Постанова Львівський апеляційний суд № 2-1431/11
від 16.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 2-1431/11 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О.А. Провадження № 22-ц/811/3216/19 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Мікуш Ю.Р. Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Бурко Олега Йосифовича на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року у справі № 2-1431/11 за поданням старшого державного виконавця Сокальського районного ВДВС Територіального управління юстиції Квашинської З.Л. в с т а н о в и в : 08 червня 2017 року старший державний виконавець Сокальського районного ВДВС Квашинська З.Л. звернулася в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань ОСОБА_1 згідно виконавчого провадження № 49925847 щодо виконавчого листа № 2-1431/11 виданого 31.03.2015 року Сокальським районним судом Львівської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь КС «Християнська злагода» заборгованості за кредитним договором у сумі 324 736,43 грн. боржника ОСОБА_1 . Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року подання Старшого державного виконавця Сокальського районного ВДВС територіального управління юстиції задоволено. Вирішено встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , жителя с.Вербове Сокальського району Львівської області, без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань. Виконання ухвали доручити Державній прикордонній службі України. Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Бурко О.Й. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає ухвалу суду від 27.06.2017 року незаконною, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що постановою Львівського апеляційного суду від 11.06.2019 року по справі № 454/1049/15-ц скасовано ухвалу Сокальського районного суду від 30.04.2015 року про поновлення кредитній спілці «Християнська злагода» строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа в частині стягнення з боржника ОСОБА_1 боргу, що зумовлює неможливість повторного звернення стягувачем виконавчого листа до виконання. Вважає, що з моменту набрання законної сили постановою Львівського апеляційного суду від 11.06.2019 року по справі № 454/1049/15-ц відпала потреба у застосуванні відносно боржника ОСОБА_1 заходу забезпечення виконання судового рішення у вигляді обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України. Просить скасувати оскаржувану ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 27.06.2017 року, у задоволенні подання старшого державного виконавця відмовити. Відповідно до ст. 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа судом розглядається без участі учасників справи у порядку письмового провадження. Згідно частини другої ст.247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Матеріалами справи та судом встановлено, що заочним рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 16.12.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в користь Кредитної спілки «Християнська злагода» заборгованість за договором про надання кредиту № 90/08 від 25.04.2008 року в сумі 324 736,43 грн. та в користь держави 2 823 грн. судового збору. Рішення суду набрало законної сили 27.01.2012 року (справа №2-1431/11; а.с. 38-39). 31.03.2015 року за заявою представника позивача КС «Християнська злагода» Сокальським районним судом Львівської області на виконання рішення суду від 16.12.2011 року видано два виконавчі листи щодо боржника ОСОБА_1 та щодо боржника ОСОБА_3 (справа № 2-1431/11; а.с. 47-48). Постановою державного виконавця ВДВС Сокальського РУЮ від 22.01.2016 року відкрито виконавче провадження у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Християнська злагода» заборгованості за кредитним договором № 90/08 від 25.04.2008р. в сумі 324 736,43 грн. (справа № 2-1431/11, а.с. 159). Постановою державного виконавця ВДВС Сокальського РУЮ від 28.03.2016 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення 324 736,43 грн. ( справа № 2-1431/11,а.с.160, 161). Постановою державного виконавця Сокальського РУЮ від 15.09.2016 року оголошено розшук майна транспортного засобу ВАЗ 21121 (2007), синій, ДНЗ НОМЕР_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 (справа № 2-1431/11,а.с.162). Постановою державного виконавця Сокальського РУЮ від 14.06.2018 року встановлено, що транспортний засіб боржника не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку, у боржника відсутнє інше майно та кошти на які може бути звернено стягнення в межах суми боргу, що підтверджується Довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому виконавчий лист № 2-1431/11 від 31.03.2015 року повернуто стягувачу без виконання. ( Справа № 2-1431/11, а.с. 163). 08.06.2017 року старший державний виконавець Сокальського ВДВС звернулася в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань боржника ОСОБА_1 згідно виконавчого провадження № 49925847 щодо виконання виконавчого листа № 2-1431/11 виданого 31.03.2015 Сокальським районним судом Львівської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь КС «Християнська злагода» заборгованості за Кредитним договором в сумі 324 736, 43 грн. Задовольняючи подання старшого державного виконавця Сокальського районного ВДВС ЛТУЮ, суд першої інстанції виходив з того, що боржником ОСОБА_1 не виконано рішення Сокальського районного суду Львівської області від 31.03.2015 року, останній ухиляється від виконання покладених на нього зобов`язань. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом,- до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Відповідно до частини першої ст.441 ЦПК тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів ( посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Відтак, підставою для обмеження боржника у праві виїзду за межі України є його ухилення від виконання судового рішення. Із доданих до подання матеріалів, судом не встановлено ухилення боржника від виконання рішення суду. Державним виконавцем не надано суду доказів про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, про повідомлення боржника про добровільне виконання рішення суду. Із постанови Львівського апеляційного суду від 11.06.2019 року у справі № 454/1049/15-ц вбачається, що такою скасовано ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 30.04.2015 року в частині поновлення Кредитній спілці «Християнська злагода» строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання рішення по цивільній справі № 2-1431/11 в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні заяви Кредитної спілки «Християнська злагода» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Християнська злагода», виданого Сокальським районним судом Львівської області 31.03.2015. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість повторного звернення стягувачем виконавчого листа до виконання та відсутність у зв`язку з цим підстав для задоволення подання. Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. За змістом статті 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. У статті 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті. Враховуючи вище зазначені обставини справи, суд приходить висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали та постановлення рішення про відмову у задоволенні подання. Відповідно до ст. 376 ч.1 п.3 ЦПК підставою для скасування оскаржуваної ухвали є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Згідно частини п`ятої ст.268 ЦПК датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.3, 383, 384, 441 ЦПК, суд апеляційної інстанції п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Бурко О.Й. задовольнити. Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року скасувати. Постановити нове рішення. Відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Текст постанови складено 16 квітня 2020 року. Головуючий Ю.Р.Мікуш Судді Т.І.Приколота Р.В.Савуляк