Постанова 4855 № 580/3593/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3593/19 Суддя (судді) першої інстанції: М.А. Білоноженко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції України у Черкаській області, викладену в листі № 29/Г-157 від 10.10.2019 року та у висновку від 10.10.2019 року щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності; - скасувати висновок Головного управління Національної поліції України у Черкаській області від 10.10.2019 року про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України № 4 від 11.01.2016 року про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що прив`язування права на отримання одноразової грошової допомоги як звільнення зі служби лише по хворобі, ставить в нерівне становище поліцейських, тому положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» є дискримінаційними, та грубо порушують вимоги статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого Протоколу. Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 27.06.2019р. №150 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) 27 червня 2019 року. Відповідно до довідки Медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 20.06.2019р. №125, захворювання позивача пов`язане з проходженням служби в поліції; придатний до служби в поліції, непридатний до служби на посаді інспектора з особливих доручень УПД. Згідно з довідкою Обласної МСЕК №2 м. Черкаси до Акта огляду Медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №463484 від 26.07.2019р., позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції, інвалідність встановлено безтерміново. Відповідно до довідки Обласної МСЕК №2 м. Черкаси серії 12 ААА №033338 від 26.07.2019р. про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках позивачу встановлено 70% ступінь втрати професійної працездатності. 18.09.2019р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції. 10.10.2019р. начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , яким відповідно до п. 2 розд. 4 наказу МВС України від 11.01.2016р. №4 одноразову грошову допомогу не призначено. Листом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 10.10.2019р. №29/Г-157 позивача повідомлено про те, що при звірці даних його особової справи з наданими матеріалами встановлена невідповідність причини звільнення, за якою призначається одноразова грошова допомога відповідно до Закону України «Про Національну поліцію». З огляду на вищезазначене, правові підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, відсутні. Вважаючи відмову відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що у позивача відсутня одна з обов`язкових умов на призначення одноразової грошової допомоги для колишніх поліцейських, а саме, причиною звільнення такої особи з поліції повинно бути захворювання або поранення, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Закон України «Про Національну поліцію» 02 липня 2015 року №580-ІV (далі - Закон №580-ІV). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-ІV, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Таким чином, зазначене положення Закону застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення): 1. інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції; 2. інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; 3. причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції. Аналогічна правова позиція є сталою та була неодноразово викладена Верховним Судом у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 823/1924/18, від 22 січня 2019 року у справі №2340/2663/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 822/2525/17 та інших, в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 (далі - Порядок № 4). Підпунктом 4 пункту 4 розділу 1 Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов`язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Згідно з пункту 1 розділу 2 Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу ІІІ Порядку №4 посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги. Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби). Перелік документів для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський, що подається за останнім місцем проходження служби, визначений в п. 5 Розділу ІІІ Порядку №4. З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2019 року позивачу видано довідку до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ №463484, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав ІІ групу інвалідності безтерміново, причиною інвалідності зазначено захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням служби в поліції (а.с. 25). Звільнення позивача зі служби в поліції відбулось 27.06.2019 року відповідно до п. 7 частини першої ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажаням) відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області №150 о/с (а.с. 23). Тобто, позивачу дійсно було встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції протягом шести місяців після його звільнення, але звільнений він був не через хворобу, а за власним бажанням. Отже, судом першої інстанції вірно було визначено, що однією з умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 частини першої ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» є дотримання зв`язку із причиною/підставою звільнення особи з поліції внаслідок саме захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, тобто згідно п. 2 частини першої ст.77 Закону № 580 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції). Враховуючи, що наказом ГУНП в Черкаській області від 27.06.2019 року № 150 о/с позивач звільнений зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) частини першої ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», а не за п. 2 (через хворобу) частини першої ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», тому підстави для задоволення позову відсутні. Доводи позивача про те, що йому було встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції, а тому він вважає, що набув право на отримання відповідної одноразової грошової допомоги, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зміст ч. 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» вказує на вичерпний перелік випадків, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги, при цьому, розширеному тлумаченню дана норма Закону не підлягає. Твердження апелянта щодо недосконалості законодавства та дискримінаційного підходу до колишніх поліцейський, не надають правових підстав для задоволення його позовних вимог, оскільки у даному випадку, як встановлено вище, законом чітко визначено сукупність умов для призначення спірної допомоги і суд не наділений компетенцією внесення змін до законодавства. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України. Повний текст постанови складено 21.04.2020. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді Н.В. Безименна, В.О. Аліменко