Постанова 4875 № 922/3371/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (ДОДАТКОВА) 21.04.2020 Справа № 922/3371/19 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді суддів: За участю секретаря судового засідання: від позивача: від відповідача: від третьої особи:Чернота Л. Ф. Гребенюк Н.В., Радіонова О.О. Телеснюк І.В. Орлов О.О. (адвокат) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ №000465 від 22.11.2017 року, договір №39/А б/н від 10.10.2019 року, довіреність б/н від 02.01.2020 року Романченко О. М. (адвокат) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1584 від 10.09.2008, Ордер на надання правничої допомоги Серія АХ від 10.01.2020 р. не з`явились розглянувши заяву б/н від 09.04.2020 (вх.№3412) про Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги (вх. №278 Х/3) Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева, м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від у справі за позовом до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача про В судовому засіданні був присутній вільний слухач:17.12.2019 року (повне рішення складено 23.12.2019 року) №922/3371/19 (суддя - О.В.Бринцев) Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків Товариства з обмеженою з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева", м. Київ Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасова Юлія Георгіївна, м. Київ скасування рішення державного реєстратора Грайворонський І.В. за паспортом ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 року (повне рішення складено 23.12.2019 року) у справі №922/3371/19 позовні вимоги Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева, м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасової Юлії Георгіївни про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Тарасової Юлії Георгіївни №39120026 від 05.01.2018 року, відповідно до якого було змінено Іпотекодержателя в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з Акціонерного товариства Банк Золоті Ворота на Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева та зареєстровано іпотеку на нежитлові приміщення третього поверху №1-6, 8-20, в. літ. А-3, з реєстраційним номером 88210663101, загальною площею 357,3 м2, що розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Сумська, буд. 96, за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева, м. Київ на користь Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Женева, м. Київ 13.01.2020 року звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 10.01.2020 року, в якій просить суд рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 року у справі №922/3371/19 скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2020 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. головуючий суддя (доповідач), судді: Гребенюк Н. В., Зубченко І. В. У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді-члена колегії Зубченко І. В. на дату слухання справи - 11.03.2020 року, розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 року, на підставі доповідної записки головуючого судді Черноти Л. Ф., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/3371/19, яким визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Чернота Л. Ф., судді: Гребенюк Н. В., Радіонова О. О. За результатом апеляційного перегляду: постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 року (повне рішення складено 23.12.2019 року) у справі з №922/3371/19 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 року (повне рішення складено 23.12.2019 року) у справі з №922/3371/19 залишено без змін. 09.04.2020 Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків звернулось до Східного апеляційного господарського суду із заявою б/н від 09.04.2020 р. про ухвалення додаткового рішення у справі №922/3371/19, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд.28/72, ідентифікаційний код 40888017) на користь Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю 961002, м. Харків, вул. Сумська, 96, ідентифікаційний код 23915446) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 100,000,00 грн. У відзиві на апеляційну скаргу вих. №11 від 19.02.2020 року, Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі ТОВ просила покласти усі судові витрати, зокрема витрати на правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, на ТОВ «ФК «Женева». На виконання вимог частини восьмої статті 129 ГПК України позивач звернувся до суду із заявою вих. №б/н від 06.04.2020 року, в якій повідомив суд про те, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення, судового рішення. Одночасно до заяви Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію Договору №39/А про надання правничої допомоги від 10.10.2019; копію Додатку №1 до Договору №39 про надання правничої допомоги від 10.10.2019; копію видаткового касового ордера №37 від 06.04.2020; копію видаткового касового ордера №38 від 07.04.2020; копію Акта виконаних робіт від 09.04.2020; копію постанови Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №922/3422/18; докази надіслання копії заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 року, керуючись статтями 126, 129, 221, 233, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, прийнято заяву б/н від 09.04.2020 року Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про ухвалення додаткового рішення у справі №922/3371/19 до провадження. Призначено заяву до розгляду на "21" квітня 2020 р. о 12:00 год. Запропоновано відповідачу до початку судового розгляду направити до Східного апеляційного господарського суду письмові пояснення або заперечення з приводу вимог Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю викладених у заяві від б/н від 09.04.2020. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. 17.04.2020 року на поштову адресу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» надійшло клопотання, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні заяви б/н від 09.04.2020 року про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції по справі №922/3371/19 з підстав необгрунтованності та недоведеності. Відповідач відзначив, що справа з аналогічними вимогами та предметом вже перебувала на розгляді в суді адміністративної юрисдикції (справа №2040/5734/18). Учасників справи про розгляд заяви було повідомлено належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Частинами 1, 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті. В судовому засіданні 21.04.2020 представник позивача наполягав на вимогах, викладених в заяві, просив ухвалити додаткове рішення (додаткову постанову) у справі №922/3371/19, яким стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 28/72; ідентифікаційний код 40888017) на користь Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (61002, м. Харків, вул. Сумська, 96; ідентифікаційний код 23915446) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 100 000,00 грн. Представник відповідача в судовому засіданні 21.04.2020 року заперечував проти задоволення заяви, надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні від 17.04.2020 року. Просив відмовити позивачу у задоволенні заяви б/н від 09.04.2020 року про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції по справі №922/3371/19. Заявив усне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Позивач заперечував проти задоволення клопотання. Інших клопотань не надходило. Представники від третьої особи правом на участь у судовому засіданні не скористались. Неявка третіх осіб які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, не перешкоджають її розгляду. З огляду на те, що явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалася, зважаючи на стислі строки розгляду заяви, визначені ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає можливим розглянути заяву за відсутності представників від третіх осіб за матеріалами, що наявні у справі. Розглянувши в судовому засіданні 21.04.2020 року заяву позивача про ухвалення додаткової постанови по справі №922/3371/19 та покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» на користь Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн. в суді апеляційної інстанції за результатом розгляду апеляційної скарги відповідача колегія суддів зазначає наступне. Згідно з приписами статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно з частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Отже, зміна суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 березня 2020 року у справі №914/836/19. Відповідач заявив клопотання про зміну судових витрат на професійну правничу допомогу. В клопотанні від 17.04.2020 року відповідач навів аргументи про неспівмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просив взагалі відмовити у його задоволенні. З копії позовної заяви Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ за адміністративною справою №240/5734/18 не вбачається, що Адвокат позивача подавав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу зі змістом схожим процесуальним документам по суті справи в адміністративній справі. З матеріалів справи вбачається, що Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю в суді першої інстанції, відповідно до вимог статті 124 Господарського процесуального кодексу України, було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого очікувані витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції - 100 000 грн. На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю надано: - договір № 39/А від 10.10.2019 про надання правничої допомоги, укладений між Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі товариства з обмеженою відповідальністю (клієнт) та адвокатом Орловим Олександром Олександровичем (адвокат); відповідно до пункту 1.1 договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати клієнту за винагороду необхідну правничу допомогу щодо ведення справи про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Тарасової Ю.Г. №39120026 від 05.01.2018 в судах, першої, другої та третьої інстанцій (Касаційний господарський суд). - додаток № 1 до договір № 39/А від 10.10.2019 про надання правничої допомоги, відповідно до пункту 2 якого сторони домовились, що гонорар адвоката за ведення справи про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Тарасової Ю.Г. №39120026 від 05.01.2018 в суді апеляційної інстанції складає 100 000 грн. у будь-якому випадку, навіть при ухваленні судом рішення не на користь клієнта; - акт виконаних робіт від 09.04.2020 до договору №39/А від 10.10.2019 року про надання правничої допомоги, який містить: вид наданої правничої допомоги (формування правової позиції для представництва інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції у справі №922/3371/19; складення та подання заперечення проти відкриття апеляційного провадження; підготовка, складення та подання відзиву на апеляційну скаргу; складення та подання клопотання про відкладення розгляду справи; складення та подання заяви в порядку частини восьмої статті 129 ГПК України, участь в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.04.2020 року у справі №922/3371/19, здійснення представництва інтересів Клієнта шляхом надання пояснень до суду, викладення своїх доводів, міркувань, щодо питань, які виникають під час судового розгляду. загальну ціну послуг - 100 000 грн.; - копії видаткових касових ордерів від 06.04.2020, від 07.04.2020 про оплату Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю послуг адвоката у загальній сумі 100 000 грн. за договором № 39/А від 10.10.2019 року. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. З доданих до заяви б/н від 09.04.2020 року про ухвалення додаткового рішення документів вбачається, що понесені Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю витрати на професійну правничу допомогу в сумі 100 000,00 грн., які на думку позивача є підтвердженими. Загальне правило розподілу судових витрат визначене частиною 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Приписи статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовують, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, згідно вимог статті 30 зазначеного Закону. Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом, у відповідності до вимог статті 16 ГПК України. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. В даному випадку, відповідач в судовому засіданні відзначив, що позивачем у заяві не вказано конкретно, вартість кожного виду робіт, перелічені в акті виконаних робіт та витрачений час. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, апеляційний господарський суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складності справи, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19. Стосовно посилання позивача на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2020 року у справі №922/3422/18, судова колегія зазначає наступне. Позивач свідомо використовує з неї виключно висновки, що вигідні його позиції. Однак в даній справі, надаючи заяву з додатками не наводить скільки коштує година його роботи, тривалість витраченого часу стовно кожного переліку робіт, вказаного в акті від 09.04.2020 року. Апеляційний господарський суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі №905/1795/18. Із матеріалів справи вбачається, що позивач заявив до стягнення з відповідача 100 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Суд апеляційної інстанції, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн. Судова колегія суддів апеляційного господарського суду врахувала, що даний спір (немайнового характеру) для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що мають приватноправовий характер, не викликає публічного резонансу, з боку органів державної, місцевої влади або засобів масової інформації, відсутні прояви публічного інтересу до справи. Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та вимог статей 28, 29,30 Правил Адвокатської етики, затвердженої звітно-виборним З`їздом адвокатів України 09.04.2017 р., гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правничої (правової) допомоги. Дослідивши договір №39/В від 10.10.2019 про надання правничої допомоги та Додаток №1 до договору судова колегія встановила, що ані договір, ані додаток №1 не містять погодинної оплати та кількість витрачених годин щодо переліку викониних адвокатом робіт. Тому, судова колегія керується, зокрема рекомендаціями щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, які затверджені Рішенням ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018 року. Відповідно до цих рекомендацій, врегульовано, що участь в апеляційному розгляді справи за ГПК Україн від 4000, 00 грн.; заперечення, відзив 500, 00 грн./стор. Як вбачається із матеріалів справи, адвокат Орлов О.О. брав участь в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.04.2020 року, заперечення проти відкриття апеляційного провадження №6 від 17.01.2020 року містить 3 стор.; відзив на апеляційну скаргу №11 від 19.02.2020 року складається з 9 стор. Крім того, відзив на апеляційну скаргу зі змістом аналогічний з текстом позовної заяви. Здійснюючи розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, виходячи з логічності та враховуючи рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, які затверджені Рішенням ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018 року з урахуванням обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 10 000,00 грн. Апеляційний господарський суд, дослідивши подані позивачем докази понесених витрат на професійну правову допомогу, пославшись на заперечення відповідача щодо розміру таких витрат, та складність справи, взявши до уваги також вищезазначені рішення Європейського суду з прав людини, враховуючи критерії розумності, співрозмірності у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, виходив із того, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу - 100 000,00 грн. є неспівмірною, а тому до стягнення підлягає 10 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Заяву Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю б/н від 09.04.2020 року про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" (04071, м. Київ, вул. Верхній вал, 28/12; ідентифікаційний код 40888017) на користь Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (61002, м. Харків, вул. Сумська, 96; ідентифікаційний код 23915446) 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп) судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом справи №922/3371/19. В іншій частині заяви відмовити. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Харківської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено та підписано 22.04.2020 року. Головуючий суддя Л.Ф. Чернота Суддя Н.В. Гребенюк Суддя О.О. Радіонова