Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 182/4465/19(6-а/0182/2/2020)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 182/4465/19(6-а/0182/2/2020) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду м. Дніпропетровської області від 21 лютого 2020 року у справі № 182/4465/ 19 за заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про накладення штрафу за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення,- ВСТАНОВИВ: В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок розміру пенсії. 15 липня 2013 року за результатами розгляду справи винесено постанову та визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті довідок про розмір доплати за роботу у зоні відчуження та щодо нездійснення перерахунку пенсії з урахуванням наданих довідок, протиправними. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області прийняти для здійснення перерахунку оригінал довідок та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням доплат за роботу в зоні відчуження з 11 березня 2013 року і виплатити позивачу недоотриману суму пенсії. 16 грудня 2016 року до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання протиправною бездіяльності щодо виконання постанови суду (в порядку ч.9 ст.267 КАС України). 13 квітня 2018 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 11.03.2013 року, відповідно до постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.07.2013 року . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок розміру пенсії позивача з урахуванням доплат за роботу в зоні відчуження з 11.03.2013 року, згідно висновку судово - економічної експертизи № 1874/1875-08 Дніпропетровського науково дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, виходячи з розміру грошового забезпечення в сумі 4279, 92 грн. (в тому числі: посадовий оклад -95,00 грн.; оклад за військове звання 55, 00 грн.; надбавка за вислугу років (35 %) 52, 50 грн.; надбавка за особливі умови служби (50 %) 75, 00 грн.; надбавка (100 %) 202, 50 грн; доплата за виконання обов`язків у зоні відчуження 861, 48 грн.; за безперервну службу 25 років (70 %) 1322, 07 грн.; премія (33, 3 %) 1069, 18 грн.) та виплатити суму недоотриманої пенсії і виплачувати пенсію в перерахованому розмірі в подальшому. 05 березня 2019 року до Нікопольського міськрайонного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що, згідно відповіді ГУ ПФ в Дніпропетровській області від 28 серпня 2018 року № С13421-18 на вимогу позивача виконати рішення суду, такий вид грошового забезпечення як доплата за виконання обов`язків у зоні відчуження - 861,48 грн., всупереч вимогам судового рішення від 13 квітня 2018 року, зокрема, щодо зобов`язання виплатити суму недоотриманої пенсії з урахуванням зазначеної доплати і виплачувати пенсію в перерахованому розмірі в подальшому, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2016 року ГУ ПФ в Дніпропетровській області враховано не було. Відповідно до ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі наділений правом судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, з огляду на що суд зобов`язав Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2018 року. 10.04.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду в Дніпропетровській області надано звіт про виконання рішення суду, в якому зазначається, що на виконання ухвали суду від 11.03.2013 року Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з грошового забезпечення 4279,92 грн. Розмір пенсії склав 2867,55 грн. ( 67%). Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначається, що до основного розміру пенсії ОСОБА_1 нараховується додаткова пенсія, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 я категорія відповідно до Постанови КМУ від 23.11.2011 р. № 1210 . Загальний розмір пенсійної виплати з 11.03.2013 р. складав 2974,83 грн., з 01.12.2013 р.- 2981,43 грн. Доплата за рішенням суду за період з 11.03.2013 р. по 31.12.2015 склала 44994,38 грн. Оскільки розмір пенсійної виплати після виконання рішення суду є меншим ніж розмір пенсійної виплати, який обчислений за вимогами Постанови Кабінету Міністрів України « Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 р. № 103, розмір пенсійної виплати з 01.01.2016 складає 3791,87 грн. Також відповідач в даному звіті з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів № 649, зазначає, що виконання судових рішень в частині перерахування пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, вирішується пенсійними органами відповідно до повноважень та в порядку черговості, у відповідності до зазначеного Порядку. 07.07.2019 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про застосування штрафу за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду . В обґрунтування поданої заяви вказано, що ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 14.03.2019 р. зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання ухвали суду від 13.04.2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії. На виконання зазначеної ухвали, відповідачем подано лист від 10.04.2019р. про надання звіту щодо виконання рішення суду з додатками до нього, ознайомившись з якими, позивач вважає, що викладені в ньому дані свідчать про неповне виконання покладених на відповідача судом завдань щодо вчинення дій по перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що й спонукало останнього звернутись з заявою про застосування штрафних санкцій за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду. Розглянувши в порядку ст. 382 КАС України заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення, суд першої інстанції ухвалою від 21.02.2020 р. в задоволенні заяви про накладення штрафу за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення, відмовив. Ухвалу суду мотивовано тим, що відповідачем на виконання рішення суду , згідно доданих до звіту розрахунків пенсії за вислугу років по пенсійній справі ОСОБА_1 вбачається , що з 11.03.2013 року розрахунок пенсії проведено з розміру грошового забезпечення 4279,92 грн., визначеного ухвалою суду. Згідно доданої до звіту копії розрахунку на доплату пенсії, сума виплат за період з березня 2013 року по грудень 2015 року становить 44 994,38 грн. З посиланням на Постанову Кабінету Міністрів № 649, суд зазначив, що вказана сума сплати в розмірі 44 994,38 грн. правомірно взята на облік відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат, за рішенням суду. Суд за результатами розгляду заяви дійшов висновку, що ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.04.2018 року фактично виконується у відповідності до вимог чинного законодавства та у межах повноважень покладених на Головне управління Пенсійного Фонду в Дніпропетровській області. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає: Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття рішення у справі. Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов`язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача. В даній справі сторонами не заперечується і матеріалами справи підтверджується подання звіту відповідачем на виконання рішення суду. Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, на підставі поданих відповідачем додатків до звіту , проведено правовий аналіз вчинених відповідачем дій щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення суду, зазначено про наявність невиплаченої суми в розмірі 44994, 38 грн., яка у відповідності до існуючого з серпня 2018 року Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, взята на облік судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Зазначені дії відповідача, підтверджені відповідними матеріалами, з якими скаржник частково погоджується, оскільки в доводах апеляційної скарги зазначає про неповне виконання судового рішення, дали підстави суду першої інстанції для висновку, що ухвала суду від 13.04.2018 року фактично виконується у відповідності до чинного законодавства та у межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, і тому підстав для накладення штрафу за наслідками розгляду звіту, на якому наполягає ОСОБА_1 , не вбачається. Судова колегія повністю погоджується з таким висновком суду, виходячи з матеріалів справи, частковим виконання рішення суду, діями відповідача, що детально викладені в листі від 10.04.2019 року Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про надання звіту про виконання рішення суду. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджується вчинення відповідачем поступових дій, націлених на виконання рішення суду у цій справі в повному обсязі. Отже, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримував пенсію у розмірі, визначеному судовим рішенням до того часу, поки механізм нарахування його пенсії, встановлений вищезазначеним судовим рішенням на підставі чинного законодавства, не було змінено. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що судове рішення виконується відповідачем в межах покладених зобов`язань та компетенції територіального органу Пенсійного фонду України, із врахуванням подальших змін законодавства. Судова колегія констатує, що невиплата позивачу суми в розмірі 44994,38 грн. не пов`язана з виконанням рішення суду, а є наслідком виникнення нових обставин, а саме змін у законодавстві. Застосування штрафу за наслідками розгляду звіту, не вирішить питання виконання судового рішення, оскільки законодавець визначив відповідний порядок його виконання. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні заяви про накладення штрафу за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені позивачем в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.02.2020 року у справі № 182/4465/19 - залишити без задоволення. Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.02.2020 року № 182/4465/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко