LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/5310/19

від 22.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5310/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року (суддя Барак І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області в особі Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 звернулись з позовом до Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області в особі Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області в особі Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. Зобов`язати Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області в особі Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області оформити та видати паспорт громадянина України у вигляді книжечки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. В іншій частині позовних вимог відмовити. Відповідачем була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано, що законні представники Герман А.Д. звертались 15.08.2019 з заявою до УДМС України в Запорізькій області, відповіддю від 20.08.2019 заявникам було рекомендовано звернутись до відповідного територіального підрозділу ДМС, що свідчить про відсутність протиправних дій УДМС України в Запорізькій області. Крім того зазначено, що судом першої інстанції не було враховано те, що не існує такого органу як Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області в особі Заводського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, що унеможливлює виконання рішення суду у праві, що розглядається. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, позивачі є батьками неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 04.09.2003. 15 серпня 2019 року ОСОБА_3 разом із батьками звернулась з заявою до Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області, в яких просили оформити бланк паспорту громадянина України та видати їх сину паспорт у вигляді паспортної книжечки. Додатки: дві фотокартки, копія свідоцтва про народження (а.с.14-15). Листом від 17.08.2019 №2311-1758/2311.1-19 відповідачем надано відповідь, з якої фактично вбачається, що підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки немає у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» від 25.03.2015 №

302. Також, повідомлено позивачів, що відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, паспорт громадянина України оформляється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України» особі, яка досягла 16 річного віку. Згідно з вказаного Порядку для оформлення паспорта громадянина України вперше особа подає, зокрема, рішення суду (а.с.16-17). Позивачі також звернулась до Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області з заявою від 15.08.2019 про оформлення паспорта громадянина України книжечкою, на який надано відповідь №Г-77/6/2301-19/2301.2/9003-19 від 20.08.2019, що для оформлення паспорта у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ слід звернутися в порядку, встановленому законодавством до відповідного територіального підрозділу УДМС України в Запорізькій області та подати в повному обсязі документи та інформацію, необхідну для оформлення й видачі паспорта (згідно з переліком, наведеним із посиланням на приписи Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456) (а.с.18-19). Позивачі звернулись до суду з даним позовом. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що зважаючи на те, що відповідачами не наведено жодних зазначених зауважень щодо поданої заяви та доданих до неї документів, з урахуванням ст. 16 Закону №5492, суд приходить до висновку, що відмова Заводського РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області у видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку із досягненням 16-річного віку не може вважатись законною та правомірною. За висновками суду першої інстанції, найбільш ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання Управління Державної міграційної служби у Запорізькій області оформити та видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України. Відповідно до ст.5 Закону №2235 постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту. Судом першої інстанції вірно було зазначено, що чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка. Водночас, Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення, відноситься, зокрема, паспорт громадянина України. Відповідно до ч.2, ч.4, ч.6 ст.14 вказаного Закону документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації. Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа, як у формі книжечки, так і у вигляді картки. Крім того, п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» також передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки. Вірними є висновки суду першої інстанції про те, що заявник, звернувшись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України. Відповідно до ч.8 ст.16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду. Судом першої інстанції вірно було зазначено, що законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа. Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з тим, що неповнолітній дочці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді (формі) паспортної книжечки. Судом першої інстанції вірно було також встановлено, що беручи до уваги суб`єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову (зокрема відмови у наданні згоди на обробку персональних даних, а також те, що чинне законодавство (як-от Положення про паспорт) дозволяє отримати паспорт громадянина України у тому вигляді, як того просить позивач), та наведене правове регулювання правовідносин, з яких виник цей спір, ця справа відповідає ознакам зразкової справи № 806/3265/17 (провадження № Пз/9901/2/18), у якій Велика Палата Верховного Суду висловила правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії. Зокрема, вирішуючи спір (у справі №806/3265/17) по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій. Велика Палата Верховного Суду вважає, що це є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом»), не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року. Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, законодавець, прийнявши Закон України від 14.07.2016 № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України. Будь-яке обмеження прав і свобод особи, за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено. Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Щодо доводів апеляційної скарги. Як вірно було встановлено судом першої інстанції, з листа від 17.08.2019 №2311-1758/2311.1-19 вбачається, що відповідач відмовив позивачеві в оформленні паспорта громадянина України у вигляді книжечки із посиланням на відсутність повного пакету документів. З цього приводу, судом першої інстанції було вірно зазначено, що у вказаному листі не визначено, відсутність якого саме необхідного документу, стала підставою для відмови. З матеріалів справи вбачається, що відповідачі своїми листами лише повідомили заявнику про те, що паспорт громадянина України по досягненню відповідного віку видається у формі картки із посиланням на приписи Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, наголосивши при цьому, що заявник для оформлення паспорта вперше подає також рішення суду. Відтак, вірно судом першої інстанції було встановлено, що відмова Заводського РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області у видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку із досягненням 16-річного віку не може вважатись законною та правомірною. Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо того, що Заводський РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області, яким надано відповідь від 17.08.2019 №2311-1758/2311.1-19, є структурним підрозділом Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області та оскільки дії відповідача розглядаються як дії держави в цілому і такі дії порушують основоположні права, свободи громадян, то вони визнаються протиправними. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року (суддя Барак І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області в особі Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Постанова у повному обсязі складена 22 квітня 2020 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»