Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/4166/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.04.2020 року м. Дніпро Справа № 904/4166/18 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ) суддів: Кузнецової І.Л., Подобєда І.М. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 р. про зупинення провадження у справі ( суддя Рудь І.А., м. Дніпро ) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія", м. Дніпро до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс", м. Дніпро відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник", м. Дніпро за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "АктаБанк", м. Дніпро про визнання права власності на нерухоме майно, придбане на електронному аукціоні за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс", м. Дніпро до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія", м. Дніпро відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Актабанк", м. Дніпро про визнання недійсним протоколу електронного аукціону від 13.08.2018 р. № UA-EA-2018-07-23-000159-b; визнання недійсним договору купівлі продажу нерухомого майна від 27.08.2018 р. та за заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник", м. Дніпро до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія", м. Дніпро до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Актабанк", м. Дніпро про визнання права власності ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 р. у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" про залишення позовної заяви без руху відмовлено. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі № 904/4166/18 зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1875/19. Місцевий господарський суд, зупиняючи провадження у цій справі, з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, виходив з того, що без встановлення обставин, які входять до предмету доказування справи № 904/1875/19, зокрема, щодо неправомірності перереєстрації спірного нерухомого майна з ТОВ "Мета-Імпекс" на ПАТ "Актабанк", є неможливим вирішення справи № 904/4166/18, у якій розглядається вимога ТОВ "Виробнича стальна компанія" про визнання за цією особою права власності на спірне майно. Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, своє рішення належним чином не мотивував, та дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, чим порушив приписи ст. 280 ГПК України. Водночас, на думку Скаржника, наявність справи № 904/1875/19 про скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не є підставою для обов`язкового зупинення провадження у справі № 904/4166/18, оскільки наявні в даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини ( факти ), які є предметом судового розгляду. У зв`язку з чим, суд першої інстанції не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду даної справи. Перелік доказів по справі № 904/4166/18 є достатнім для встановлення необхідних фактів та для прийняття рішення по справі. При цьому Скаржник зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі належним чином не зазначив які саме обставини можуть бути встановлені у справі № 904/1875/19 та якими доказами вони будуть підтверджені, і як вони можуть вплинути на прийняття рішення по даній справі. Скаржник наголошує на тому, що справи № 904/1875/19 і № 904/4166/18 не є взаємопов`язаними, оскільки встановлення законності або незаконності набуття права власності на спірне нерухоме майно за ПАТ «Актабанк» жодним чином не може вплинути на визнання права власності на нерухоме майно за добросовісним набувачем - ТОВ «Виробнича стальна компанія». Крім того, ТОВ «Мета-Імпекс» не оскаржує законність проведення електронного аукціону з продажу спірного нерухомого майна, а відтак визнає, що ТОВ «Виробнича стальна компанія» набула права власності на таке майно у законний спосіб. Також, ТОВ «Виробнича стальна компанія» посилається на те, що справа № 904/4166/18 не розглядається по суті, чим порушуються право особи на справедливий суд, а також на своєчасний розгляд її справи. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. ТОВ "Мета-Імпекс" подало відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 р. залишити без змін. В обгрунтування своїх заперечень Товариство посилається на те, що позовні вимоги ТОВ «Мета-Імпекс» обгрунтовані посиланням на незаконність набуття ПАТ «Актабанк» прав власності на спірне майно через відсутність в нього прав іпотекодержателя після погашення заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» за кредитом та розірвання договору іпотеки. ТОВ «Мета-Імпекс» не визнає право власності ТОВ «ВСК» на спірне нерухоме майно, в тому числі, в наслідок того, що ТОВ «ВСК» придбало це майно в ПАТ «Актабанк», яке незаконно набуло прав на спірне майно і не мало права його відчужувати. В той же час, обставини позбавлення ТОВ «Мета-Імпекс» права власності на спірне майно та набуття такого права ПАТ «Актабанк» можуть бути встановлені лише у справі № 904/1875/19. Товариство також вказує на те, що вирішення судом у справі № 904/1875/19 позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю.О про реєстрацію за ТОВ «ВСК» права власності на спірне нерухоме майно, про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27642748 про реєстрацію права власності ТОВ «ВСК» на спірне нерухоме майно і про витребування від ТОВ «ВСК» на користь ТОВ «Мета-Імпекс» спірного нерухомого майна будуть безпосередньо впливати на результат вирішення справи № 904/4166/18, в той час як відповідні обставини не можуть бути встановлені та перевірені доказами під час розгляду справи № 904/4166/18. Крім того, Відповідач відзначає, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2019 р. провадження у справі № 904/1875/19 було зупинено до набуття законної сили рішенням у справі № 904/4166/18. Переглядаючи зазначену ухвалу Центральний апеляційний господарський суд в своїй постанові від 16.09.2019 р. зазначив, що первісним при вирішенні цього спору є питання про правомірність набуття права власності на означене спірне майно ПАТ «Актабанк», а другорядним є питання про правомірність набуття цього ж майна наступним набувачем - ТОВ «Виробнича стальна компанія». Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І.М. у складі колегії суддів: Кузнецової І.Л., Подобєда І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 256 ГПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про зупинення провадження у справі ( п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався. Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі. У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін ( рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010 р.). Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить визнати за ним право власності на виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда ( пр. Богдана Хмельницького ), будинок 156г, загальною площею 13 148,3 кв. м. ( реєстраційний номер 17759112101 ). В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що на законних підставах придбав спірне нерухоме майно, про що свідчить нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2018 р., укладений між ПАТ "АктаБанк" та ТОВ "Виробнича стальна компанія", який зареєстровано в реєстрі за № 1805. Також відповідно до ст. 182 ЦК України право власності Позивача на майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності 27642748. Проте, 31.08.2018 р. Позивачу стало відомо, що з боку ТОВ "Мета-Імпекс" та ТОВ "Наш Соняшник" оспорюється право власності ТОВ "Виробнича стальна компанія" на вказане нерухоме майно, про що свідчить факт порушення кримінального провадження № 12018040640002222 за заявою ТОВ "Мета-Імпекс" про заволодіння спірним майном шляхом обману та накладення арешту на спірне майно, відповідно до ухвали слідчого судді Бабушкінського району м. Дніпропетровська від 31.08.2018 р. у справі № 200/14231/18. За вказаних обставин, із посиланням на приписи ст. 392 ЦК України, Позивач просить суд визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018 р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" та Публічного акціонерного товариства "АктаБанк", в якій просить: визнати недійсним протокол електронного аукціону від 13.08.2018 р. № UA-EA-2018-07-23-000159-b; визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2018 р., укладений між ПАТ "АктаБанк" та ТОВ "Виробнича стальна компанія", посвідчений приватним нотаріусом Ричкою Ю.О. за номером в реєстрі 1805. В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ "Мета-Імпекс"зазначає, що у 2008 році на підставі судового рішення від 17.10.2008 р. у справі № 8/201-08 ТОВ "Мета-Імпекс" набуло право власності на спірний об`єкт нерухомості. Відповідно до умов кредитного договору № 01-1103/Т від 21.09.2012 р., ТОВ "Мета-Імпекс" отримало кредит у ПАТ "АктаБанк" та на забезпечення виконання вказаного договору між ТОВ "Мета-Імпекс" та ПАТ "АктаБанк" був укладений іпотечний договір № 01-1103/Т/1 від 21.09.2012 р., а також накладено арешт на вказане нерухоме майно. У 2014 році ТОВ "Мета-Імпекс" повністю погасило кредит перед ПАТ "Актабанк" за зазначеним кредитним договором, що підтверджується відповідною довідкою банка. Таким чином, кредитні зобов`язання були припиненні шляхом повного виконання. Іпотечне зобов`язання, як похідне від основного, теж припинилось. На підтвердження чого сторони, ТОВ "Мета-Імпекс" та ПАТ "АктаБанк" уклали 07.11.2014 р. договір про розірвання іпотечного договору № 01-1103/Т/1 від 21.09.2012 р., який був посвідчений нотаріально. Оскільки арешт, накладений за іпотечним зобов`язанням, був знятий і ТОВ "Мета-Імпекс" не було обмежено у праві на розпорядження належним йому майном, 06.12.2014 р. між ТОВ "Мета-Імпекс" та ТОВ "Наш соняшник" був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна із встановленням порядку користування, частина нерухомості 5/100 часток виробничого будинку ( літ Г-2 ), будівель та споруд за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156 «г», площею 636 кв. м. Позивач за зустрічним позовом стверджує, що ні ТОВ "Мета-Імпекс", ні ТОВ "Наш соняшник" не відчужували належну їм вказану нерухомість, не уповноважували нікого на його відчуження. Але у серпні 2018 р. дізнались, що належне їм майно було продано за ініціативою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для погашення заборгованості ПАТ "АктаБанк" з публічних торгів. За вказаних обставин, Позивач за зустрічним позовом вважає, що продаж належного ТОВ "Мета-Імпекс" майна після повного погашення кредитної заборгованості перед ПАТ "АктаБанк", припинення кредитного зобов`язання та розірвання іпотечного договору вчинено із перевищенням повноважень та суперечить законодавству, оскільки у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не було правових підстав та права виставляти майно ТОВ "Мета-Імпекс" та ТОВ "Наш соняшник" на торги. При цьому, Позивач за зустрічним позовом зазначає про порушення, допущені під час проведення електронного аукціону. Вважає, що, з урахуванням вказаних обставин, наявні правові підстави для захисту його порушеного права шляхом визнання недійсним протокол електронного аукціону від 13.08.2018 р. № UA-EA-2018-07-23-000159-b та укладеного за його результатами договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2018 р. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2018 р. залучено до участі у справі № 904/4166/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш соняшник" в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору; прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш соняшник", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" та Публічного акціонерного товариства "Актабанк" про визнання права власності на 5/100 часток виробничого будинку ( літ Г-2 ), будівель та споруд за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156 «г», площею 636 кв. м. у справі № 904/4166/18. В обґрунтування заявлених вимог, ТОВ "Наш соняшник" зазначає, що набув право спільної часткової власності на спірне нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 26.12.2014 р. із ТОВ "Мета-Імпекс", яке було зареєстроване 26.12.2014 р. у реєстрі прав власності нерухомого майна. На час укладання вказаного договору майно було зареєстроване на праві власності за ТОВ "Мета Імпекс", заборони були відсутні. ТОВ "Наш соняшник" не знало та не могло знати про правовідносини продавця та ПАТ "Актабанк" за кредитними зобов`язаннями. При укладанні договору була встановлена відсутність вимог та прав на об`єкт продажу з боку третіх осіб. За вказаних обставин, вважає, що його законне право власності порушене ТОВ "Виробнича стальна компанія" та ПАТ "Актабанк" та підлягає захисту у судовому порядку. Відповідачем-1 ( за первісним позовом ) була подана суду першої інстанції заява про зупинення провадження у даній справі до набрання чинності рішенням у справі № 904/1875/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Актабанк"; відповідача-1: Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича; відповідача-3: Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації"; відповідача-4: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни; відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник"; третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" про скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Мета-Імпекс" зазначало, що факт об`єктивної неможливості розгляду справи № 904/4166/18 до набрання законної сили рішенням у справі № 904/1875/19 встановлений у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 р. у справі № 904/1875/19 під час перегляду ухвали господарського суду від 10.09.2019 р. у вказаній справі про зупинення провадження. ТОВ "Виробнича стальна компанія" у запереченнях на клопотання ТОВ "Мета-Імпекс" про зупинення провадження, посилалося на те, що Відповідачем-1 у вказаному клопотанні не зазначено в чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи та які саме обставини, які є предметом розгляду, суд не може встановити у даній справі. Товариство вважало, що матеріали справи № 904/4166/18 містять достатньо доказів, належна оцінка яких дозволить суду встановити обставини, які входять до предмету доказування у даній справі та, відповідно, прийняти законне і обгрунтоване рішення. Також, Товариство звертало увагу суду на розумність строків розгляду справи та стверджувало, що клопотання Відповідача-1 направлені на затягування розгляду справи та є зловживанням процесуальними правами. Місцевим господарським судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської обасті від 10.05.2019 р. відкрито провадження у справі № 904/1875/19 за позовом ТОВ "Мета-Імпекс", в якому Товариство просить: Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2018, індексний номер 41506888, про державну реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "Актабанк" права власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 26526622 про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Актабанк" на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2018 індексний номер 42705866, про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" права власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2. розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27642748 про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" об`єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" право власності на об`єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г. Відновити в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" на об`єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г. Як вбачається з вказаної позовної заяви ТОВ "Мета-Імпекс", копія якої додана до заяви про зупинення провадження у справі № 904/4166/18, предметом спору у справі № 904/1875/19, є неправомірність перереєстрації на ПАТ "Актабанк" нерухомого майна, що належало ТОВ "Мета-Імпекс" з підстав відсутності права іпотекодержателя, а також неправомірність подальших реєстраційних дій з цим майном, в результаті яких добросовісним набувачем нерухомого майна, що належало ТОВ "Мета-Імпекс", стало ТОВ "Виробнича стальна компанія". Відповідно ТОВ "Мета-Імпекс" заявлено вимогу про витребування означеного майна у ТОВ "Виробнича стальна компанія", як у добросовісного набувача із посиланням на норми п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України. З цих же підстав у справі № 904/1875/19 ТОВ "Мета-Імпекс" заявлені і вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ "Виробнича стальна компанія", як такі, що пов`язані із вимогами про витребування майна у добросовісного набувача. В основу оскаржуваного судового рішення про задоволення заяви ТОВ "Мета-Імпекс" та зупинення провадження у справі № 904/4166/18 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1875/19, покладено висновок місцевого господарського суду, що без встановлення обставин, які входять в предмет доказування справи № 904/1875/19, зокрема, щодо неправомірності перереєстрації спірного нерухомого майна з ТОВ "Мета-Імпекс" на ПАТ "Актабанк", є неможливим вирішення справи № 904/4166/18, у якій розглядається вимога ТОВ "Виробнича стальна компанія" про визнання за цією особою права власності на спірне майно. З огляду на наведене, зібрані у справі № 904/4166/18 докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, без встановлення обставин, які входять в предмет доказування справи № 904/1875/19. В обгрунування свого висновку, суд першої інстанції послався на те, що первісною причиною спору сторін між ТОВ "Мета-Імпекс" ( первинним власником ), ПАТ "Актабанк" ( набувачем права власності за іпотечним договором ) та ТОВ "Виробнича стальна компанія" ( набувачем права власності за договором купівлі-продажу на електронному аукціоні ) є твердження ТОВ "Мета-Імпекс" про незаконне вибуття означеного нерухомого майна з його володіння внаслідок неправомірних дій ПАТ "Актабанк", що в подальшому й створило передумови для неправомірного набуття цього майна ТОВ "Виробнича стальна компанія". Як зазначає ТОВ "Мета-Імпекс", у спорі, який є предметом розгляду справи № 904/1875/19, ним обраний спосіб захисту, який передбачений ст. 388 ЦК України та надає право власнику на витребування майна саме від останнього добросовісного набувача, яким наразі є ТОВ "Виробнича стальна компанія". Таким чином, первісним при вирішенні цього спору є питання про правомірність набуття прав власності на означене спірне майно ПАТ "Актабанк", а другорядним є питання про правомірність набуття цього ж майна наступним набувачем - ТОВ "Виробнича стальна компанія". Відповідно, для правильного вирішення спору між первісним власником та останнім добросовісним набувачем зазначеного спірного майна насамперед мають бути встановлені й обставини, пов`язані з вибуттям цього майна у ТОВ "Мета-Імпекс" та з набуттям цього ж майна ПАТ "Актабанк". Із встановлених судом обставини щодо предмету та підстав заявленого позову ТОВ "Мета-Імпекс" у справі № 904/1875/19, а також предмета та підстави позову ТОВ "Виробнича стальна компанія" у справі № 904/4166/18 очевидно, що обставини, пов`язані з набуттям цього майна ПАТ "Актабанк", є предметом дослідження саме у справі № 904/1875/19, а повнота встановлення цих обставин буде безумовно впливати на вирішення спору у справі № 904/4166/19. Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, постановлена на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України. Згідно з наведеною правовою нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України за вимогами ст. 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи. По суті, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Аналогічна правова позиція щодо застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України викладена у постановах Верховного Суду від 30.08.2019 р. № 905/436/18, від 29.07.2019 р. № 910/15271/17, від 20.06.2019 р. № 910/11481/18. Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, і чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. При цьому суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу, але й сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку встановлення певних преюдиційних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, проведення відповідних експертиз, а суду - на їх дослідження і оцінку. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Поділяючи правову позицію суду першої інстанції щодо доцільності зупинення провадження у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 р. у справі № 904/1875/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" до Публічного акціонерного товариства "Актабанк", Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича, Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації", Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник", про скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс", скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2019 р. про зупинення провадження у справі № 904/1875/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/4166/18, справу № 904/1875/19 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду. Судом апеляційної інстанції у справі № 904/1875/19 встановлено, що нерухоме майно вибуло з володіння ТОВ "Мета-Імпекс" у два етапи: 1) ПАТ "Актабанк" в односторонньому порядку здійснив переоформлення на себе прав власності на нерухоме майно, що належало ТОВ "Мета-Імпекс", використовуючи для цього договір іпотеки нерухомого майна, який, як стверджує ТОВ "Мета-Імпекс", вже був до того часу припинений за обопільною згодою сторін; 2) після перереєстрації на себе права власності на нерухоме майно, що належало ТОВ "Мета-Імпекс", ПАТ "Актабанк" здійснило продаж цього майна на користь ТОВ "Виробнича стальна компанія" за результатами аукціону на підставі означеного Договору купівлі-продажу від 27.08.2018 р. Предметом спору у справі № 904/1875/19, є неправомірність перереєстрації на ПАТ "Актабанк" нерухомого майна, що належало ТОВ "Мета-Імпекс" з підстав відсутності права іпотекодержателя, а також неправомірність подальших реєстраційних дій з цим майном, в результаті яких добросовісним набувачем нерухомого майна, що належало ТОВ "Мета-Імпекс", стало ТОВ "Виробнича стальна компанія". Відповідно ТОВ "Мета-Імпекс" було заявлено вимогу про витребування означеного майна у ТОВ "Виробнича стальна компанія", як у добросовісного набувача відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України. Тобто предметом спору у справі № 904/1875/19 є обставини, що мали місце на усіх етапах відчуження власності ТОВ "Мета-Імпекс". З цих же підстав у справі № 904/1875/19 ТОВ "Мета-Імпекс" заявлені і вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ "Виробнича стальна компанія", як такі, що пов`язані із вимогами про витребування майна у добросовісного набувача. Відповідно, у справі № 904/1875/19, ТОВ "Мета-Імпекс" не посилається на недійсність протоколу електронного аукціону ( який не є правовстановлюючим документом на спірне нерухоме майно ) та не посилається на недійсність Договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 27.08.2018, укладеного між ПАТ "АктаБанк" та ТОВ "Виробнича стальна компанія", як на підставу своїх вимог. Таким чином, обставини щодо недійсності протоколу електронних торгів та договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна, не мають безпосереднього значення для розгляду справи № 904/1875/19. В той же час, як зазначив Центральний апеляційний господарський суд в постанові від 16.09.2019 р. у справі № 904/1875/19 - без встановлення обставин, які входять в предмет доказування справи № 904/1875/19, зокрема, щодо неправомірності перереєстрації спірного нерухомого майна з ТОВ "Мета-Імпекс" на ПАТ "Актабанк", є неможливим вирішення справи № 904/4166/18, у якій розглядається вимога ТОВ "Виробнича стальна компанія" про визнання за цією особою права власності на спірне майно. Таким чином, первісним при вирішенні цього спору є питання про правомірність набуття прав власності на означене спірне майно ПАТ "Актабанк", а другорядним є питання про правомірність набуття цього ж майна наступним набувачем - ТОВ "Виробнича стальна компанія". Відповідно, для правильного вирішення спору між первісним власником та останнім добросовісним набувачем зазначеного спірного майна насамперед мають бути встановлені й обставини, пов`язані з вибуттям цього майна у ТОВ "Мета-Імпекс" та з набуттям цього ж майна ПАТ "Актабанк". Між тим із встановлених судом обставини щодо предмету та підстав заявленого позову ТОВ "Мета-Імпекс" у цій справі, а також предмета та підстави позову ТОВ "Виробнича стальна компанія" та зустрічного позову ТОВ "Мета-Імпекс" у справі № 904/4166/18 очевидно, що обставини, пов`язані з набуттям цього майна ПАТ "Актабанк", є предметом дослідження саме у справі № 904/1875/19, а повнота встановлення цих обставин буде безумовно впливати на вирішення спору у справі № 904/4166/19. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані справи є пов`язаними, адже від встановлених Господарським судом Дніпропетровської області під час розгляду справи № 904/1875/19 фактів буде залежати наявність або відсутність обставин, що є підставами для задоволення або відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "Виробнича стальна компанія" та зустрічного позову ТОВ "Мета-Імпекс",та самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Наш Соняшник", у даній справі, тому об`єктивно неможливо здійснювати розгляд даної справи до набрання законної сили рішенням у справі № 904/1875/19, що є підставою для зупинення провадження у справі. При цьому, твердження Скаржника про можливість судом першої інстанції при вирішенні спору у даній справі самостійно встановити обставини, які є предметом розгляду справи № 904/1875/19, окільки зібрані докази на думку останнього дозволяють це зробити, колегія суддів відхиляє, виходячи з того, що при розгляді вимог про визнання права власності на нерухоме майно, про визнання недійсним протоколу електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна судом не можуть бути розглянуті та досліджені вимоги та обставини, з якими закон пов`язує можливість визнання неправомірною перереєстрації спірного нерухомого майна з ТОВ "Мета-Імпекс" на ПАТ "Актабанк". Суд обмежений доводами та вимогами сторін, викладеними у позовних заявах, а в даній справі вимог про визнання неправомірною перереєстрації спірного нерухомого майна з ТОВ "Мета-Імпекс" на ПАТ "Актабанк" не заявлялось. Посилання ТОВ "Виробнича стальна компанія" на те, що зупинення провадження, ухвалене судом першої інстанції не відповідає практиці Європейського суду з прав людини відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необґрунтовані, оскільки, вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість необхідності зупинення провадження у цій справі через неможливість розглянути її до вирішення іншої справи, судом враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, окрім того, в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу. Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї статті Конвенції свідчить, що право на мотивоване ( обґрунтоване ) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес. Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтування судових рішень не можуть розумітись як обов`язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності у ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і аргументів, які є важливими. З оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку зупинити провадження у справі з метою надання належної правової оцінки встановленим у іншій справі обставинам та аргументам учасників справи, всебічного і повного з`ясування і перевірки обставин, об`єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішенню спору, залежно від прийнятого рішення у іншій справі, яке матиме суттєве значення для вирішення даної справи. Як було зазначено вище, підставою для зупинення провадження у даній справі є неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами. За наявності передбачених законом підстав господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, у даному випадку, на строк до набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України, обставини встановлені у якому безпосередньо та істотно можуть вплинути на вирішення даної справи. Отже, зупинення провадження у справі обумовлене наявністю обставин, які є підставою для такого зупинення в силу вимог процесуального закону, та які мають істотне значення для правильного вирішення спору, тому зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1875/19 є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим не може вважатись затягуванням розгляду справи та не свідчить про порушення судом ч. 1 ст. 6 Конвенції. Суд звертається до практики Європейського суду з прав людини у справі "Літвінюк проти України", в п. 22 якого Суд зазначив, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявника (рішення у справі "Фрідлендер проти Франції"). Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Доводи Скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують викладених в ухвалі обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 р. у справі № 904/4166/18 залишити без змін. Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Скаржника. Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню. Головуючий суддя І.М. Кощеєв Суддя І. Л. Кузнецова Суддя І.М. Подобєд