Постанова 4857 № 300/1606/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1606/19 пров. № А/857/2666/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Носа С. П., суддів - Кухтея Р. В., Іщук Л. П.; за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року в справі № 300/1606/19 (головуючий суддя - Чуприна О.В., м.Івано-Франківськ) за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС (правонаступником якого є Галицька митниця Держмитслужби) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також рішення про коригування митної вартості товарів,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA206000/2019/00223, а також рішення про коригування митної вартості товарів UA206000/2019/000223/2 від 18.03.2019. В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що відповідачем в порушення норм статей 52, 57, 58 Митного кодексу України, за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки Skoda, модель Superb, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1598 см3, 2014 року випуску, та обраний метод його визначення, зокрема, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), протиправно здійснено визначення митної вартості ТЗ, який ввозився ОСОБА_1 на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за другорядним методом (резервним). Внаслідок вказаного 18.03.2019 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA206000/2019/000223/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA206000/2019/00223. Позивач стверджує, що 11.03.2019 на підставі рахунку-фактури (verkoopfactuur) №2019-070 оплатив продавцю-нерезиденту "Neman Cars Import-Export" повну вартість автомобіля готівкою в сумі 6 400,00 EUR. При здійсненні митного оформлення і декларуванні, визначив митну вартість транспортного засобу за ціною договору (контракту). На переконання ОСОБА_1 , відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий перелік документів, достовірно знаючи, що рахунок по купівлі автомобіля оплачений через фінансові установи, причому докази безготівкового розрахунку були представлені Митниці. За доводами декларанта, обставина про оплату в безготівковій формі підтверджується квитанцією про поштову оплату від імені третьої особи №1700062958 від 11.03.2019 на суму 6 400,00 EUR. Відповідачу також представлено митну декларацію країни відправлення, в якій із посиланням рахунок-фактуру (verkoopfactuur) №2019-070 від 11.03.2019 відображена таж вартість імпортованого товару (6 400,00 EUR). Всі такі документи подані при митному оформленні і здійсненні митної консультації, втім митним органом без належного і правомірного обґрунтування не взято їх до уваги. Звертає увагу на те, що таке рішення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 55 МК України. Митний орган, на переконання позивача, не навів належного розрахунку скорегованої митної вартості товару, а також не обґрунтував як неможливість застосування основного методу визначення митної вартості ТЗ, так і послідовного використання у спірному випадку другорядних методів, регламентованих статтями 59-64 згаданого Кодексу. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби 206000/2019/00223. Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби UA206000/2019/000223/2 від 18.03.2019. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року замінено Івано-Франківську митницю ДФС на її правонаступника - Галицьку митницю Держмитслужби. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Галицька митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при розгляді справи та винесенні оскаржуваного рішення не враховано ряд обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення адміністративного спору, не надано належної правової оцінки поданим доказам, допущено ряд порушень норм процесуального та матеріального права, що в свою чергу призвело до винесення незаконного рішення, натомість суд взяв до уваги не обґрунтовані доводи позивача, тому безпідставно задовольнив його позовні вимоги. Крім цього зазначає, що при поданні документів до митного оформлення декларант не подавав жодного платіжного документу, а вже коли було скеровано електронне повідомлення про витребовування додаткових документів, то додатково було надано проплату від третіх осіб з пошти. Зазначений документ не був взятий до уваги: по-перше, не містить ідентифікуючих даних товару, як передбачено п.5 ч.2 ст.53 МКУ, по-друге, проплата відбувалась третьою особою, яка жодним чином не уповноважена на здійснення таких функцій. Відносно не наведення відповідачем інформації від Національного оператора поштового зв`язку Бельгії, зазначає, що доводити під час митного оформлення достовірність, об`єктивність даних покладено на декларанта. З приводу не змоги надання конретних доказів по яких було скориговану митну вартість, то до матеріалів справи долучений витяг з каталогу SHWACKE, який виступав джерелом інформації. Система АСАУР аналізує вартість із зовнішніх джерел, те що рішення про коригування не містить саме посилань на даний витяг, а вказано що джерело інформації є АСАУР, то у графі 33 вказано, що АСАУР в тому числі із зовнішніх джерел. Зовнішнім джерелом в даному випадку якраз і виступає каталог SHWACKE. Також зазначає, що оскільки декларант погодився із визначеною митним органом митною вартістю товару, а саме подав і оформив митну декларацію №UA206010/2019/408066 від 19.03.2019 заявивши самостійно вартість 10137,00 євро за резервним методом, то спір між сторонами фактично вичерпано і підстав для скасування оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості немає. На підтвердження вказаної позиції покликається на постанову Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №816/2396/17. Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні. Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив таку задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення. Встановлено, що 11.03.2019 позивачем придбано в "Neman Cars Import-Export" на території Королівства Бельгія (Ekerseveldslagstraat, 4, 2030 Antwerpen) транспортний засіб - легковий автомобіль марки Skoda, модель Superb, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1598 см3, 2014 року випуску, який був у використанні. Вартість придбання автомобіля становила 6 400,00 EUR. Вказана обставина підтверджується наявним в матеріалах справи рахунком-фактурою (verkoopfactuur) №2019-070 від 11.03.2019 (а.с.12-13, 54). Декларантом ТзОВ "Західний капітал" (в особі Дормограй Л.М.) в інтересах ОСОБА_1 , як одержувача товару, 18.03.2019 подано до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію UA206010/2019/407882, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: автомобіль легковий, марки Skoda, модель Superb, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1598 см3, 2014 року випуску, загальна кількість місць - 5, колісна формула 4х2 (а.с.58). В графі "42" (ціна товару) декларації визначено 6 400,00 EUR, а в графах "45" (коригування) і "46" (статистична вартість) 195 509,70 гривень, яка із урахуванням графи "23" (курс валюти) 30.54839100 становить ті ж 6 400,00 EUR. Митну вартість товару визначено за першим (1) методом, тобто ціною договору (контракту), на підтвердження чого заповнено графу "43" митної декларації. Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено рахунок-фактуру (verkoopfactuur) №2019-070 від 11.03.2019, в якому вказано покупця автомобіля марки Skoda, модель Superb, номер кузова НОМЕР_1 - ОСОБА_1 (а.с.54); декларація про походження товару 0380 від 11.03.2019; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA20903/2019/1210 від 12.03.2019 (а.с.51-52); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу бланк № НОМЕР_2 від 21.10.2014 (а.с.50); договір про надання послуг брокера б/н від 12.03.2019; паспортні документи фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України НОМЕР_3 від 02.07.1996 і НОМЕР_4 від 18.11.2011 (а.с.21-23); платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 11.03.2019 (а.с.53); копія митної декларації країни відправлення MRN 19BEE0000011456077 від 11.03.2019 (а.с.49). Івано-Франківська митниця ДФС, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації UA206010/2019/407882 від 18.03.2019 та доданих до неї документів, в тому числі рахунку-фактуру (verkoopfactuur) №2019-070 від 11.03.2019 і квитанцією про поштову оплату від імені третьої особи №1700062958 від 11.03.2019, відмовила у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до Картки UA206000/2019/00223 (а.с.60). Згідно даного Картки, "митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв`язку із не наданням документів відповідно до статті 53 Митного кодексу України. 2-5 методи визначення митної вартості (статті 59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (статті 59, 60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (статті 62, 63 Митного кодексу України). Джерело інформації: спрацювання АСАУР 105-2, 106-2 "Вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодом: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 10 136,50. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та Глави 4 Митного кодексу України" (а.с.60). У зв`язку з наведеним, Івано-Франківською митницею ДФС прийнято UA206000/2019/000223/2 від 18.03.2019, в графі 33 якого в розділі "обставини прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначені ті ж причини що й в Картці відмови (а.с.59). При цьому, Івано-Франківською митницею ДФС за резервним методом скориговано задекларовану митну вартість товару (6 400,00 EUR) і визначено її в сумі 10 137,00 EUR. В подальшому, позивач на підставі оскаржуваного Рішення подав 20.03.2019 декларацію UA206010/2019/408066, в графі 43 якої визначив метою визначення митної вартості "6", при цьому врахував митну вартість, що скоригована відповідачем (а.с.57). Не погоджуючись з прийнятими митним органом карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA206000/2019/00223, а також рішенням про коригування митної вартості товарів UA206000/2019/000223/2 від 18.03.2019 та вважаю чи їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду. Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції мотивував це тим, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 10 137 євро. Доводи відповідача про те, що заявлена вартість транспортного засобу не відповідає тій вартості, що згенеровано АСАУР ДФС, не заслуговують на увагу, оскільки законом не передбачено співставлення заявленої декларантом вартості товару із тією, що генерується АСАУР ДФС, як методу перевірки правильності визначення заявленої вартості. Крім того, митним органом не надано будь-яких підтверджень щодо виявлених ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів позивачем та жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури (інвойсу) № 2019-070 від 11.03.2019 та платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 11.03.2019. У свою чергу, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів. Відтак, оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів прийняті не обґрунтовано, без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини 1 та 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно з частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 статті 53 МК України, визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України). Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3). Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 4). Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6). Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно з ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2)другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Відповідно до ч. ч. 3-6 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Частиною 1 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до 4-5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Частинами 1, 2 та 4 ст. 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Відповідно до статті 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу. Матеріалами справи підтверджено, що митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації № UA206010/2019/407882 (а. с. 58), визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною 6 400 Євро, а саме рахунок-фактуру (verkoopfactuur) від 11.03.2019 № 2019-070, в якому зокрема зазначено покупця автомобіля марки Skoda, модель Superb, номер кузова НОМЕР_1 - ОСОБА_1 (а. с. 12, 54); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 12.03.2019 №UA20903/2019/18210, у якому технічні характеристики та комплектування транспортного засобу відповідають зазначеним позивачем у митній декларації (а. с. 51-52); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 463018717 від 21.10.2014 (а. с. 50), згідно з яким технічні характеристики та комплектування транспортного засобу відповідають зазначеним позивачем у митній декларації (а.с. 50); декларацію про походження товару №0380 від 11.03.2019, копію митної декларації країни відправлення MRN 19BEE0000011456077 від 11.03.2019 (а.с.49); платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 11.03.2019 (а.с.53). Коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв`язку з наявними сумнівами у правильності визначення митної вартості автомобіля декларантом, оскільки заявлена вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості цього транспортного засобу, яка згенерована АСАУР. Однак, слід зазначити, що спрацювання системи АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі митниці більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою митною вартістю товару. Законом не передбачено співставлення заявленої декларантом вартості товару із тією, що генерується АСАУР ДФС, як методу перевірки правильності визначення заявленої вартості. Поряд з цим, відповідно до норм статей 51-58 МК України, самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення. Також, слід зазначити, що імпортований позивачем автомобіль має свої особливості, як і кожен транспортний засіб має свої особливості в частині комплектації, пробігу, амортизації в ході експлуатації, поломок та пошкоджень. Разом з тим, митний орган зазначає, що АСАУР ДФС визначена вартість на підставі середньої ціни, за яку транспортний засіб такої ж марки, моделі та комплектації пропонується до продажу в умовах повної конкуренції при звичайному ході торгівлі. Відтак, вказаний метод не враховує індивідуальні особливості придбаного позивачем транспортного засобу, що мають суттєвий вплив на його ринкову вартість. Аналогічні висновки з цих питань викладені у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №821/1617/18, від 21.12.2018 за №815/1670/17, від 07.08.2018 за №808/1619/16. Крім цього, в підтвердження своєї позиції відносно визначеної вартості транспортного засобу, митним органом не надано жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури (інвойсу) від № 2019-070 від 11.03.2019, в якому вказано вартість автомобіля в сумі 6 400 Євро, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів країни експорту інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу транспортного засобу марки: Skoda, модель: Superb, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1598 см3, 2014 року випуску та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 6 400 Євро та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а). Також, під час розгляду справи встановлено, що скоригована митна вартість автомобіля визначена із застосуванням такого зовнішнього джерела як програмний продукт "SchwackeNet Basic", оскільки за основу було взято відомості із такого каталогу. Колегія суддів зазначає, що інформація із вказаного ресурсу з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар та в силу ч.3 ст.57 МК України не можуть використовуватися як достовірне джерело інформації для визначення митної вартості. Інформація із ресурсу Schwackenet не є висновком про якісні та вартісні характеристики конкретно визначеного товару, оскільки поза увагою залишаються такі цінові характеристики товару, як значний фактичний пробіг автомобіля, численні недоліки та пошкодження. Поряд з цим, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацією ресурсу "SchwackeNet Basic" не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. В даному випадку апеляційний суд звертає також увагу на Додатковий аркуш до Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA20903/2019/1210 від 12.03.2019 (а. с. 51) про оцінку колісного транспортного засобу, якому в розділі "наявні пошкодження, ознаки експлуатації" зафіксовано, зокрема, "лакофарбове покриття, забруднено салон та сидіння" (а.с.51), що додатково підтверджує заявлену митну вартість транспортного засобу, з якого видно, що даний автомобіль має певні пошкодження. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначення в "поштовій оплаті від імені третіх осіб/квитанція про отримання" (poststorting op rekening van derden/ontvangstbewijs) від 11.03.2019 за №1700062958 прізвища підписанта (naan ondertekanaar) ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), жодним чином не може породжувати сумнів у даних про особу, від імені якої проведено оплату, підстава внесення коштів, отримувача таких коштів і його банківських реквізитів, оскільки платіж здійснено від імені (naam opdrachtgever) - ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), фірма-отримувач (benaming rekening) - Neman Cars, повідомлення-підстава (mededeling) - рахунок-фактура №2019-070 (factuur 2019-070), номер рахунку (rekeningnummer) - 671-8772329-11 BE30 6718 7723 2911 EURBBE99XX, сума (bedrag) - 6 400,00 EUR (а.с.14-15). Зазначенні у вказаному документі реквізити повністю відповідають даним, визначених в рахунку-фактурі (verkoopfactuur) №2019-070 від 11.03.2019, в тому числі щодо: номера рахунку-фактури, назви продавця-нерезидента і платника-покупця, вартості товару, банківських реквізитів рахунку продавця нерезидента (а.с.12-13), що у своїй сукупності підтверджують їх пов`язаність між собою і відношення до одного і того ж предмету операції - придбання і оплати декларантом ТЗ за ціною 6 400,00 EUR. Враховуючи вищезазначене колегія суддів констатує, що апелянтом не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу за ціною рахунку (інвойса) від 11.03.2019 № 2019/070, оплата по якому була здійснена в безготівковій формі, що підтверджується квитанцією про поштову оплату від імені третьої особи №1700062958 від 11.03.2019 на суму 6 400,00 EUR (а. с. 15), а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації. З огляду на викладене, посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в інвойсі, поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару. Отже, визначення відповідачем митної вартості легкового автомобіля (бувший у використанні) марки "Skoda" моделі "Superb" 2014 року випуску, який ввозився на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом (залежно від комплектації та технічного стану транспортного засобу), лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним. Стосовно правової позиції, викладеної Верховним Судом в постанові від 30.10.2018 по справі №816/2396/17 (адміністративне провадження №К/9901/61818/18) у якій у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості відмовлено у зв`язку з тим, що декларант не скористався правом випуску товару у вільний обіг на умовах, визначених ч. 7 ст. 55 МК України, та подав нову декларацію у якій вказав ціну визначену митним органом, що вказує на фактичне погодження ним із визначеною митною вартістю товару, то колегія суддів вважає за необхідне відступити від правової позиції, викладеної у вказаному рішенні Верховного Суду, виходячи з такого. Статтею 24 МК України встановлено, що кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Предметом оскарження є рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні (п.1.ч. 2 ст.24 МК України). Правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, крім оскарження постанов по справах про порушення митних правил та випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності (ч. 3. ст.24 МК України). Відповідно до ч.1 ст. 29 МК України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом. Посадові особи та інші працівники органів доходів і зборів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону (ч.1 ст. 30 МК України). Згідно з ч.3 ст.54 та ч. 1 ст. 55 МК України орган доходів і зборів наділений повноваженнями щодо прийняття рішення про коригування митної вартості з підстав та порядку визначеному названими нормами МК України. Дослідивши постатейний зміст положень Митного Кодексу України, колегією суддів встановлено, що положення обумовленого нормативно-правового акту не містять жодних обмежень для декларанта з приводу неможливості оскаржити рішення митного органу про коригування митної вартості після випуску товарів у вільний обіг не залежно від застосованого методу випуску у вільний обіг - «під гарантію» або шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості». Враховуючи положення ч. 2 ст. 2 КАС України суд в свою чергу зобов`язаний в ході розгляду справи про оскарження названого рішення перевірити чи прийнято (вчинено) вказане рішення в момент його прийняття митним органом зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, жодна норма, як матеріального так і процесуального права не позбавляє можливості позивача звернутись до суду впродовж шести місяців (з моменту отримання рішення про коригування митної вартості) щодо його оскарження та не звільняє суд від обов`язку перевірити чи прийняте суб`єктом владних повноважень рішення (на момент його прийняття) відповідало вимогам, визначеним ч. 2 ст.2 КАС України та ст. 54,55 МК України. Натомість, відмовляючи у задоволенні позову суд касаційної інстанції перелічених вище обставин (саме на момент прийняття оскаржуваного рішення) не з`ясовує, а в якості підстав для відмови наводить обставини (з приводу подання декларантом нової декларації із зазначенням ціни визначеної митним органом), які виникли в часі значно пізніше після ухвалення такого рішення. Водночас, суд не звертає уваги, що зазначені ним обставини не були правовою підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості. Стосовно ж доводів суду, щодо факту подання декларантом нової декларації із зазначенням ціни, визначеної митним органом свідчить про визнання декларантом правомірності оскаржуваного рішення, то колегія суддів зазначає, що частиною 2 ст. 122 КАС України надано проміжок часу в шість місяців для того, щоб особа з`ясувала обставини з приводу того чи винесене суб`єктом владних повноважень відповідає приписам визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України та ст. 54, 55 Митного Кодексу та чи не порушує належних їй прав. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку національним законодавством з недостатньою чіткістю врегульовано питання щодо неможливості оскарження та скасування рішень про коригування митної вартості постановлених митним органом з порушенням закону у випадку випущення товарів у вільний обіг за новою декларацією із зазначенням митної вартості, вказаної митним органом в оскаржуваному рішенні. Підтвердженням вказаних обставин щодо недостатньої чіткості закону на противагу від зазначеного судового рішення Верховного Суду від 30.10.2018 по справі №816/2396/17 (адміністративне провадження №К/9901/61818/18) мають місце численні судові рішення Верховного суду, а зокрема від 24 січня 2019 року у справі №821/1697/17, від 22 квітня 2019 року у справі №815/6242/17, 09 квітня 2019 року у справі №825/1990/17, 27 червня 2019 року у яких Верховний суд надає правову оцінку рішенню про коригування митної вартості після випуску товару у вільний обіг незалежно від застосованого методу випуску у вільний обіг - «під гарантію» або шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості» та встановивши обставини щодо прийняття рішення в порушення закону, суд приймає рішення про визнання протиправним та скасування рішенню про коригування митної вартості. Як підсумок колегія суддів вважає, що висновки щодо фактичного погодження апелянта із методом визначення митної вартості та митною вартістю товару, зазначених контролюючим органом у рішенні про коригування митної вартості товару №UA206000/2019/000223/2 від 18.03.2019 є безпідставним. Враховуючи встановленні обставини справи та норми чинного законодавства колегія суддів прийшла до неспростовного переконання, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними, відтак прийняті митним органом картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA206000/2019/00223 та рішення про коригування митної вартості товарів UA206000/2019/000223/2 від 18.03.2019 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтується на достовірних, вичерпних доказах і нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати. Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року в справі № 300/1606/19 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Л. П. Іщук Повне судове рішення складено 21 квітня 2020 року