Постанова 4851 № 520/9541/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2020 р.Справа № 520/9541/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. , за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О., представників сторін : позивача - Барчук А.В., відповідача - Балановського О.О., третьої особи - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 26.12.19 року по справі № 520/9541/19 за позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування припису і рішення, ВСТАНОВИВ Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (далі по тексту - НТУ «ХПІ», позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі по тексту - ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, відповідач) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, прийнятих судом, просить суд : - визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 05.09.2019 № 05; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 05.09.2019 № 6.0-20. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області в Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут" була проведена позапланова перевірка з питань дотримання порядку формування, становлення та застосування державних регульованих цін (тарифів) на проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форми власності за зверненням ОСОБА_1 . На підставі складеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 60-20 від 05.09.2019, яким застосовано до НТУ "ХПІ" штраф у сумі 657,36 грн., який протягом 15 календарних днів з дня отримання цього рішення підлягав перерахуванню в дохід державного бюджету; зобов`язано НТУ "ХПІ" повернути споживачу гр. ОСОБА_1 суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 657,36 грн. протягом 30 календарних днів з дня отримання цього рішення. Пояснив, що студентський гуртожиток має особливий правовий режим користування, зокрема, це є тимчасовим місцем проживання у період роботи чи навчання у зв`язку з трудовими відносинами або навчанням у навчальному закладі освіти, житлові приміщення надаються у тимчасове користування на умовах оплати за користування гуртожитком. Студент ОСОБА_1 , за зверненням якого проводилась позапланова перевірка, проживав у гуртожитку № 12 НТУ "ХПІ" у період з липня по серпень 2019 року на підставі особисто поданої заяви. Зазначає, що формування, встановлення та застосування плати за проживання студентам та абітурієнтам НТУ "ХПІ" у період літніх канікул (липень, серпень) відповідає нормам діючого законодавства України. Зазначає, що загальна сума, яку сплатив ОСОБА_1 за проживання у липні-серпні 2019 року, відповідає вартості, встановленій пунктом 1.3. додатку 11 наказу НТУ «ХПІ» № 86 ОД від 15 лютого 2019 року із змінами, внесеними наказом від 05 червня 2019 року № 275 ОД. Ухвалою суду від 09.10.2019 по справі № 520/9541/19 до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_1 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 по справі № 520/9541/19 адміністративний позов Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування припису і рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 05.09.2019 №

05. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 05.09.2019 № 6.0-20. Стягнуто на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Кирпичова, буд. 2,м. Харків,61002; код ЄДРПОУ 02071180) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829). Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 по справі № 520/9541/19, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з посиланням на п.1 Спільного наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2011 № 284/423/173 "Про встановлення граничного розміру плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форми власності" стверджує, що граничний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності не повинен перевищувати 520,00 грн. на місяць. Однак, як встановлено перевіркою, у липні та серпні 2019 року студенту денної форми навчання ОСОБА_1 плата за проживання у гуртожитку нараховувалась вищим навчальним закладом у більшому розмірі, що призвело до переплати на загальну суму 657,36 грн. Вказав, що Закон України "Про вищу освіту" не встановлює обмежень для студентів у їх праві забезпечення гуртожитком у літній період. Відповідно до наданих НТУ "ХПІ" документів, ОСОБА_1 у період липень - серпень 2019 року був студентом денної форми навчання, а відтак, позивач не мав права встановлювати вартість проживання у гуртожитку за липень-серпень 2019 року на свій розсуд. Вказує, що локальні акти позивача, на підставі яких визначено вартість проживання, не повинні суперечити актам законодавства та актам уповноважених осіб з питань регулювання цін, а саме плати за проживання студентів у студентському гуртожитку, що судом першої інстанції враховано не було. З огляду на викладене, вказує, що НТУ "ХПІ" внаслідок застосування завищеного розміру плати за проживання в студентському гуртожитку № 12 вищого навчального закладу державної форми власності, в порушення вимог п. 1 спільного наказу Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2011 №284/423/173, від студента денної форми навчання ОСОБА_1 за період з 01.07.2019 по 31.08.2019 необґрунтовано одержано виручку у сумі 657,36 грн., а відтак, відповідачем правомірно винесено щодо позивача припис про усунення порушень вимог законодавства та рішення про застосування штрафних санкцій, підстави для їх скасування відсутні. Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 по справі № 520/9541/19, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник позивача в надісланому до суду письмовому відзиві та у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що гуртожиток надається студентам відповідно до графіку навчального процесу - на період з 01.09.2019 по 30.06.2019. Студенти, які бажають проживати у гуртожитку в період літніх канікул (липень, серпень) з причин, не пов`язаних з графіком навчального процесу, укладають договір на проживання на інших умовах, а саме, оплата за проживання здійснюється згідно з п.1.3 додатку 11 до наказу від 15.02.2019 № 86 ОД (як для сторонніх осіб). Проживання ОСОБА_1 у період липня-серпня 2019 року відбувалося на підставі окремої письмової заяви, яка підтверджує добровільне волевиявлення третьої особи на користування гуртожитком та згоду з усіма умовами проживання, зокрема, і підвищеним розміром оплати, про що свідчить також факт внесення ОСОБА_1 27.06.2019 плати за проживання в сумі 1697,36 грн. Враховуючи викладене, з посиланням на ст.ст.207, 638, 640 Цивільного кодексу України, стверджує, що з огляду на досягнення сторонами договору згоди щодо розміру оплати, пункт 1 Спільного наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2011 № 284/423/173, до спірних відносин не застосовується. Вказав, що питання правомірності встановлення підвищеної вартості на проживання в гуртожитках НТУ «ХПІ» у період літніх канікул було предметом розгляду Київського районного суду м. Харкова у справі № 640/13880/17 та Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 520/8745/19, якими прийнято рішення на користь НТУ «ХПІ». Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 по справі № 520/9541/19, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, третьої особи, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_1 , згідно з наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 16.08.2019 № 2381, направленням від 16.08.2019 № 2517 та відповідно до погодження Мінекономрозвитку від 29.07.2019 за вих. №3805-05/31157-03 фахівцями відповідача проведено позапланову перевірку з питання дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. За результатами перевірки складено акт №2517 від 30.08.2019, яким зафіксовано порушення п.1 Спільного наказу Міністерства освіти та науки, молоді і спорту України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2011 № м284/423/173 «Про встановлення граничного розміру оплати за проживання у студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності (т. 1, а.с. 14-24). Позивачем на даний акт були подані заперечення (т.1 а. с. 26-29). На підставі акту перевірки № 2517 від 30.08.2019 відповідачем винесено припис від 05.08.2019 № 5, яким зобов`язано НТУ "ХПІ" :

1. Формування, встановлення та застосування плати за проживання студентам та абітурієнтам НТУ "ХПІ" у період літніх канікул (липень, серпень) привести у відповідність до п. 1 наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2011 р. № 284/423/173 "Про встановлення граничного розміру плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форми власності".

2. У місячний термін з моменту отримання припису повідомити Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про вжиті заходи та суму проведеного перерахунку. Також, на підставі акту перевірки № 2517 від 30.08.2019 прийнято рішення № 60-20 від 05.09.2019, яким застосовано до НТУ "ХПІ" штраф у сумі 657,36 грн., який протягом 15 календарних днів з дня отримання цього рішення підлягає перерахуванню в дохід державного бюджету. Зобов`язано НТУ "ХПІ" повернути споживачу гр. ОСОБА_1 суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 657,36 грн. протягом 30 календарних днів з дня отримання цього рішення. Вважаючи вказаний припис та рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх оскарження. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обґрунтовано встановлено третій особі вартість проживання у студентському гуртожитку за липень-серпень 2019 року у розмірі, встановленому договором між НТУ «ХПІ» та ОСОБА_1 , а не на рівні граничного розміру, визначеного згідно з п.1 Спільного наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2011 № 284/423/173, а відтак, відсутні підстави для винесення оскаржуваних припису та рішення відповідача. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Згідно з п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом, зокрема, установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання граничних цін. Органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом (ч.1 ст. 17 Закону України «Про ціни і ціноутворення»). Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику, зокрема, з контролю за цінами. Згідно з пп. 1, 5, 6, 7 ч.1 ст.18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» уповноважені органи мають право: проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб; вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. За визначенням ч.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки. Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб`єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам (ч.2 ст.20 Закону України «Про ціни і ціноутворення»). Матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення відповідачем припису від 05.09.2019 № 05 та рішення від 05.09.2019 № 6.0-20 про застосування до НТУ «ХПІ» адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін в сумі 657,36 грн. слугував висновок відповідача про порушення позивачем п.1 Спільного наказу Міністерства освіти та науки, молоді і спорту України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2011 № 284/423/173 «Про встановлення граничного розміру оплати за проживання у студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності». Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 62 Закону України "Про вищу освіту" особи, які навчаються у закладах вищої освіти, мають право на забезпечення гуртожитком та цілодобовим доступом до нього на строк навчання у порядку, встановленому законодавством. Пунктом 1 наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерство фінансів України, Міністерство охорони здоров`я України від 28.03.2011 N284/423/173 (далі по тексту - наказ № 284/423/173) встановлено, що граничний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності, що належать до сфери управління МОНмолодьспорту та МОЗ (далі - гуртожитки), з урахуванням ПДВ, встановленого згідно із законом, виходячи з нормативу 6 кв.м житлової площі (для новозбудованих гуртожитків - 8 кв.м житлової площі), не може перевищувати: для студентів, абітурієнтів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації - 40 відсотків розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації. Відповідно до вимог п. 2 Наказу № 284/423/173 конкретний розмір плати за проживання в гуртожитках встановлюється керівником вищого навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом студентів і розраховується відповідно до Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23.07.2010 N 736/902/758, зареєстрованого в Міністерстві юстиції країни 30.11.2010 за N 1196/18491, виходячи з нормативу житлової площі на кожного мешканця, встановленого згідно з проектною документацією при будівництві гуртожитку, та розрахункового коефіцієнта загальної площі, що припадає на кожного мешканця гуртожитку. В силу пп.2, 3, 4 п.7 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 № 796 (далі по тексту - Перелік платних послуг), до платних послуг навчальних закладів відносяться, зокрема, надання під час канікул вільних спеціально облаштованих приміщень гуртожитків для тимчасового проживання; надання спеціально облаштованих приміщень гуртожитків закладів освіти для проживання: осіб, які навчаються або працюють у відповідному закладі освіти; надання громадянам, які користуються послугами, зазначеними у підпунктах 1-3 цього пункту, комунальних послуг, послуг з експлуатації та господарського обслуговування будинків і приміщень. Згідно з п.1.7 Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23.07.2010 N 736/902/758, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2010 за N 1196/18491 (далі по тексту - Порядок N 736/902/758), платні послуги, визначені цим Порядком, надаються на підставі: письмової заяви - для фізичної особи, що складається в довільній формі; договору (контракту) - для фізичної або юридичної особи; за фактом оплати надання платної послуги у порядку, визначеному законодавством. Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Порядку N 736/902/758 встановлення вартості платної послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних з її наданням. Розмір плати за надання конкретної послуги визначається на підставі її вартості, що розраховується на весь строк її надання та у повному обсязі. Навчальний заклад самостійно визначає калькуляційну одиницю за кожною платною послугою, щодо якої здійснюється розрахунок вартості. Складовими витрат є: витрати на оплату праці працівників; нарахування на оплату праці відповідно до законодавства; безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій; капітальні витрати; індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства. Зі змісту наведених норм вбачається, що розмір плати за проживання в студентському гуртожитку для студентів та абітурієнтів НТУ "ХПІ", встановлюється керівником вищого навчального закладу, однак, є регульованою ціною, щодо якої законодавством встановлено граничний розмір - 40 відсотків розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації (для студентів). При цьому, граничний розмір проживання в гуртожитках наказом № 284/423/173 диференційований за ознакою осіб, які користуються вказаною платною послугою - студенти, абітурієнти вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації (40%), клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів (40%), курсанти денної форми навчання, які перебувають на державному утриманні та отримують безоплатне харчування (20 %), курсанти, які отримують безоплатне одноразове харчування (30%), студенти індустріально-педагогічних вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, які навчаються за програмами підготовки майстрів виробничого навчання (20%). Таким чином, ознака регульованої ціни пов`язана з певною категорією осіб, до яких вона застосовується - особи, які здобувають вищу освіту (студенти, курсанти, аспіранти, докторанти, клінічні ординатори). Для інших категорій осіб розмір плати за гуртожиток встановлюється у відповідності до п.2 наказу № 284/423/173 та Порядку № 736/902/758, виходячи виключно з економічно обґрунтованих витрат на надання таких послуг. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1047 «Про розміри стипендій у державних та комунальних навчальних закладах, наукових установах» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено розмір мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії для студентів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації, наукових установ, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр", "спеціаліст" або "магістр", крім тих, що навчаються за спеціальностями (спеціалізаціями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 1300 гривень на місяць. Отже, граничний розмір плати для студентів у студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності станом на час виникнення спірних відносин складав 520,00 грн. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є вищим навчальним закладом IV рівня акредитації. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань НТУ "ХПІ" належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України. Організаційно-правова форма: державна організація (установа, заклад) (т. 1 а.с. 60-74). Розмір, строки та порядок стягнення плати за проживання у гуртожитках на 2019 рік були встановлені наказом НТУ "ХПІ" від 15 лютого 2019 року № 86 ОД «Про розмір, строки та порядок стягнення плати за проживання в гуртожитках на 2019 рік» (т. 1 а.с. 38-42). Відповідно до додатку № 11 затверджено кошторис собівартості 1 ліжко- місця на 2019 рік гуртожиток № 12 (газові плити) вул. Цілиноградська, 32 та суми оплати на 1 ліжко-місце по категоріям мешканців. Наказами НТУ "ХПІ" від 05 червня 2019 року № 275 ОД та від 29 серпня 2019 року № 355 ОД внесені зміни та доповнення до наказу "Про розмір, строки та порядок стягнення плати за проживання у гуртожитках на 2019 рік " № 86 ОД від 15.02.2019. Із урахуванням внесених змін та доповнень, станом на липень - серпень 2019 року конкретний розмір оплати за проживання у гуртожитку № 12 було встановлено додатком № 11 за 1 ліжко-місце по категоріям мешканців: п. 1.1. до сплати для студентів денної форми навчання - 520, 00 грн., п.1.2. до сплати для студентів заочного відділення - 707, 23 грн., п.1.3. до сплати для сторонніх осіб - 848, 68 грн. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 сплатив за два місяці проживання у гуртожитку за липень-серпень 2019р. суму в розмірі 1697,36 грн. - по 848,68 грн. за кожен місяць, тобто, за тарифом, встановленим для сторонніх осіб (п.1.3 додатку 11 до наказу № 86 ОД від 15.02.2019). Встановлення такого тарифу для третьої особи позивач пояснює тим, що протягом липня-серпня 2019 року проживання ОСОБА_1 у студентському гуртожитку не пов`язане з виконанням навчального плану, а також з тим, що договір на проживання у гуртожитку на період липня-серпня укладався з третьою особою на інших умовах, ніж передбачено ордером на вселення та договором на проживання, чинним з вересня 2018 року по червень 2019 року. Однак, слід відмітити, що ОСОБА_1 на час виникнення спірних відносин був студентом денної форми навчання НТУ «ХПІ», і станом на липень-серпень 2019 року не втратив цього статусу, з яким безпосередньо пов`язане застосування регульованої ціни на проживання у студентському гуртожитку. Так, за визначенням п.1 ч.2 ст.61 Закону України «Про вищу освіту» студент - особа, зарахована до закладу вищої освіти з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра. Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України «Про вищу освіту» підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: 1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; 2) власне бажання; 3) переведення до іншого навчального закладу; 4) невиконання індивідуального навчального плану; 5) порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; 6) інші випадки, передбачені законом. З наведених норм вбачається, що особа набуває статусу студента під час зарахування до вищого навчального закладу та втрачає його лише після відрахування. Доказів відрахування ОСОБА_1 з Університету або наявності вказаних вище підстав для відрахування щодо ОСОБА_1 позивач не надав. З огляду на викладене, в період липня-серпня 2019 року ОСОБА_1 не втратив приналежності до категорії студентів, для якої ціна проживання в гуртожитку є регульованою. Отже, відповідачем правомірно констатовано в акті перевірки порушення законодавства щодо встановлення регульованої ціни - п. 1 наказу № 284/423/173 від 28.03.2011. Посилання позивача на рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.06.2018 по справі № 640/13880/17, як на обставину на підтвердження правомірності встановлення спірної ціни на проживання для третьої особи, є хибним, оскільки спір у вказаній справі виник за інших фактичних обставин, між студентом - мешканцем гуртожитку, та НТУ «ХПІ» як надавачем послуг, а не за участю суб`єкта владних повноважень. Вказана справа має інший предмет спору - стягнення фізичною особою ОСОБА_2 коштів з НТУ «ХПІ», якому було судом було надано оцінку, виходячи з дотримання сторонами своїх договірних зобов`язань. Так, з урахуванням того, що відповідач набув майно (грошові кошти) на підставі правочину, а дії позивача по оплаті проживання за гуртожиток у розмірі, передбаченому наказом ректора, свідчили про досягнення згоди по усім істотним умовам договору найму, судом було зроблено висновок, що кошти в сумі 355,28 грн. не є безпідставно набутим майном у розумінні ст.1212 ЦК України, тому не можуть бути стягнуті з НТУ «ХПІ» на користь позивача. Питання дотримання позивачем державних регульованих цін в рамках розгляду справи № 640/13880/17 не ставилось. Разом з тим, в даному випадку, спір виник з приводу оскарження НТУ «ХПІ» рішень суб`єкта владних повноважень (припису та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій), винесених у зв`язку з порушенням позивачем законодавства щодо регульованих цін, які перебувають під контролем держави, а не з приводу стягнення коштів на користь ОСОБА_1 . Вирішення спору у даній справі відбувається через призму ч.2 ст.2 КАС України, яка встановлює вимоги до рішень суб`єкта владних повноважень, в той час як у справі № 640/13880/17 спір вирішено виходячи з аналізу майнових договірних відносин між студентом та вищим навчальним закладом, який надає платні послуги. Враховуючи викладене, обставини, встановлені судом під час розгляду справи № 640/13880/17, не є обов`язковими для врахування адміністративним судом під час розгляду справи № 520/9541/19. Та обставина, що ОСОБА_1 була подана окрема письмова заява, яка вважається договором на проживання в гуртожитку на липень-серпень 2019 року, із погодженням усіх умов проживання, та добровільно сплачено вартість проживання у гуртожитку виходячи з розрахунку 848,48 грн. на місяць, вказує лише на дотримання третьою особою своїх зобов`язань за договором із позивачем, укладеним у формі заяви про поселення в гуртожиток на липень-серпень 2019 року, однак, не впливає на обов`язок дотримання позивачем законодавства про регульовані ціни. Доводи позивача, з якими помилково погодився суд першої інстанції, про те, що ОСОБА_1 разом з іншим студентом удвох займали кімнату, призначену для проживання трьох осіб, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки, з урахуванням норми на одну особу у 6 квадратних метрів (для нових гуртожитків - 8 квадратних метрів) жилої площі, кімната площею 17,5 квадратних метрів не може вважатися призначеною для проживання 3 осіб. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що розмір плати за проживання у 848,68 грн. застосований до ОСОБА_1 як до «сторонніх осіб» (пункт 1.3 додатку), а не у зв`язку з тим, що його проживання у гуртожитку здійснювалось у поліпшених умовах, які потребували додаткової оплати. Однак, як зазначалось вище, застосування до ОСОБА_1 вказаної категорії («сторонні особи») не є правомірним з підстав, наведених вище. Посилання відповідача на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 по справі № 520/8745/19 колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до ч. 7 ст.78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на зазначені вище аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Наведеним нормам процесуального права рішення Харківського окружного адміністративного суду від16.01.2020 по справі № 520/9541/19 не відповідає. Відповідно до ч.1 ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково. З огляду на викладене, рішення Харківського окружного адміністративного суду від16.01.2020 по справі № 520/9541/19 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329, п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року по справі № 520/9541/19 скасувати. Прийняти постанову, якою в задоволенні позову Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування припису та рішення - відмовити. Роз`яснити, що відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, cтрок на оскарження постанови продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 21.04.2020 року