Постанова КЦС ВС № 442/6749/16-ц
від 01.04.2020 · ЦивільнаПостанова Іменем України 01 квітня 2020 року м. Київ справа № 442/6749/16-ц провадження № 61-47338св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В., учасники справи: позивач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалуАпеляційного суду Львівської області у складі судді Левика Я. А. від 07 вересня 2018 року, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2016 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк», банк)звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсними договорів про внесення змін до кредитного договору. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 листопада 2017 року у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними додаткові договори про внесення змін від 19 березня 2015 року № 2 та від 29 вересня 2015 року № 3 до договору кредиту від 02 серпня 2007 року №612-38/13, що укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07 вересня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Укрсоцбанк» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 листопада 2017 року. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи У касаційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити для розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що представник банку отримавши повний текст рішення суду першої інстанції 19 січня 2018 року звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в межах строку на її подання, а саме 26 січня 2018 року, однак апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку із тим, що скарга була подана за підписом неуповноваженого представника. Усунувши обставини, які стали підставою для повернення скарги, апеляційну скаргу було підписано іншим уповноваженим представником і подано до суду вмотивоване клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги. Однак суд апеляційної інстанції вважав причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, оскільки повторно апеляційну скаргу було подано на 21 день після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги, не врахував, що ЦПК України не передбачено строк подання апеляційної скарги поза межами строку на її оскарження, а чітко визначено, що така подається з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, тому висновок апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі є помилковим. Таким чином суд апеляційної інстанції обмежив банку доступ до правосуддя. Відзив на касаційну скаргу У січні 2019 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність постановленої судом апеляційної інстанції ухвали. Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою цього ж суду від 24 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду. Фактичні обставини, встановлені судом 10 листопада 2017 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області ухвалено рішення про відмову ПАТ «Укрсоцбанк» у задоволенні позовних вимог та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Представник банку Бачинський О. М. був присутній у судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, що вбачається із журналу судового (а. с. 85-87 т. 1). Повний текст рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 листопада 2017 року було отримано ПАТ «Укрсоцбанк» лише 18 січня 2018 року (а. с. 103). 29 січня 2018 року представник банку - Бачинський О. М. подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із посиланням на несвоєчасне надіслання судом першої інстанції повного тексту оскаржуваного рішення. 14 лютого 2018 року Апеляційним судом Львівської області постановлено ухвалу, якою апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк», подану його представником Бачинським О. М., залишено без руху, зокрема, для подання документів, що підтверджують, що особа, яка підписала апеляційну скаргу є адвокатом та уповноважена представляти інтереси банку у апеляційному суді. 12 березня 2018 року судом апеляційної інстанції ухвалою повторно залишено без руху апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк», подану його представником Бачинським О. М., для усунення зазначеного недоліку. На виконання ухвали апеляційного суду, 23 квітня 2018 року подано апеляційну скаргу, підписану іншим представником ПАТ «Укрсоцбанк» - Дорош І. І. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02 травня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 листопада 2017 року визнано неподаною та повернуто з тих підстав, що вона подана адвокатом Дорош І. І. на підставі договору про надання правової допомоги від 01 лютого 2018 року, укладеного в період, коли діяльність адвоката була зупинена (з 15 вересня 2017 року по 17 лютого 2018 року), а тому апеляційна скарга підписана не повноваженим представником. 08 червня 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» через свого представника - адвоката Ременюк Т. О. звернулося до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції із доданим до неї клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. У клопотанні банк зазначав, що зважаючи на велику завантаженість, невеликий штат юрисконсультів та плинність кадрів банком було підписано договір про надання правової допомоги з адвокатом Дорош І. І. для захисту інтересів позивача, яка у момент укладення договору та у подальшому не повідомила банк про наявність перешкод для здійснення нею адвокатської діяльності. Такі обставини, на думку заявника, призвели до порушення законного права банку, з незалежних від нього причин, захистити свої інтереси шляхом належного перегляду справи судом апеляційної інстанції. Вказував, що відповідно до вимог ЦПК України, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному її пред`явленню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її поверненню. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25 червня 2018 року вищезазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визнано неповажними, апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк», подану адвокатом Ременюк Т. О., залишено без руху та надано заявнику строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали подати заяву із наведенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. На виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 25 червня 2018 року представник банку подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому посилався на несвоєчасність відправлення судом першої інстанції повного тексту оскаржуваного рішення, подання апеляційної скарги у межах десятиденного строку з моменту отримання копії рішення та безпідставність залишення судом апеляційної інстанції первісної апеляційної скарги, яка була подана уповноваженим представником. 07 вересня 2018 року ухвалою Апеляційного суду Львівської області доводи ПАТ «Укрсоцбанк» про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі частини четвертої статті 357 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. За таких обставин розгляд касаційної скарги ПАТ «Укрсоцбанк» здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року. Касаційна скарга підлягає задоволенню. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 13 Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у цій справі було ухвалено 10 листопада 2017 року, тобто до набрання чинності вказаною редакцією ЦПК України (15 грудня 2017 року). Згідно з частиною першою статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. За правилами частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Верховний Суд виходить з того, що цивільний процесуальний закон не містить вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Представник ПАТ «Укрсоцбанк» був присутній у судовому засіданні 10 листопада 2017 року під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області. За таких обставин останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог частини першої статті 294 ЦПК України 2004 року було 20 листопада 2017 року. Проте копію повного тексту оскаржуваного рішення від 10 листопада 2017 року отримано представником банку лише 18 січня 2018 року (а. с. 103 т. 1). Апеляційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 листопада 2017 року, банк через свого представника подав 29 січня 2018 року, протягом десяти днів з дня отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення. Порушуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, позивач посилався на те, що копію повного тексту рішення суду першої інстанції він отримав лише 18 січня 2018 року, що позбавило його можливості вчасно звернутися із апеляційною скаргою. Однак, суд апеляційної інстанції визнав такі причини пропуску строку неповажними, не звернувши увагу на те, що відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 01 березня 2017 року у справі № 6-245цс17, якщо недотримання строків оскарження судового рішення було зумовлене діями (бездіяльністю) суду, зокрема повний текст судового рішення особі надіслано із значним запізненням, що значно звужує строк на складання та подання скарги на це рішення, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на оскарження судового рішення. На переконання Верховного Суду, під час оцінки наведених позивачем доводів судом апеляційної інстанції не враховано обставини, що мають істотне значення для вирішення цього процесуального питання, зокрема, суд зобов`язаний був врахувати, що через невчасне направлення судом першої інстанції повного тексту судового рішення, позивач пропустив строк на апеляційне оскарження, однак звернувся до суду із апеляційною скаргою у розумні строки протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Суд повернув апеляційну скаргу, у зв`язку із тим, що вона була подана за підписом неуповноваженого представника. Отримавши 18 травня 2018 року копію ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги від 02 травня 2018 року, 08 червня 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» через свого представника - адвоката Ременюк Т. О. усунувши обставини, які стали підставою для повернення скарги, повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою із наведенням поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказані обставини вказують на те, що позивач через своїх представників систематично, послідовно та своєчасно вчиняв процесуальні дії, спрямовані на реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення, однак не домігся апеляційного перегляду через вади оформлення повноважень представників. Проте апеляційний суд не надав належної оцінки вказаним обставинам та дійшов безпідставного висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, вказуючи на те, що банк із повторною скаргою звернувся лише на 21 день після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги, не врахував, що ЦПК України не передбачено строк подання апеляційної скарги поза межами строку на її оскарження, а чітко визначено, що така подається з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Основним Законом України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини 1, 2 статті 55 Конституції України). Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене. Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин 1, та 2 статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. Ураховуючи зазначене, Верховний Суд не виявив достатніх мотивів, щоб погодитися з висновками апеляційного суду у цій справі про те, що наведені ПАТ «Укрсоцбанк» у доданому клопотанні до апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є непереконливими та неповажними. Суд дійшов до переконання, що заявником наведені та обґрунтовані причини поважності пропуску строку апеляційного оскарження, які дійсно були пов`язані з істотними перешкодами та труднощами, що об`єктивно ускладнювали можливість позивача своєчасно звернутися до суду у визначений законом строк. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції, що була чинною на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII). Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року). Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відмова у відкритті провадження у справі стала наслідком необ`єктивної оцінки поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не відповідає принципу верховенства права, а тому оскаржувана ухвала не може бути залишена касаційним судом без змін. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа без достатніх та розумних причин не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це становитиме порушення права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд. На підставі викладеного касаційний суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 07 вересня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження допустив порушення процесуального права. Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, справа передається на розгляд суду апеляційної інстанції. Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити. Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 вересня 2018 року скасувати, а справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Є. В. Синельников Судді: О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович