Ухвала КГС ВС № 902/283/18
від 17.04.2020 · ГосподарськаУХВАЛА 17 квітня 2020 року м. Київ Справа № 902/283/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: 10.04.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (далі - ТОВ "Приватофис") на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 902/283/18, подана 02.04.2020 через Північно-західний апеляційний господарський суд. Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке. Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Предметом касаційного оскарження є ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 про повернення апеляційної скарги ТОВ "Приватофис" без розгляду. Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Приватофис" залишено без руху, у зв`язку із несплатою судового збору за подання апеляційної скарги. Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку Суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03). Судом встановлено, що скаржник в розумні інтервали часу не вживав заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження за його апеляційною скаргою, адже статус апелянта у справі, тобто особи, яка ініціювала апеляційний перегляд, передбачає обізнаність останнього про існування та розгляд спору судом та, відповідно, про прийняття у справі судових рішень. Суд апеляційної інстанції вказав, що 11.02.2020 копію ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 про залишення апеляційної скарги без руху повернуто Укрпоштою з відміткою "за даною адресою не розташовано", що свідчить про свідоме зазначення скаржником адреси за якою він не отримує поштову кореспонденцію. Крім того, судом апеляційної інстанції направлено копію ухвали від 03.02.2020 на електронну адресу скаржника, що у розумінні приписів пункту 4 частини шостої статті 242 ГПК України вважається днем вручення цієї ухвали. Наведені обставини свідчать про те, що з моменту надіслання ухвали про залишення без руху - 04.02.2020 до моменту ухвалення оскаржуваної ухвали - 26.02.2020 ТОВ "Приватофис" мало достатньо часу для вжиття заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження за його апеляційною скаргою та усунути недоліки поданої апеляційної скарги, однак таких дій не вчинило. Станом на 26.02.2020 вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги усунуті не були, у зв`язку з чим, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Приватофис" у справі № 902/283/18 повернуто скаржнику. Відповідно до частини другої статті 260 та частини четвертої статті 174 ГПК України апеляційна скарга не приймається та повертається судом апеляційної інстанції, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк. Разом з тим, Суд враховує недоліки поданої касаційної скарги та вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. З огляду на зазначене правильне застосування Північно-західним апеляційним господарським судом положень частини 2 статті 260 та частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України під час прийняття оскарженого рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування чи тлумачення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 902/283/18.
2. Матеріали касаційної скарги з додатками на 4 (чотирьох) аркушах повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Приватофис". Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Головуючий Т. Б. Дроботова Судді К. М. Пільков Ю. Я. Чумак