Постанова 4857 № 140/3027/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3027/19 пров. № А/857/2503/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді: Кухтея Р.В. суддів: Носа С.П., Обрізка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС, правонаступником якої є Волинська митниця Держмитслужби на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Костюкевичем С.Ф. у м.Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 7777 - АВТО ВОЛИНЬ» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, в с т а н о в и в : У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю « 7777 - АВТО ВОЛИНЬ» (далі ТзОВ « 7777 - АВТО ВОЛИНЬ», позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000571/2 від 02.07.2019. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 позов було задоволено повністю. Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 було вирішено стягнути на користь ТзОВ « 7777 - АВТО ВОЛИНЬ» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права зазначає, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами факт понесення витрат на професійну правничу допомогу, включення до судових витрат комісії банку за транзакцію щодо сплати судового збору законодавством не передбачено, а витрати на оплату послуг перекладача з перекладу документів не були обов`язковими та необхідними у цій справі та здійснені з власної ініціативи. Просить скасувати додаткове рішення та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви. Волинська митниця ДФС подала до апеляційного суду клопотання про заміну сторони у справі її правонаступником, а саме Волинську митницю ДФС на правонаступника Волинську митницю Держмитслужби. Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 858 від 02.10.2019 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» постановлено реорганізувати територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби згідно відповідного переліку. Відповідно до вимог ст. 52 КАС України та поданих скаржником документів, які підтверджують обставини реорганізації Волинської митниці ДФС шляхом приєднання до Волинської митниці Держмитслужби, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання про заміну сторони у справі її правонаступником - Волинською митницею Держмитслужби. У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ « 7777 - АВТО ВОЛИНЬ» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що витрати позивача на правову допомогу пов`язані з розглядом даної справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Відповідно до ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.3 ст.143 КАС України). У випадку, передбаченому ч.3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу. Відповідно до ст.252 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Згідно ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Таким чином, основними умовами для прийняття додаткового рішення про відшкодування позивачу судових витрат є наявність поважних причин неможливості надання доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, зазначення про них у поданій до закінчення судових дебатів заяві та подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. З матеріалів справи видно, що представником позивача у позовній заяві було заявлено про понесення додаткових судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу і 03.01.2020 (згідно штампу відбитку на конверті) подано заяву про ухвалення додаткового рішення шляхом стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань витрат на професійну правничу допомогу у справі в розмірі 15000 грн. Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Частиною третьої цієї статті передбачено, що для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. За правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Як вбачається із доданих письмових доказів, зокрема, договору від 18.07.2019 про надання правничої допомоги №18-07/01, додаткової угоди №1 до договору від 18.07.2019 про надання правничої допомоги №18-07/01, акту прийому-передачі виконаних робіт від 02.10.2019, рахунку №1 від 02.10.2019, платіжного доручення №590 від 04.10.2019, ТзОВ « 7777-АВТО ВОЛИНЬ» сплатило Адвокатському об`єднанню «Глобал Лігал Груп» від імені якого діяв адвокат Бондаренко В.Г., кошти в загальній сумі 15000 грн на оплату правничої допомоги, яка відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт від 02.10.2019 складається з :

1. Первинне опрацювання наданих Клієнтом документів та надання усної консультації з питань застосування законодавства у сфері розмитнення та корегування первинно заявленої митної вартості 3000 грн;

2. Підготовка та скерування на електронну адресу підприємства Firma WORA inh. W. Beiz адвокатського запиту щодо надання інформації, з відповідними документами про обставини покупки автомобіля Skoda Octavia 2000 грн;

3. Підготовка та скерування Волинській митниці ДФС Листа - аргументації із додатковими документами в порядку ч.8 ст.55 МК України для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються згідно митної декларації 2000 грн;

4. Складення проекту позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та впорядкування її усіма додатками у формі, готовій для подачі до суду 4000 грн;

5. Вартість послуг по юридичному супроводу адвокатом Клієнта в суді першої інстанції до винесення рішення у справі буде становити 4000 грн, які вже оплачені до моменту подання позову в суд 4000 грн. Кошти в сумі 15 000 грн були отримані відповідно до платіжного доручення №590 від 04.10.2019. З аналізу вказаних вище документів колегія суддів вбачає, що ними підтверджується факт надання адвокатом правничої допомоги позивачу в обсязі, зазначеному в акті, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 4000 грн як витрат на професійну правничу допомогу, які є спвмірними щодо предмета даного спору та тривалість часу, затраченого представником позивача на підготовку та складання позовної заяви Таким чином, суд першої інстанції, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи складність справи та надані адвокатом послуги, дійшов правильного висновку, що заява позивача про стягнення на його користь судових витрат, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, понесених на представництво адвоката у розмірі 4000 грн підлягає задоволенню. Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване додаткове рішення ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, а доводи апелянта на його правомірність не впливають та висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС, правонаступником якої є Волинська митниця Держмитслужби залишити без задоволення, а додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року по справі №140/3027/19 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос І. М. Обрізко