Постанова 4803 № 214/7125/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4394/20 Справа № 214/7125/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Чернова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2020 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. сторони справи : позивач ОСОБА_1 , відповідач- Приватне акціонерне товариство «Криворіжхліб», треті особи, що не заявляють самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому порядку згідно ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб» на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 грудня 2019 року, ухваленого суддею Черновою Н.В. у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 28 грудня 2019 року,- ВСТАНОВИВ : У грудня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнював до Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб», треті особи, що не заявляють самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. В обґрунтування позову зазначив, що водій ОСОБА_2 29.08.2016 року близько 13.20 хв. в м.Кривий Ріг, по вул.Співдружності, біля буд.64, керуючи автомобілем «ГАЗ 63302 АХХ-1» н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом допустив наїзд на позаду стоячий автомобіль «АУДІ А6» н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдані матеріальні збитки. 28.09.2016 року постановою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу по справі №214/5263/16-п водія ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Пошкоджений автомобіль «АУДІ А6» н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП на праві приватної власності належав позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . В результаті ДТП автомобіль «АУДІ А6» н.з. НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень. ОСОБА_1 фактично провів відновлювальний ремонт цього автомобіля за власний рахунок, що підтверджено квитанцією про оплату від 15.10.2016 року, актом виконаних робіт №453 від 15.10.2016 року, розрахунком на оплату від 05.10.2016 року. ОСОБА_1 просив стягнути з ПАТ Криворіжхліб майнову шкоду у розмірі - 25975,00 гривень, як різницю між вартістю відновлювального ремонту та сумою страхового відшкодування, що не підлягає виплаті страховиком - ПАТ Національна акціонерна страхова компанія ОРАНТА; моральну шкоду у розмірі 10 000,00 гривень; витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1000,00 гривень; судові витрати у розмірі - 1 102,42 грн. Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 грудня 2019 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб», треті особи, що не заявляють самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП задоволені частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 25 975 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп.. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб» на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп.. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб» на користь ОСОБА_1 1 102 (одну тисячу сто дві) грн. 42 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ПрАТ «Криворіжхліб», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову позивачу ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі. При цьому, скаржник, посилаючись на правову позицію Верховного суду, викладену у Постанові від 13.02.2019 у справі №757/15735/15-ц, вказує, що позов повинен бути пред`явлений до винної особи - ОСОБА_2 , оскільки останній скоїв ДТП при самовільному використанні автомобіля для особистих потреб у неробочий час. Відповідач наголошує на тому, що суд першої інстанції не взяв до уваги існуючу практику, зокрема Постанову Верховного Суду України від 20.06.2018 по справі №642/4558/16-ц, посилаючись на Положення про порядок та умови проведення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р №1175, вказує, що страхувальником відшкодовується третій особі завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу саме пряма шкода, в якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, з урахуванням фізичного зношення транспортного засобу, а не вартість нових деталей. Позивач заявляє до відповідача вимогу про стягнення різниці між сумою відшкодування, виплаченого Страховиком та сумою, що необхідно доплатити для здійснення відновлювального ремонту автомобілю, але не підтверджує свою вимогу належними та допустимими доказами. Вважає, посилання позивача на акт виконаних робіт, рахунок-фактуру та квитанцію, видані ФОП ОСОБА_4 необґрунтованими, оскільки ці документи вказують лише на витрати понесені у зв`язку з ремонтом автомобіля, який, згідно висновку автотоварознавчого дослідження від 14.09.2016, вже мав коефіцієнт фізичного зносу 0,70 та не підтверджують факт заподіяння механічних пошкоджень у зв`язку із зазначеним ДТП саме на суму 43 688 грн. Вказує, що Акт виконаних робіт №423 від 15.10.2016 не містить підпису замовника ОСОБА_1 , що свідчить про те, що ремонт автомобілю не здійснювався взагалі або здійснювався фіктивно. Скаржник просить не залишити поза увагою той факт, що між позивачем та ПАТ «НАС «ОРАНТА», в Угоді про припинення зобов`язання переданням відступного узгоджено загальну суму страхового відшкодування, а саме -16 585 грн., механізм перерахування коштів. Окрім того, п.3 Угоди встановлено, що після оплати вказаної суми, сторони, вважають припиненими зобов`язання щодо події, яка мала місце 29.08.2016, отже позивач в повному обсязі отримав від страхової компанії страхове відшкодування в розмірі, визначеному висновком експертного автотоварознавчого дослідження №Д11/09/16, чому суд не надав належної оцінки та не взяв до уваги при ухваленні судового рішення. Також, відповідач, посилаючись на правову позицію, викладену у Постанові Великої палати Верховного суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц, вказує, що у позивача виник обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, що виключає правові підстави для стягнення з відповідача будь-яких сум страхового відшкодування в межах суми 100 000 грн. Скаржник вважає, що позивач звернувся до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позову. У відзиві на апеляційну скаргу відповідача, позивач ОСОБА_1 просить відмовити відповідачу в задоволенні його апеляційної скарги, залишивши оскаржуване судове рішення без змін. Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.08.2016 року близько 13.20 хв. в м.Кривий Ріг, по вул.Співдружності, біля буд.64 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «ГАЗ 63302 АХХ-1» н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіль «АУДІ А6» н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок, якої автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдані матеріальні збитки. Постановою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 28.09.2016 року, водія ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Пошкоджений автомобіль «АУДІ А6» н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП на праві приватної власності належав позивачу ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . На момент ДТП водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПАТ Криворіжхліб, а також користувався транспортним засобом «ГАЗ 63302 АХХ-1» н.з. НОМЕР_1 , який належить на підставі права власності цій юридичній особі. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПАТ Національна акціонерна страхова компанія ОРАНТА за полісом №АІ/9296467. Діє з 12.06.2016 року до 11.06.2017 року. Згідно цього полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілого становить 100 000, 00 грн. на одного потерпілого. Франшиза 510,00 грн.. ПАТ Національна акціонерна страхова компанія ОРАНТА відшкодувала ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 16 585,00 грн. Дана сума грошових коштів є різницею між сумою матеріальних збитків згідно до висновку експерта №Д11/09/16 від 14.09.2016, що розрахована з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля - 17095,00 грн. та франшизою відповідно полісу №АІ/9296467 (510,00 грн). 17095,00-510,00=16 285,00 грн. Відповідно до висновку експерта авто-товарознавця №Д11/09/16 від 14.09.2016 року ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту згідно ремонтної калькуляції становить 43 688,00 грн. Позивач ОСОБА_1 надав суду докази на підтвердження фактично понесених ним витрат на відновлення автомобіля «АУДІ А6» н.з. НОМЕР_2 за результатами ДТП. Відповідно до квитанції про оплату від 15.10.2016 року, акту виконаних робіт № 453 від 15.10.2016 року, розрахунку на оплату від 05.10.2016 року підприємцем ОСОБА_4 , що проводив відновлювальний ремонт автомобіля «АУДІ А6» н.з. НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту становить 43 070,00 гривень. Для ремонту були використані нові деталі. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія відповідача та є страховим випадком, позивачу завдано матеріальної шкоди у розмірі 43 070,00 грн., з яких 16 585,00 грн. виплачено у якості страхового відшкодування ПАТ Національна акціонерна страхова компанія ОРАНТА, у зв`язку із чим залишок суми у розмірі 25 975,00 грн. підлягає стягненню з відповідача ПАТ Криворіжхліб в порядку статті 1192 ЦК України. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції наведеним вище нормам закону не відповідає. Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону). Згідно з пунктами 9.1, 9.2, 9.4 статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000 грн на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. За нормами статті 29, зазначеного вище закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Апеляційним переглядом встановлено, що відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Форма №83 серія УБ №1130898 від 03 червня 2016, а також страхового полісу АІ/9296467 від 03.06.2017 страховиком відповідача ПАТ «Криворіжхліб» зі страховим лімітом за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) 100 000 грн. франшиза 510 грн. на момент вчинення ДТП було Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (далі НАСК «ОРАНТА») (а.с.165, 196, т.1). Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Вказані висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18). Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ Національна акціонерна страхова компанія ОРАНТА відшкодувала ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 16585,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №59809 від 09.12.2019 на суму 10386,80 грн. (а.с.208, т.1) та платіжним дорученням №20102 від 11.04.2017 на суму 6198,20 грн. (а.с.209, т.1). Позивач ОСОБА_1 у жовтні 2016 року провів відновлювальний ремонт належного йому транспортного засобу, який отримав механічні пошкодження внаслідок події ДТП, вартість, якого становить 43 070 грн., що підтверджено наданими позивачем доказами: квитанцією про оплату від 15.10.2016 року, актом виконаних робіт №453 від 15.10.2016 року, розрахунком на оплату від 05.10.2016 року підприємцем ОСОБА_4 (а.с.96-98,т.1). Враховуючи, наведені вище норми закону, з урахуванням ліміту, встановленого у страховому полісі АІ/9296467 від 03.06.2017 зі страховим лімітом (100 000 грн. на одного потерпілого за майнову шкоду) страховик відповідача ПАТ «Криворіжхліб» - ПАТ Національна акціонерна страхова компанія ОРАНТА має можливість і зобов`язаний відшкодувати позивачу ОСОБА_1 витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, які становлять 25 975,00 грн. Отже, страховик ПАТ Національна акціонерна страхова компанія ОРАНТА у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, зобов`язаний сплатити потерпілому ОСОБА_1 розмір завданої шкоди, оскільки покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника - ПАТ «Криворіжхліб», який сплачував страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Таким чином, колегія суддів вважає невірним висновок суду першої інстанції, що різницю у розмірі 25 975,00 грн. між завданою позивачу внаслідок ДТП матеріальною шкодою у розмірі 43 070,00 грн. та виплаченим страховим відшкодуванням в сумі 16585,00 грн. повинен нести страхувальник ПАТ «Криворіжхліб», оскільки у відповідності з вимогами закону, таке зобов`язання лежить саме на страховику, тобто на ПАТ Національна акціонерна страхова компанія ОРАНТА. За викладених обставин у суду першої інстанцій не було підстав для стягнення з відповідача різниці у розмірі 25 975,00 грн. між завданою позивачу внаслідок ДТП матеріальною шкодою у розмірі 43 070,00 грн. та виплаченим страховим відшкодуванням в сумі 16585,00 грн. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача. Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача. Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. При подачі апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення відповідачем ПрАТ «Криворіжхліб» був сплачений судовий збір в розмірі 1653,63 грн. (а.с.144, т.1), тому оскільки судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, то відповідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача, а отже стягненню з ОСОБА_1 користь відповідача ПАТ «Криворіжхліб» підлягає судовий збір в сумі 1653,63 грн. Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб» задовольнити. Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 грудня 2019 року скасувати, ухвалити нове рішення. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог доПриватного акціонерного товариства «Криворіжхліб» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції 1653,63 грн. (одну тисячу шістсот п`ятдесят три ривні шістдесят три копійки). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повне судове рішення складено 16 квітня 2020 року. Головуючий: Судді: