Постанова 4822 № 2-230/11

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 квітня 2020 року м. Чернівці справа № 2-230/11 Провадження №22-ц/822/418/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого -Литвинюк І. М. суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б. секретар - Собчук І.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 12 лютого 2020 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича, заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», головуючий у І-й інстанції - Гураль Л.Л., ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О.. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 29 березня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58747213 з примусового виконання виконавчого листа Хотинського районного суду Чернівецької області №2-230 від 11 грудня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» 937 115,79 грн. Зазначав, що 22 травня 2019 року він звернувся до приватного виконавця із заявою про звернення стягнення на цінні папери, в якій проінформував приватного виконавця про належність йому цінних паперів, а саме, простого векселя на 3 000 000,00 грн та акції (іменні прості) ПАТ «ВКРК» у кількості 500 штук вартістю 2 000 000,00 грн. Оригінал векселя був переданий виконавцю. Однак виконавцем, всупереч ст.ст. 13, 48 Закону України «Про виконавче провадження», належні боржнику цінні папери досі не арештовані та не вживаються заходи щодо звернення на них стягнення. Приватним виконавцем не укладено договір з торговцем цінними паперами. Посилався на те, що приватним виконавцем не вжито заходів щодо перевірки наявності у боржника готівкових коштів, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутній відповідний акт про наявність (відсутність) у боржника готівкових коштів. Зазначені обставини свідчать про протиправну бездіяльність приватного виконавця у виконавчому провадженні. Крім того, 22 травня 2019 року він проінформував приватного виконавця про належність йому на праві власності рухомого майна, а саме: Renault, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Також було повідомлено про належність боржнику коштовних картин відомого художника. Приватному виконавцю відомо, що зазначене майно знаходиться за місцем проживання боржника: АДРЕСА_1 , однак опис й арешт зазначеного майна не проведено. Натомість виконавцем розпочато процедуру звернення стягнення на належну боржнику земельну ділянку за адресою Хмельницька область, Хмельницький район, Олешинська сільська рада, СТ «Росинка», площею 0,0626 га для індивідуального садівництва та належне боржнику житло за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує на те, що Інструкцією з організації примусового виконання рішень від 02 квітня 2012 року №512/5 встановлено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 закону. Отже, звернення стягнення на нерухоме майно (земельну ділянку та житловий будинок) відбувається всупереч вимогам ч.1 ст. 48, ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки приватним виконавцем не звернено стягнення на належні боржнику готівкові кошти, цінні папери та рухоме майно, а також не отримано дозвіл органів опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право власності або користування яким мають діти. З урахуванням уточнених вимог, просив визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. у виконавчому провадженні ВП №58747213, яка полягає у недотриманні вимог діючого законодавства, що регулює звернення стягнення на готівкові кошти та цінні папери, належні боржнику;зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. у виконавчому провадженні ВП №58747213 арештувати та звернути стягнення на належні боржнику готівкові кошти, цінні папери;визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. у виконавчому провадженні ВП №58747213 щодо звернення стягнення на належну боржнику земельну ділянку, кадастровий номер 6825085100:06:010:0359, за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Олешинська сільська рада, СТ «Росинка», площею 0,0626 га для індивідуального садівництва неправомірними; визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. у виконавчому провадженні ВП №58747213 щодо звернення стягнення на належне боржнику житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними. Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 лютого 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. у виконавчому провадженні ВП №58747213, яка полягає у недотриманні вимог діючого законодавства, що регулює звернення стягнення на цінні папери, належні боржнику. Визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. у виконавчому провадженні ВП №58747213 щодо звернення стягнення на належну боржнику земельну ділянку, кадастровий номер 6825085100:06:010:0359, за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Олешинська сільська рада, СТ «Росинка», площею 0,0626 га для індивідуального садівництва неправомірними. Визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. у виконавчому провадженні ВП №58747213 щодо звернення стягнення на належне боржнику житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними. Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі. Ухвала оскаржується в частині задоволення скарги на дії приватного виконавця. Посилається на те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що в процесі вчинення виконавчих дій, з метою дотримання вимог закону щодо обсягу та порядку звернення стягнення на майно боржника, приватним виконавцем було отримано інформацію про наявність у боржника рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, акцій, тощо. В тому числі і від боржника, хоч він її надав з порушенням встановленого законом порядку. Зверненню стягнення на майно передує виявлення, опис та арешт майна, про що виконавець зобов`язаний виносити відповідні процесуальні документи, що не може вважатись зверненням стягнення на майно, а є діями виконавця, спрямованими на виявлення майна, його арешту, опису та оцінки. Самі постанови про опис та арешт майна боржника не свідчать про звернення стягнення на таке майно, а тому висновки суду першої інстанції в частині неправомірності дій виконавця щодо звернення стягнення на нерухоме майно є передчасними та суперечать положенням законодавства. Крім того, висновки суду в частині визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця, яка полягає у недотриманні вимог діючого законодавства, що регулює звернення стягнення на цінні папери, належні боржнику, є передчасними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що виконавець вчиняє достатньо необхідних дій щодо звернення стягнення на такі цінності, однак з об`єктивних причин такі цінні папери на час звернення зі скаргою до суду не були реалізовані. У виконавця наявні об`єктивні підстави вважати, що отриманих від їх реалізації коштів не буде достатньо для повного виконання виконавчого документа. На апеляційну скаргу відзив не надходив. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що приватним виконавцем було встановлено наявність у боржника рухомого майна, а саме двох автомобілів та оголошено їх в розшук, однак виконавцем не з`ясовано вартість зазначеного рухомого майна. У боржника наявне інше майно, на яке відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» в першу чергу накладається стягнення, розмір вартості якого приватним виконавцем не з`ясовано, а тому дійшов висновку про передчасність дій приватного виконавця щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що в березні 2019 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до приватного виконавця Кондрюка К.О. із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа у справі 2-230/11, виданого 11 грудня 2017 року Хотинським районним судом Чернівецької області, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» 937 115,79 грн та 1820 грн судових витрат. Постановою приватного виконавця від 29 березня 2019 року відкрито виконавче провадження, копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. 23 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця з клопотанням про звернення стягнення на цінні папери. В зазначеному клопотанні просив прийняти у погашення боргу простий вексель серії АА 2411614 від 22 січня 2019 року на суму 3 000 000 грн, а також просив звернути стягнення на належні йому іменні акції в кількості 500 шт., вартість акцій 2 000 000 грн. До зазначеного клопотання ОСОБА_1 приєднав оригінал простого векселя АА 2411614 від 22 січня 2019 року на суму 3 000 000 грн та виписку про операції з цінними паперами №5528 від 07 травня 2019 року. Постановою приватного виконавця про розшук майна боржника від 14 серпня 2019 року, оголошено в розшук майно боржника: 1) RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 2) ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О. на адресу Національного банку України надіслав лист від 03 вересня 2019 року №1304, в якому просив розглянути питання щодо передачі Національному банку України на зберігання простого векселя серії АА 2411614 від 22 січня 2019 року. Національний банк України надіслав приватному виконавцю лист від 18 вересня 2019 року №40-0006/48175, в якому зазначив, що виявлені під час опису цінні папери передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Крім того, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О. на адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку надіслав лист від 03 вересня 2019 року №1304, в якому просив визначити порядок реалізації та вартість простого векселя серії АА 2411614 від 22 січня 2019 року. На зазначений лист Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку на адресу приватного виконавця направила лист від 25 вересня 2019 року №09/04/22208, в якому зазначено, що Комісією був розроблений порядок реалізації на фондовій біржі цінних паперів, на які звернено стягнення, затверджений рішенням Комісії від 25 грудня 2012 року №1853. Зазначений порядок регулює процедуру реалізації на фондовій біржі цінних паперів, на які звернено стягнення, які можуть бути допущені до торгів на фондовій біржі відповідно до законодавства. Також звернуто увагу на те, що на письмовий запит законного векселедержателя векселедавець зобов`язаний надати витяг з реєстру виданих векселів, у якому зазначається уся інформація, що міститься в реєстрі щодо цього векселя на день видачі витягу. 25 вересня 2019 року приватний виконавець направив Ротарю В.М. лист, в якому зазначив, що наданий простий вексель не авальований жодним банком України, а тому має низьку ліквідність. Боржником не надано відомостей про товарність векселя та не надано копій договорів, на основі яких був виписаний вексель, а тому неможливо встановити правові підстави видачі векселя та перспективи отримання коштів по векселю в подальшому. Щодо наданої боржником виписки по цінним паперам ПАТ «Верк», акціями якого володіє боржник, приватний виконавець зазначив, що ознайомившись із фінансовою звітністю компанії за 2018 рік, можна констатувати, що баланс та фінансовий результат за рік свідчать про низьку платоспроможність юридичної особи, неліквідності балансу та низьку вартість його капіталу. При цьому повідомив ОСОБА_1 про те, що будуть здійснюватися виконавчі дії стосовно опису іпотечного майна за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою приватного виконавця від 08 жовтня 2019 року описано та накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 6825085100:06:010:0359, за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Олешинська сільська рада, СТ «Росинка», площею 0,0626 га для індивідуального садівництва, що належить боржнику ОСОБА_1 . Постановою приватного виконавця від 08 жовтня 2019 року описано та накладено арешт на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 . Постановою приватного виконавця Кондрюка К.О. від 18 жовтня 2019 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду, який повинен надати висновок з питань визначення вартості описаного та арештованого майна. Постановою приватного виконавця Кондрюка К.О. від 24 жовтня 2019 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП «ТА-Експерт-Сервіс» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду, який повинен надати висновок з питань визначення вартості описаного та арештованого майна, а саме земельної ділянки кадастровий номер 6825085100:06:010:0359, за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Олешинська сільська рада, СТ «Росинка», площею 0,0626 га для індивідуального садівництва. Відповідно до довідки Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області від 19 червня 2018 року №1447 по АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - голова домогосподарства, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - донька. Рішенням Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області від 16 травня 2018 року № 7 впорядковано адресну частину житлового будинку, який належить ОСОБА_1 та розташований в АДРЕСА_1 , з адреси АДРЕСА_1 на нову адресну частину - АДРЕСА_1 . Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення. Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Зазначене конституційне положення відображено й у частинах першій та другій статті 18 ЦПК України, в якій вказано, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби. Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За змістом статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Згідно із частиною першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до пункту 6, 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом). Із змісту наведених положень закону випливає, що метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб. Відповідно до частини п`ятої, сьомої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. Згідно із частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (частина четверта статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»). Одночасно частиною п`ятою вказаної статті визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Частинами першою, другою, третьою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. Отже, арешт майна боржника є одним із заходів виконавчого провадження з метою примусового виконання рішення суду для задоволення законних інтересів стягувача. Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. При цьому за змістом статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти, а черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» в процесі звернення стягнення на майно боржника, спочатку мають бути вжиті всі заходи по виявленню майна боржника і його фіксації і на цій стадії всі дії виконавця виправдані і законні, а на другій стадії має бути визначена вартість виявленого майна боржника, а на третій стадії виносить постанова про звернення стягнення на майно боржника. При розгляді справ вказаної категорії необхідно враховувати, що однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення. Немає сенсу в правосудді, якщо рішення судів не виконуються, а невиконання судових рішень є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду, яке набрало законної сили, тривалий час не виконується, приватним виконавцем вжито заходи щодо опису та арешту майна та в подальшому призначення суб`єкта оціночної діяльності вчиненні в межах визначеного ЗУ «Про виконавче провадження» та не є передчасними, оскільки спрямовані по виявленню майна боржника, його фіксації та визначення вартості виявленого майна. Крім того, приватним виконавцем встановлено, а боржником не спростовано, що надані останнім цінні папери є малоліквідними. Дотримання прав боржника в процесі виконання судового рішення забезпечується саме дотриманням процедури звернення стягнення на майно, яка передбачає належну і кваліфіковану оцінку майна боржника перед зверненням на нього стягнення. Ніяких дій, які б порушили права боржника, чи дій, які б вийшли за межі повноважень виконавця, приватний виконавець не здійснив. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що приватним виконавцем не виносилася постанова про звернення стягнення на майно боржника. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо визначення неправомірних дій приватного виконавця щодо звернення стягнення на цінні папери, земельну ділянку та об`єкт незавершеного будівництва. Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України однією з підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. За правилами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи видно, що апелянтом сплачено судовий збір у розмірі 2 102 грн, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи». Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити. Ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 12 лютого 2020 року в частині задоволення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,- скасувати та в задоволенні скарги в цій частині відмовити. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ 3532653, місцезнаходження: 04080, вул. В.Хвойки, 21 в м. Київ, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 102 гривні. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повної постанови - 15 квітня 2020 року. Головуючий І.М. Литвинюк Судді: Н.К. Височанська І.Б. Перепелюк