Постанова 4857 № 500/2182/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/2182/19 пров. № А/857/1302/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Макарика В.Я. суддів - Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. за участю секретаря судового засідання - Волошин М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці ДФС на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року (головуючий суддя у суді першої інстанції Чепенюк О.В., м. Тернопіль) у справі № 500/2182/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови і зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: 02 жовтня 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС №UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019 про коригування митної вартості товарів. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2019/00832 від 24.07.2019. Зобов`язати Тернопільську митницю ДФС підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів у сумі 38 737,00 грн. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови і зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Тернопільської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2018/00832 від 24.07.2019. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 075,33 грн (дві тисячі сімдесят п`ять грн 33 коп). Не погодившись із цим рішенням, його оскаржила Тернопільська митниця ДФС, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та без урахування всіх обставин справи. Тому апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 придбав у продавця Товариства "ML-Mobile GbR" (Німеччина, 35440, м. Лінден, Фрідріх-Еберт-Штрассе, 58) автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "Passat", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2016, країна походження - Німеччина, пробіг 56327 кілометрів, що підтверджується рахунком - фактурою (інвойсом) №19/421 від 11.07.2019 (а.с.27-28). Згідно із зазначеним рахунком вартість придбаного позивачем автомобіля становила 8500,00 EUR (євро), з яких: 200 євро було сплачено позивачем в якості завдатку через платіжну систему Western Union, а решту 8300 євро були сплачені позивачем готівкою. 15.07.2019 при перетині митного кордону України Львівською митницею ДФС було проведено митний огляд автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель "Passat", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/47379 від 15.07.2019. 17.07.2019 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 , для здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу подано до Тернопільської митниці ДФС в електронній формі митну декларацію №UA403030/2019/013158 на ввезений транспортний засіб. Згідно з графою 31 митної декларації №UA403030/2019/013158 до митного оформлення заявлений товар "автомобіль легковий, бувший у користуванні, призначений для використання на дорогах загального користування для перевезення пасажирів, пошкоджений після участі в ДТП; марка: "VOLKSWAGEN"; модель: "Passat"; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; модельний рік виготовлення: 2016; календарний рік виготовлення: 2016; тип двигуна: дизельний; об`єм циліндрів двигуна: 1968 куб.см.; потужність двигуна: 110 кВт., загальна кількість місць, включаючи місце водія: 5; колісна формула: 4x2; тип кузова: седан; колір: чорний; торговельна марка: VOLKSWAGEN; виробник: "VOLKSWAGEN AG". Одержувачем товару вказано ОСОБА_1 (графа 8 митної декларації). Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації "ціна товару" зазначено 8500,00 EUR (євро), що еквівалентно 246 732,28 грн (графа 45 митної декларації). До митної декларації №UA403030/2019/013158 від 17.07.2019 декларантом долучено наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) № 19/421 від 11.07.2019 (а.с.27-28); декларація про походження товару № EP028215 від 26.07.2016; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2019/47379 від 17.07.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 26.07.2016 (а.с.21); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 20.07.2017 (а.с.20) договір про надання послуг митного брокера № 2019-003 від 16.07.2019; паспорт громадянина України КС НОМЕР_4 від 25.03.2005; інші некласифіковані документи - Foto від 16.07.2019; інші некласифіковані документи - Довідка № 16.07.2019-10 від 16.07.2019 (а.с.25); інші некласифіковані документи - Заява від 16.07.2019; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 0.0.1406201621.1 від 12.07.2019; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_5 від 27.07.2017. Із витягу з автоматизованої система митного оформлення "Інспектор" видно, що під час здійснення митного контролю імпортованого товару із застосуванням системи управління ризиками за МД №UA403030/2019/013158 відбулось спрацювання профілів ризику: 103-1 "Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби"; 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів"; 210-1 "Проведення митного огляду транспортного засобу". За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN- кодом НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 15450. У зв`язку з відсутністю документів, які містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та спрацюванням ризиків АСАУР, посадовою особою митниці під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом та направлено 17.07.2019 запит уповноваженій особі декларанта. На вказаний запит уповноваженою особою декларанта надано відповідачу витяги із сайту оголошень Mobile.de (а.с.94-95); висновок експертного товарознавчого дослідження судового експерта Мазура М.С. №330/19 від 18.07.2019, у якому вказано, що вартість VOLKSWAGEN Passat 2.0 TDI (BlueMotion Technology) Comfortline (3G/3C), становить 233 946,76 грн (8065,07 EUR (євро)) (а.с.31-41); копію митної декларації країни відправлення №19PL402010E0782015 від 13.07.2019 (а.с.19). Листом від 18.07.2019 уповноважена особа декларанта повідомила відповідача про те, що до поданої МД № UA403030/2019/013158 від 17.07.2019 інших документів, окрім вже наданих, додатково надати не може і протягом 10 днів додано не буде (а.с.92). Відповідач за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації №UA403030/2019/013158 від 17.07.2019 та доданих до неї документів, здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019 (а.с.54), яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 13002,00 EUR (євро). У зв`язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА403030/2019/00832. В подальшому імпортований автомобіль було випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України, про що зазначено у відомостях про подробиці розрахунків (графи 45-47 МД) (а.с.97), до МД надано платіжне доручення від 25.07.2019, що підтверджує сплату фінансових гарантій у вигляді грошової застави. ОСОБА_1 11.09.2019 звернувся до Тернопільської митниці ДФС із вимогою про повернення надмірно сплачених ним митних платежів (а.с. 58-61). У вказаній вимозі позивач просив визнати протиправними та скасувати картку відмови №UA 403030/2019/00832, рішення про коригування митної вартості товарів від 24.07.2019 №UA403000/2019/001242/2 та підготувати і подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області висновок про повернення ОСОБА_1 надмірно сплачених митних платежів у сумі 38 737,00 грн. У відповідь на вказану вимогу Тернопільською митницею ДФС було надано позивачу відповідь від 18.09.2019, у якій вказано, що у митного орану відсутні підстави для перегляду рішення про коригування митної вартості №UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019 та повернення ОСОБА_1 зарезервованих в якості грошової застави коштів. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України. Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України). Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України). Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо: використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Зі змісту надісланого позивачу митним органом повідомлення від 17.07.2019 слідує, що відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку із відсутністю банківських документів, що підтверджують оплату товару. Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Водночас, позивачем надано відповідачу та суду рахунок-фактуру (інвойсу) № 19/421 від 11.07.2019 із написом на ньому про підтвердження Товариством ML-Mobile GbR здійснення оплати за придбаний транспортний засіб у загальній сумі 8500 євро, з них: у сумі 8300 євро готівкою та 200 євро завдатку через платіжну систему Western Union. Оскільки, основна сума розрахунку за товар сплачувалась в готівковій формі Товариству ML-Mobile GbR, то цей факт не може бути підтверджений банківськими документами. Також слід зазначити, що банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями банківських документів та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом лише банківських документів, що засвідчують факт перерахування коштів не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару. Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, який в силу частини п`ятої статті 242 КАС України має бути врахований судом при застосуванні норм права у спірних правовідносинах. Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів від 17.07.2019, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах; які саме складові митної вартості не підтверджені документально. Судом першої інстанції зазначено, що надані документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару. Судом першої інстанції встановлено, що страхування автомобіля не здійснювалося; відомості про те, що таке за умовами купівлі-продажу повинне було здійснюватися за рахунок позивача з жодних документів не випливає. Тому вимога надати документи про вартість страхування автомобіля є необґрунтованою та за наведених умов не виконуваною, оскільки обов`язок застрахувати цей автомобіль у позивача був відсутній. Також встановлено, що позивач не ніс додаткові витрати на транспортування придбаного автомобіля. Відтак, з поданих при митному оформленні документів не видно, що позивач поніс (чи повинен понести) витрати, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару, що визначені частиною десятою статті 58 МК України. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Крім того, декларантом позивача надано митному органу на підтвердження задекларованої митної вартості транспортного засобу висновок експертного товарознавчого дослідження судового експерта Мазура М.С. №330/19 від 18.07.2019, у якому вказано, що вартість транспортного засобу ввезеного на митну територію України позивачем марки VOLKSWAGEN, модель "Passat", становить 233 946,76 грн (8065,07 EUR (євро)). З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 24.07.2019 видно, що цей висновок не прийнятий до уваги Тернопільською митницею ДФС, оскільки обрахунок вартості КТЗ здійснюється від мінімальної ціни, хоча Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (із змінами та доповненнями) встановлено, що вартість КТЗ та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах (п. 7.53 Методики). Разом з тим, жоден з учасників справи, у тому числі відповідач, не надав суду докази на підтвердження того, що саме від мінімальної ціни проведено розрахунок КТЗ. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України). На підставі зазначених вище положень, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Як видно з рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю достовірної інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Вказано, що метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із цін; метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.07.2018 у справі №809/719/17. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів, вартість 15450 євро". Разом з тим, документів, які б підтверджували митну вартість у розмірі 13002 євро, відповідач суду не надав. Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17 (№К/9901/16592/18) зробив висновок, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну). Врахувавши наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач не обґрунтував ціну, яка визначена ним у розмірі 13002,00 євро, що значно вища ніж та, яка зазначена в документах, поданих для митного оформлення оцінюваного транспортного засобу, тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. Щодо вимоги позивача про зобов`язання Тернопільську митницю ДФС підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів у сумі 38 737,00 грн. суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне. Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені врегульовано розділом ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №

643. Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Як визначено пунктом 3 розділом ІІІ Порядку № 643 до заяви додаються: - документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; - виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці ДФС, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; - документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності). Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу). Митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства) (пункти 4,5,8 розділу ІІІ Порядку № 643). Таким чином, порядок повернення фізичним особам з бюджету надмірно сплачених митних платежів чітко регламентовано: 1) набрання рішенням суду про скасування рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови є підставою для звернення декларанта до митниці про повернення зайво сплачених коштів; 2) заява особи про повернення коштів з бюджету є підставою для проведення відповідної перевірки, за наслідками якої приймається відповідне рішення. Врахувавши наведені положення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів є передчасною За наведених обставин суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про часткову підставність та обґрунтованість заявленого позову, а тому заявлений позов підлягає до частково задоволення, з вищевикладених мотивів. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення суд апеляційної скарги не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Тернопільської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 500/2182/19 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 15 квітня 2020 року.