Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/449/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/449/20 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 17 лютого 2020 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третьої особи - Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме: визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №57992884 від 08.05.2019 року; зобов`язання Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відновити виконавче провадження № 57992884. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року задоволено позовні вимоги. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням третьою особою подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позивних вимог, так як позивачем пропущено встановлені строки оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Крім того, апелянт вважає, що ним належним чином виконано рішення суду, а як наслідок оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження правомірно прийнята державним виконавцем у зв`язку із повним виконанням боржником рішення суду. В свою чергу, позивачем подано відзив на вказану апеляційну скаргу з якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як відповідачем передчасно прийнято оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження без фактичного виконання податковим органом відповідного судового рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, у адміністративній справі № 815/3093/17, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області та Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області та, зокрема, зобов`язано Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 24 листопада 2016 року. При цьому, на виконання вищевказаного рішення Одеським окружним адміністративним судом 21 травня 2018 року видано відповідний виконавчий лист. В свою чергу, 03 січня 2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57992884. Листом № 11261/9/15-32-50-07-10 від 12 квітня 2019 року Головне управління ДФС в Одеській області повідомило державного виконавця, що на виконання виконавчого листа у справі № 815/3093/17, про зобов`язання розглянути заяву ОСОБА_1 про повернення з бюджету коштів, останньому направлено лист з проханням надати до Південного управління у м. Одесі ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію про майновий стан і доходи, для визнання коштів, сплачених ОСОБА_1 , як «зайво сплачені», а також проведення подальшої процедури повернення коштів. При цьому, 21 квітня 2019 року від ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшли пояснення щодо листа податкового органу. В свою чергу, 24 квітня 2019 року на адресу Головного управління ДФС в Одеській області направлено вимогу державного виконавця щодо надання документів, які підтверджують виконання вимог виконавчого листа у справі. При цьому, листом Головного управління ДФС в Одеській області № 13814/9/15-32-50-05 від 06 травня 2019 року повідомлено Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, що заяву позивача про повернення з бюджету коштів розглянуто. Крім того, в листі зазначено, що станом на 06 травня 2019 року до ГУ ДФС в Одеській області листів та звітності від ОСОБА_1 не надходило. Внаслідок чого, 08 травня 2019 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коржовою Ю.Е. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 57992884. Не погоджуючись з відповідною постановою про закінчення виконавчого провадження позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як під час прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем не перевірено факту виконання боржником судового рішення, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне. Так, згідно ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Згідно ч. 1 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. Згідно ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 57992884 від 08 травня 2019 року В даному випадку, зазначене виконавче провадження відкрито на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року у справі № 815/3093/17, яким, зокрема, зобов`язано Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 24 листопада 2016 року. В свою чергу, державним виконавцем закінчено виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 «Про виконавче провадження». Між тим, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що перед прийняттям постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зобов`язаний встановити факт виконання відповідного рішення боржником, зокрема, шляхом отримання від боржника доказів його виконання. В свою чергу, з тексту оскаржуваної постанови не вбачається, яким саме чином державним виконавцем здійснено перевірку стану виконання рішення суду боржником. При цьому, в оскаржуваній постанові наявне посилання на лист податкового органу від 06 травня 2019 року № 13814/9/15-32-50-05. В даному випадку, вищевказаним листом податкового органу повідомлено державного виконавця про те, що ним виконано відповідне рішення суду та розглянуто заяву позивача про повернення надмірно сплачених зобов`язань, за наслідком чого останньому направлено лист від 12 квітня 2019 року № 11261/9/15-32-50-07-10, яким останньому запропоновано подати податкову декларацію про майновий стан і доходи. Проте, колегія суддів зазначає, що у судових рішеннях, прийнятих у справі № 815/3093/17, зазначено про відсутність у ОСОБА_1 обов`язку подавати відповідну декларацію у межах спірних правовідносин. Крім того, у вищевказаних рішеннях зроблено висновок, що податковий орган за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 має лише два варіанти вирішення питання про повернення сплачених коштів, а саме підготувати та подати висновок до відповідного органу Казначейства про повернення коштів або направити платнику податків письмову відмову у поверненні коштів з бюджету. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає передчасними висновки державного виконавця про повне виконання рішення суду податковим органом, що ґрунтуються лише на поясненнях податкового органу про належний розгляд заяви ОСОБА_1 та про невиконання останнім обов`язку з подання декларації. Крім того, колегія суддів вважає помилковими посилання апелянта на пропуск позивачем встановленого 10-денного строку на оскарження постанови державного виконавця, так як у зібраних матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, якими можливо підтвердити факти відправлення позивачу та отримання позивачем копії оскаржуваної постанови більш ніж за 10 днів до подання даної позовної заяви. Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність поновлення позивачу процесуальних строків звернення до суду з метою допуску особи до правосуддя. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 272, 287, 308, 311, 315, 316 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року - без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної податкової служби в Одеській області. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.