Постанова Одеський апеляційний суд № 522/11135/17

Номер провадження: 22-ц/813/1745/20 Номер справи місцевого суду: 522/11135/17 Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П. Доповідач Дрішлюк А. І. Категорія: 57 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Черевка П.М., Драгомерецького М.М., при секретарі судового засідання Павлючук Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний банк» - Нестерова Едуарда Геннадійовича на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2019 року про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця в цивільній справі за скаргою Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк», боржник ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого Приморського району відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: 26.03.2019 року АТ «Комерційний Індустріальний Банк» звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця Другого Приморського району відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Виговського Ю.Д. щодо повернення виконавчого документу неправомірними, та скасувати постанову про повернення виконавчого документу від 01.03.2019 року (а.с. 2-4). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (суддя Шенцева О.П.) від 10 липня 2019 року в задоволенні скарги Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк» було вирішено відмовити в повному обсязі (а.с. 76-78). Не погоджуючись з вказаною ухвалою представник Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний банк» - Нестеров Едуард Геннадійович засобами поштового зв`язку 19.07.2019 року направив до суду апеляційну скаргу. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не в повній мірі відповідає обставинам справи, оскільки судом зроблено хибний висновок про те, що державним виконавцем в рамках виконавчого провадження ВП № 55721911 вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Апелянт зазначає, що постанова про повернення виконавчого документу винесена передчасно, державним виконавцем в межах виконання рішення суду не було здійснено достатніх заходів з метою виявлення майна боржника, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази про те, що до боржника застосовувався привід, що державний виконавець звертався до суду з поданням про розшук боржника, не перевірено наявність в останнього паспорта громадянина України для виїзду за кордон та запитів щодо перетину боржником кордону України. Крім того, як вказує апелянт, державний виконавець вчасно не здійснював перевірку майнового стану боржника, не встановив чи перебуває вона у шлюбі та чи має на праві спільної сумісної власності майно, набуте подружжям за час шлюбу, на яке можливо звернути стягнення. Тому апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою скаргу АТ «Комерційний Індустріальний Банк» на дії державного виконавця та скасування постанови задовольнити в повному обсязі (а.с. 82-84). З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 16, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам. Учасники справи в судове засідання не з`явились. Про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції зробив висновок, про те, що старшим державним виконавцем виконавчі дії проведені в повній мірі та згідно чинного законодавства. Разом з тим, такий висновок було зроблено передчасно без встановлення всіх обставин справи. Так суд першої інстанції правильно вказав, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року). Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Як вбачається з матеріалів справи на примусовому виконанні в Другому Приморському відділі державної виконавчої служби м. Одеса перебував виконавчий лист № 522/11135/17 від 29.11.2017 року Приморського районного суду м. Одеси про стягнення грошової суми з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) на користь АТ «Комерційний Індустріальний Банк» грошової суми в розмірі 11445,49 грн. Після вчинення дій, якій були проаналізовані судом, виконавчий лист було повернуто, а рішення залишилось невиконаним. Визначення відповідності дій державного виконавця слід було здійснити з оглядом матеріалів виконавчого провадження та детальним аналізом вчинених процесуальних дій в контексті вищевказаної практики ЄСПЛ, проте судом першої інстанції справа була розглянута без огляду матеріалів виконавчого провадження з констатацією факту достатності вчинених дій на фоні невиконаного судового рішення. Таким чином, враховуючи вище наведене, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу зробив передчасний висновок по суті поданої скарги та не обґрунтував належним чином своє процесуальне рішення, апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу та на підставі ст. 379 ЦПК України передає справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний банк» - Нестерова Едуарда Геннадійовича задовольнити частково. УхвалуПриморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2019 року про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк М.М. Драгомерецький П.М. Черевко 06.04.2020 року м. Одеса