Постанова 4822 № 725/3265/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2020 року м. Чернівці справа № 725/3265/18 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Одинака О. О. суддів Литвинюк І.М., Лисака І.Н. секретар Конецька Д.Г. позивач ОСОБА_1 відповідач Комунальна медична установа «Міська стоматологічна поліклініка» апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 14 лютого 2019 року та додаткове рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 18 лютого 2019 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Скуляк І.А. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог В червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунальної медичної установи «Міська стоматологічна поліклініка» (далі - КМУ «Міська стоматологічна поліклініка»), в якому просив: - визнати незаконним та скасувати наказ КМУ «Міська стоматологічна поліклініка» №07-зв від 17 травня 2018 року про звільнення позивача з роботи; - поновити його на посаді завідувача виробництва ортопедичного відділення Комунальної медичної установи «Міська стоматологічна поліклініка» - стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 237 гривень 74 копійки за один робочий день з 17 травня 2018 року по день винесення судового рішення; - стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 30 000 гривень. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 14 лютого 2019 року позов задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача виробництва ортопедичного відділення КМУ «Міська стоматологічна поліклініка» з 17 травня 2018 року на 18 травня 2018 року. В іншій частині позову відмовлено. Додатковим рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 18 лютого 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1762 гривень. Короткий зміст рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій Постановою Чернівецького апеляційного суду від 07 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 14 лютого 2019 року залишено без змін. Додаткове рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 18 лютого 2019 року змінено. Компенсовано судові витрати в розмірі 1762 гривень за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Верховного Суду від 5 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 07 травня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 1 квітня 2020 року рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 14 лютого 2019 року та додаткове рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 18 лютого 2019 року скасовано. Визнано незаконним та скасовано наказ Комунальної медичної установи «Міська стоматологічна поліклініка» №07-зв від 17 травня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи. Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача виробництва ортопедичного відділення Комунальної медичної установи «Міська стоматологічна поліклініка» Стягнуто з Комунальної медичної установи «Міська стоматологічна поліклініка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 111 500 гривень 06 копійок та моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення 6 квітня 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , поштою надіслав на адресу Чернівецького апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції 1 квітня 2020 року до закінчення судових дебатів у справі в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася з письмовою заявою про те, що позивач протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення подасть докази на підтвердження розміру витрат, які сторона понесла на оплату професійної правничої допомоги (а.с.146 т.2). Протягом п`яти днів з дня ухвалення апеляційним судом постанови у справі, а саме 6 квітня 2020 року, представник позивача поштою надіслала на адресу апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення. На підтвердження таких витрат суду було надано договір про надання професійної правничої допомоги від 23 лютого 2018 року, який був укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Поклітар Г.О., акт виконання робіт за договором про надання правової допомоги від 5 квітня 2020 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 11 від 19 липня 2019 року та № 38 від 10 лютого 2020 року. Згідно пункту 9 договору про надання професійної правничої допомоги від 23 лютого 2018 року розмір гонорару за виконання робіт сторонами визначається за кожну годину роботи адвоката і складає 600 гривень. З акту виконання робіт за договором про надання правової допомоги від 5 квітня 2020 року вбачається, що вартість наданих послуг адвокатом ОСОБА_2 позивачу становить 20 000 гривень, з яких 2 400 гривень сплачені за підготовку позову (4 години), 2 400 гривень - за консультаційну роботу (4 години), 600 гривень - ознайомлення з матеріалами цивільної справи (1 година), 300 гривень - за підготовку заяви на усунення недоліків позову (30 хвилин), 3000 гривень - за підготовку клопотань, заяв про долучення доказів та копій судових рішень (5 годин), 1 200 гривень - за посвідчення копій письмових доказів (2 години), 3 600 гривень - за підготовку апеляційної скарги (7 годин), 600 гривень - за участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції (1 година), 4 200 гривень - за підготовку касаційної скарги (7 годин), 1 500 гривень - за підготовку та надсилання адвокатських запитів, посвідчення додатків до запитів(2 години 30 хвилин). З квитанцій до прибуткового касового ордера № 11 від 19 липня 2019 року та № 38 від 10 лютого 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 за надання правничої допомоги адвокатом ОСОБА_2 сплатив 20 000 гривень. З постанови Чернівецького апеляційного суду від 1 квітня 2020 року вбачається, що позов ОСОБА_1 задоволено частково на суму 121 737 гривень 80 копійок, що становить 85,87 процентів від ціни його позову. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі. Згідно з частиною 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 270 ЦПК України). Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України). Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України). Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 29 січня 2020 року у справі № 367/4910/17-ц та від 02 березня 2020 року у справі № 370/27/16-ц. Апеляційним судом встановлено, що обсяг наданих послуг та розмір витрат понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, яку надавала адвокат Поклітар Г.О., підтверджується умовами договору про надання професійної правничої допомоги, актом виконання робіт за таким договором та квитанціями до прибуткового касового ордера про сплату витрат на правову допомогу. Колегія суддів, беручи до уваги задоволення судом позовних вимог ОСОБА_1 на 85,87 процентів, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 17 174 гривні в рахунок відшкодування витрат, понесених ним на оплату професійної правничої допомоги (20 000х85,87%=17 174). При цьому суд враховує складність справи та наданий адвокатом обсяг послуг у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, починаючи з 2018 року, принципи співмірності та розумності судових витрат, понесених на оплату правничої допомоги, критерій реальності таких витрат, а також критерій розумності їхнього розміру. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду заяви Враховуючи наведене вище, у справі слід постановити додаткове судове рішення про стягнення з КМУ «Міська стоматологічна поліклініка» на користь ОСОБА_1 17 174 гривень в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги. Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 368, 381 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити. Стягнути з Комунальної медичної установи «Міська стоматологічна поліклініка» на користь ОСОБА_1 17 174 (сімнадцять тисяч сто сімдесят чотири) гривні в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На додаткову постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання суддями. Головуючий О.О. Одинак Судді: І.Н. Лисак І.М. Литвинюк