Ухвала КЦС ВС № 587/2051/18

Ухвала 13 квітня 2020 року місто Київ справа № 587/2051/18 провадження № 61-2826ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 23 жовтня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 23 січня 2020 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: І. ІСТОРІЯ СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» (далі - ТОВ «КВК «Ділові перспективи», товариство) звернулося до суду з позовом про зобов`язання ОСОБА_1 спростувати розповсюджену неправдиву інформацію про ТОВ «КВК «Ділові перспективи» шляхом опублікування у газеті «Урядовий кур`єр» спростування такого змісту: «Розповсюджена ОСОБА_1 від імені вигаданих осіб в електронних листах різним адресатам інформація про негативну ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» є неправдивою і спростовується»; відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 000, 00 грн. Позов обґрунтовуваний тим, що у період з жовтня 2017 року до березня 2018 року відповідач, переслідуючи мету зганьбити позивача, використовуючи різні електронні поштові скриньки з різними іменами скриньок та різними доменними іменами поштових серверів, вчиняв незаконні дії, спрямовані на підрив ділової репутації ТОВ «КВК «Ділові перспективи», які виражаються в тому, що від імені різних вигаданих осіб відповідач направляв електронні листи-повідомлення неправдивого дискредитуючого характеру, адресовані національним та іноземним клієнтам, контрагентам, рецензентам товариства, які містять необґрунтовані звинувачення, наклеп та іншу інформацію зневажливого і принизливого характеру, із закликами до бойкотування ТОВ «КВК «Ділові перспективи». Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 23 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 23 січня 2020 року, позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 спростувати розповсюджену неправдиву інформацію про ТОВ «КВК «Ділові перспективи» шляхом опублікування у газеті «Урядовий кур`єр» спростування такого змісту: «Розповсюджена ОСОБА_1 від імені вигаданих осіб в електронних листах різним адресатам інформація про негативну ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» є неправдивою і спростовується». На відшкодування моральної шкоди стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КВК «Ділові перспективи» 300 000, 00 грн. Здійснено розподіл судових витрат. Суд першої інстанції встановив, що відповідач вчинив дії, що завдали шкоди правам та охоронюваним законом інтересам ТОВ «КВК «Ділові перспективи», поширивши про позивача недостовірну інформацію, що ганьбить ділову репутацію товариства. Поширення відповідачем такої інформації відбувалося шляхом направлення листів із використанням різних електронних поштових скриньок. У наслідок таких дій підірвана ділова репутація ТОВ «КВК «Ділові перспективи», яке втратило і продовжує втрачати імідж та клієнтів, контрагентів і рецензентів на національному і міжнародному ринку. Поширення саме відповідачем недостовірної інформації про позивача судом першої інстанції встановлено на підставі письмових доказів із матеріалів кримінального провадження. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував, що дії відповідача призвели до фактичної відмови рецензентів і членів редакційних рад, які співпрацюють з науковими журналами, від співпраці із журналами позивача, а тому такий розмір судом визначено у розмірі 300 000, 00 грн. ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_1 11 лютого 2020 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Визначення заявником підстав касаційного оскарження Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для її виконання. У квітні 2020 року від заявника надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, подано виправлену касаційну скаргу, в якій зазначено підставу подання касаційної скарги. У виправленій касаційній скарзі заявник просив скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом. Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України. Заявником як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що: - оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права; - судом першої інстанції факт розповсюдження відповідачем оспорюваної інформації встановлено із порушенням процесуального законодавства, на підставі неналежних та допустимих доказів, зокрема, висновку судової комп`ютерно-технічної експертизи, проведеної у межах досудового слідства, яка призначена слідчим із порушенням кримінально-процесуального закону; - судами прийнято до уваги матеріали досудового розслідування, у межах якого слідчим порушено порядок проведення слідчих дій, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема щодо проведення обшуку, слідчого експерименту, вилучення мобільних пристроїв, призначення експертизи; - судом апеляційної інстанції всупереч статті 100 ЦПК України досліджені паперові копії електронних листів та протоколи огляду електронних поштових скриньок, що не є оригіналом електронного доказу; - суди першої та апеляційної інстанцій не встановили особу, яка поширювала недостовірну інформацію, що призвело до ухвалення неправильного по суті рішення та додаткового обтяження несприятливими наслідками правопорушення, суб`єктом якого ОСОБА_1 не є; - суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано відхили клопотання про дослідження та огляд оригіналів електронних доказів відповідача, які мають значення для правильного вирішення справи; - судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 361/2653/15-ц (провадження № 61-46312св18) щодо урахування судами судової експертизи, проведеної у межах кримінального провадження; у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 711/9146/16ц (провадження № 61-20453св18) щодо електронних доказів, поданих стороною у паперовому вигляді. ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Оскільки вимоги ухвали суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження. Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження. IV. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ЗУПИНЕННЯ ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ До касаційної скарги заявником подано клопотання про зупинення виконання рішення Сумського районного суду Сумської області від 23 жовтня 2019 року. Клопотання обґрунтовувалося тим, що рішення суду першої інстанції пред`явлено до виконання, органом виконавчої служби відкритті виконавчі провадження. Також зазначає, що виконання незаконного рішення суду призведе до втрати бездоганної репутації заявника, а тому зупинення виконання рішення суду має виняткове значення для ОСОБА_1 . Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Враховуючи те, що заявник не навів достатньо обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваного рішення, доводи клопотання зводяться до ймовірності настання негативних наслідків, проте наведені заявником обставини не підтверджені належними доказами, а саме, докази щодо початку процедури примусового виконання судового рішення, клопотання задоволенню не підлягає. У таких висновках визначальним є, зокрема, засади цивільного процесу, визначені у статтях 12 та 13 ЦПК України. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі. Витребувати із Сумського районного суду Сумської області цивільну справу № 587/2051/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Сумського районного суду Сумської області від 23 жовтня 2019 року відмовити. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 08 травня 2020 року. Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Погрібний А. С. Олійник В. В. Яремко