LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС487/3880/16-а

від 13.04.2020 · Адміністративна
Резолютивна:Задовольнити заяви суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В. та Коваленко Н.В. про самовідвід. Відвести суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В. та Коваленко Н.В. від участі у розгляді касаційної скарги Головного управління Нац…

УХВАЛА 13 квітня 2020 року Київ справа №487/3880/16-а адміністративне провадження №К/9901/22110/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання неправомірними дій, стягнення одноразової грошової допомоги та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: На розгляд колегії суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав передано касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання неправомірними дій, стягнення одноразової грошової допомоги та моральної шкоди. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., про що складено протокол від 08 квітня 2020 року. До початку розгляду справи по суті суддею-доповідачем Берназюком Я.О., суддями Желєзним І.В. та Коваленко Н.В. заявлено самовідводи, що обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме - без урахування спеціалізації. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, предметом оскарження є рішення судів першої та апеляційної інстанції, що стосується, зокрема, визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби за власним бажанням за 12 повних календарних років вислуги з урахуванням періоду проходження служби з 03 листопада 1988 року по 05 вересня 1997 року, тобто метою цього спору є реалізація права особи на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, гарантованого частиною другою статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказана справа згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим наказом ДСА України від 21 грудня 2018 року № 622, повинна бути віднесена до категорії 106000000 розділу 106030000: справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби. Відповідно до затвердженого рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді № 22 від 19 липня 2019 року Роз`яснення, щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом ДСА від 21 грудня 2018 року № 622 (далі - Класифікатор № 662), категорія справ «справи щодо звільнення з публічної служби» (код 106030000 Класифікатора) включає, спори щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Так, за приписами пункту 5 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Частинами 1-3 статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у Касаційному адміністративному суді обов`язково створюється окрема палата для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян. За змістом частини першої статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду, - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється з урахуванням спеціалізації. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2017 року № 5 (далі - Рішення № 5) було утворено судові палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено спеціалізації суддів і судових палат, їх кількісний склад. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року № 1 (далі - Рішення № 1) визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у відповідності до Класифікатора №

622. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 4 (далі - Рішення № 4) визначено персональний склад постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Відповідно до Рішення № 4 суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Желєзний І.В. та Коваленко Н.В. входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Згідно з Рішенням № 1 справи віднесені до категорії 106000000 розділу 106030000 Класифікатора № 622, до якого відноситься судова справа № 487/3880/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання неправомірними дій, стягнення одноразової грошової допомоги та моральної шкоди, віднесено до спеціалізації Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян. Так, цією палатою вже було здійснено розгляд справ, подібних до справи № 487/3880/16-а, такої ж категорії, зокрема, у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 821/3762/15-а, предметом розгляду якої є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу одноразової допомоги при звільненні, від 11 березня 2020 року у справі №817/1642/16 та від 31 березня 2020 року у справі № 808/2122/18. Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема без урахування спеціалізації, в ухвалах, від 15 травня 2019 року № 813/2585/18, від 25 жовтня 2019 року № 1.380.2019.000473, від 26 березня 2020 року у справі №814/917/17 та від 02 квітня 2020 року у справі №806/136/17. При прийнятті рішення про самовідвід, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що "суд" розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві ("Lavents v. Latvia", № 58442/00, пункт 81); фраза "заснований на законних підставах" означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність ("Сокуренко і Стригун проти України", № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). "Закон" у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи ("DMD Group, a.s. v. Slovakia", № 19334/03, пункт 59). Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики. Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П`єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50). Враховуючи викладене, зазначені положення законодавства, а також з метою забезпечення єдності судової практики щодо розгляду справ, з отриманням та перерахунком одноразової грошової допомоги при звільненні, заяви суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В. та Коваленко Н.В. про самовідвід підлягають задоволенню. Керуючись статтями 31, 36, 39, 40 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяви суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В. та Коваленко Н.В. про самовідвід.

2. Відвести суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В. та Коваленко Н.В. від участі у розгляді касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання неправомірними дій, стягнення одноразової грошової допомоги та моральної шкоди.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Я.О. Берназюк І.В. Желєзний Н.В. Коваленко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»