Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 164/252/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції : Токарська І.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 164/252/20 пров. № А/857/3672/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Макарика В.Я., Шавеля Р.М. за участю секретаря судового засідання: Гнатик А.З. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 03 березня 2020 року у справі № 164/252/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Шершуна Олександра Вадимовича, Відділу організації несення служби в м. Ковелі Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - ВСТАНОВИВ : 19.02.2020р. позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Поліцейського відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Шершуна О.В., Відділу організації несення служби в м. Ковелі Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі серії А № 673/41/17/4-2020 від 10.02.2020 р. Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 03.03.2020р. в позові відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Маневицького районного суду Волинської області від 03.03.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. 10.02.2020р. постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії А № 673/41/17/4-2020 від 10.02.2020 р. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі - 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Із змісту даної постанови видно, що позивач 08.02.2020р. в 16 год. 21 хв., керуючи транспортним засобом «VOLKSWAGEN SHARAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин рухався без ввімкненого ближнього світла фар за населеним пунктом чим порушив п. 9.8 Правила дорожнього руху України. п. 9.8 Правил дорожнього руху України передбачено, що з 01 жовтня по 01 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. Відповідно до 2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Із змісту ч.1 ст.77 КАС України видно, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Зокрема, ч.2 цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Так, вимоги до денних ходових вогнів колісного транспортного засобу (КТЗ) конкретизовані у Правилах № 87-00 Європейської Економічної Комісії Організації Об`єднаних Націй (Правила ЄЕК ООН), які застосовуються в Україні відповідно до Женевської Угоди 1958 р., згідно із Законом України «Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року» та наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521 «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання». Крім того, вимоги щодо кількості, розташування, кольору і кутів видимості зовнішніх світлових приладів КТЗ визначені вимогами ДСТУ UN/ECE R 48-02:2002 «Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів стосовно встановлення засобів освітлення та світлової сигналізації». Зокрема, згідно з вимогами п.2.7.24 ДСТУ UN/ECE R 48-02:2002 та п.1.10. ПДР під «денним ходовим вогнем» слід розуміти вогонь (зовнішні світлові прилади) білого кольору, що спрямований вперед та використовується для забезпечення кращої видимості транспортного засобу під час його руху у світлий (денний) час доби. п.5.15. ДСТУ UN/ECE R 48-02:2002 встановлюють вимоги до денних ходових вогнів, а саме їх кількість та розташування, а Правилами ЄЕК ООН № 87-00 визначено вимоги щодо сили світла денних ходових вогнів. Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що для денних світлових вогнів передбачено ряд вимог без встановлення яких неможливо стверджувати про належність або неналежність світлових приладів до приладів із денним світловими вогнями. Із відеозапису відеореєстратора працівників патрульної поліції наявного в матеріалах справи видно, що на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин транспортний засіб «VOLKSWAGEN SHARAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався без ввімкненого ближнього світла фар за населеним пунктом. В подальшому, після зупинки перед перехрестям та по закінченню його перетину, позивач зупинений працівником поліції. Так, з даного відеодоказу чітко видно, що 08.02.2020 р. в період з 16:21:53 - 16:21:59 позивач керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN SHARAN» поза населеним пунктом без ввімкненого ближнього світла фар та\або денних ходових вогнів та при наближенні до перехрестя увімкнув габаритні ( стоянкові ) вогні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідача як суб`єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб що визначені законами та Конституцією України. Не приймає до уваги апеляційний суд доводи апелянта про те, що ч.2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами лише при початку руху чи зміні напрямку руху транспортного засобу. Оскільки, системний аналіз ч. 2 ст. 122 КУпАП та п.9.8 Правил дорожнього руху України дає підстави для висновків що адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 122КУпАП настає при керуванні транспортним засобом без увімкнених денних ходових вогнів або без увімкненого ближнього світла фар поза межами населених пунктів у період з 01 жовтня по 01 травня. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки колегії суддів. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Маневицького районного суду Волинської області від 03 березня 2020 року у справі № 164/252/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя Н.В. Бруновська Суддя В.Я. Макарик Суддя Р.М. Шавель Постанова складена в повному обсязі 14.04.2020р.