Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/5446/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2020 р. м. Харків Справа № 520/5446/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Гуцала М.І., Суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М. (повний текст складено 06.02.20) по справі № 520/5446/19 за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (проспект Незалежності, буд. 2,м. Ізюм, Харківська область,64309, код ЄДРПОУ40387920) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення від 16 травня 2019 року №43 Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Про відмову в перерахунку пенсії згідно Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019р. №1-рп(11)/2019. Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 25.04.2019 року перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-рп(11)/2019, справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківської області (проспект Незалежності, буд. 2,м. Ізюм, Харківська область, 64309, код ЄДРПОУ 40387920) судові витрати по сплаті судового збору в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 заяву позивача про заміну неналежного відповідача в порядку ст.379 КАС України - задоволено. Змінено боржника Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у виконавчому листі від 01.07.2019 №520/5446/19, виданому Харківським окружним адміністративним судом року, про зобов`язання Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 25.04.2019 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-рп(11)/2019, справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19). В подальшому, 03.02.2020, ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою, в якій просив роз`яснити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 № 520/5446/19 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити «перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(11)/2019, з 25.04.2019 за визначеним Законом і Конституційним Судом України розрахунком «виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року» з 01.01.2019 у розмірі 20865 грн. (4173 х 5) за розрахунком «виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року», чи тлумачення органу ПФУ у співвідношенні до «відсотку втрати працездатності» на підставі постанови КМ України. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 заяву про роз`яснення судового рішення залишено без задоволення. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 та прийняти нове судове рішення, яким роз`яснити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі № 520/5446/19. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач просив роз`яснити порядок проведення перерахунку пенсії на підставі рішення суду, зокрема щодо формули, яка має бути застосована відповідачем при виконанні рішення суду. Також зазначає, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідачем проведений не був, спірні правовідносини стосувалися саме наявності права на вказаний перерахунок та дати, з якої таке право має позивач. Отже порядок проведення перерахунку не входив до предмету доказування по справі та не досліджувався судом, а між сторонами на час розгляду справи не існувало спірних правовідносин щодо порядку проведення перерахунку пенсії. Позивач з доводами та висновками суду не погоджується та вважає їх безпідставними, не обґрунтованими, що не відповідають фактичним обставинам і є незаконними. Враховуючи відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участі, з огляду на приписи ч. 3 ст. 296, ч. 3 ст. 304, п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої позивачем апеляційної скарги з огляду на наступне. Положеннями частин 1, 2 та 4 ст. 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Виходячи з положень вказаної статті, суд вважає за необхідне зазначити, що вказана стаття КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню. Роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема,

мотивувальна частина рішення суду має відповідати його резолютивній частині. Також роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання або незрозумілою є саме резолютивна частина рішення суду. В заяві про роз`яснення рішення суду заявник просить роз`яснити з яких видів грошового забезпечення складається загальна сума його грошового забезпечення. Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст. 254 КАС України, виходив з того, що зі змісту мотивувальної та резолютивної частини Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі №520/5446/19 встановлено, що є зрозумілим, а заява про його роз`яснення не є обґрунтованою. Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного. Згідно із ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Так, відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і ухвалення додаткового рішення цим же судом. Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Таким чином, процесуальна процедура роз`яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. Вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону виходить, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення. Виходячи з викладеного, роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2018 по справі 823/361/18. Дослідивши зміст мотивувальної та резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду 01.07.2019, колегією суддів встановлено, що вказане рішення є зрозумілим, труднощів в розумінні не викликає, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення не потребує, а резолютивна частина судового рішення повністю узгоджується з вимогами статті 246 КАС України "Зміст рішення" та містить усі необхідні складові та реквізити. Із змісту заяви про роз`яснення судового рішення вбачається, що фактично підставою для звернення із заявою слугувало неналежне виконання на думку позивача рішення суду, а саме: роз`яснити порядок проведення перерахунку його пенсії на підставі рішення суду, зокрема, щодо формули, яка має бути застосована відповідачем при виконанні рішення суду. Колегія суддів зазначає, що на момент розгляду даної справи перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідачем проведений не був, спірні правовідносини стосувалися саме наявності у позивача права на вказаний перерахунок та дати, з якої таке право має позивач. Отже, порядок проведення перерахунку не входив до предмету доказування по справі та не досліджувався судом, а між сторонами на час розгляду справи не існувало спірних правовідносин щодо порядку проведення перерахунку пенсії. Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що ані ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ані Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(11)/2019, справа №3-14/2019(402/19, 1737/19) не встановлюють порядку проведення перерахунку пенсії. Крім того, колегія суддів зазначає, що мотиви для роз`яснення судового рішення від 01.07.2019, наведені заявником, є фактично вимогою про роз`яснення порядку його виконання, що суперечить нормам статті 254 КАС України. Колегія суддів вказує, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 по справі №520/5446/19 прийняте у межах заявлених позовних вимог, та з мотивувальної та резолютивної частини рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення не потребує. З урахуванням вищевикладеного, заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 01.07.2019 по адміністративній справі № 520/5446/19 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. На підставі викладеного, оскільки судове рішення в частині, яку просить роз`яснити позивач, є зрозумілим, а також враховуючи, що заявник звернувся до суду із заявою про роз`яснення саме через незгоду із характером його виконання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення та задоволення заяви. Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що у задоволенні заяви про надання роз`яснення рішення в адміністративній справі № 520/5446/19 слід відмовити, є правомірним. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 по справі № 520/5446/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал Судді(підпис) (підпис) Л.О. Донець А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 14.04.2020.