Ухвала КЦС ВС № 495/87/15-ц

Ухвала 10 квітня 2020 року м. Київ справа № 495/87/15-ц провадження № 61-5345ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стороженко Ольга Петрівна, на постанову Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання заповіту нікчемним, визнання права спільної сумісної власності подружжя на нерухоме майно, визнання особи такою, що прийняла спадщину, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стороженко О. П., на постанову Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року. Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Як на підставу касаційного оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме - застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 10 квітня 219 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України)). Крім того, скаржник зазначає, що суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, що порушують це право. Предметом позову у даній справі є, зокрема, визнання заповіту нікчемним. У разі наявності відповідного спору вимога про становлення нікчемності заповіту підлягає розгляду судом. Проте, апеляційний суд на вказане уваги не звернув. Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Керуючись статтею 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у даній справі. Витребувати з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області цивільну справу № 495/87/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання заповіту нікчемним, визнання права спільної сумісної власності подружжя на нерухоме майно, визнання особи такою, що прийняла спадщину, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк