Постанова КАС ВС № 802/783/16-а

ПОСТАНОВА Іменем України 09 квітня 2020 року Київ справа №802/783/16-а адміністративне провадження №К/9901/42724/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Желєзного І.В., Чиркіна С.М., розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2016 у складі судді Мультян М.Б. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 у складі колегії суддів: Сапальової Т.В. (головуючий), Матохнюка Д.Б., Боровицького О.А. у справі №802/783/16-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, треті особи - ОСОБА_2 , Споживче товариство "Еліт", про визнання дій протиправними та скасування реєстрації ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ), Споживче товариство "Еліт" (надалі - СТ "Еліт"), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просила: 1.1. визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав індексний номер №21041098 від 20.04.2015 про державну реєстрацію за СТ "Еліт" права власності на об`єкт нерухомого майна - магазин-кафе, розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 186, 2 кв.м; 1.2. скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за СТ "Еліт" на об`єкт нерухомого майна - магазин-кафе, розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 186, 2 кв.м; 1.3. визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав №24049022 про державну реєстрацію речових прав на магазин-кафе, розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 186, 2 кв.м, за ОСОБА_2

2. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2016, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що: 3.1. За договором купівлі-продажу від 19.02.2005 Спільне підприємство Вінницька оптово-роздрібна торгово-закупівельна база "Автомотосільгоспкультспорттовари" продало, а СТ "Еліт" купило будівлю магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 196,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_3. 3.2. 01.03.2009 між СТ "Еліт" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди №3 про здачу в оперативну оренду будівлю магазину-кафе зальною площею 196,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , пунктом 6.1 якого обумовлено, що договір діє до 31.01.2010. При цьому, пунктом 6.2 цього договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору після закінчення його терміну протягом одного місяця, останній вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. 3.3. У зв`язку з виникненням спору між ОСОБА_1 та СТ "Еліт" щодо користування будівлею магазину-кафе, СТ "Еліт" звернулось до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом про виселення ОСОБА_1 з приміщення. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2014, яка набрала законної сили, провадження у справі закрито. 3.4. Під час ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи ОСОБА_1 стало відомо, що державним реєстратором Вінницького міського управління юстиції Вінницької області було прийняте рішення про державну реєстрацію прав індексний номер №21041098 від 30.04.2015 про державну реєстрацію за СТ "Еліт" права власності на об`єкт нерухомого майна - магазин-кафе зальною площею 186,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 3.5. 01.09.2015 державним реєстратором Вінницького міського управління юстиції Вінницької області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний №43066340 та на його підставі прийнято рішення №24049022 про реєстрацію речових прав на магазин-кафе зальною площею 186,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

4. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходили з того, що оспорювані рішення державного реєстратора прийняті у порядку і спосіб, визначені законодавством, а позивач не обґрунтувала належним чином як ці рішення порушують її права та інтереси. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивачем - ОСОБА_1 , подано касаційну скаргу на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. 5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник зазначає, що державним реєстратором при прийнятті рішень не враховано існуючих суперечностей між поданими документами на підтвердження права власності на нерухоме майно та заявленими правами в частині функціонального використання об`єкту нерухомого майна та його загальної площі.

6. Відповідачем 1 - Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради подані заперечення на дану касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. На обґрунтування заперечень посилається на правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права судами попередніх інстанцій.

7. Іншими учасниками справи відзивів (заперечень) на касаційну скаргу подано не було.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

9. Згідно з частиною 2 статті 4, пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень), юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

10. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України у вказаній редакції).

11. Такі ж правила визначення предметної юрисдикції адміністративних судів закріплені у статтях 4 та 19 КАС України у чинній станом на даний час редакції.

12. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

13. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Натомість, необхідною ознакою публічно-правового спору за участю суб`єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, щодо яких виник спір.

14. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами щодо їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги цього суб`єкта владних повноважень.

15. Водночас, спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до його порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень.

16. Як вбачається з матеріалів справи, позивач, яка стверджує, що вона має право користування будівлею магазину-кафе зальною площею 196,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3, оспорює рішення державного реєстратора та відповідний реєстраційний запис, що стосується державної реєстрації права власності СТ "Еліт" на будівлю магазину-кафе зальною площею 186,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 та рішення державного реєстратора, що стосується державної реєстрації речового права ОСОБА_2 на вказаний об`єкт нерухомого майна.

17. Отже, зміст заявлених позовних вимог у цій справі зводиться до речового права позивача і відповідачі при вчиненні оскаржуваних дій та прийнятті оскаржуваних рішень (внесення оскаржуваного запису) не здійснювали жодних владних управлінських функцій щодо позивача.

18. За змістом статей 15-16, 21 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або.

19. Згідно з частинами 1-2 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

20. Тому, якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

21. Крім того, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства.

22. Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №363/2424/15 та від 04.09.2018 у справі №823/2042/16.

23. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

24. За практикою Європейського Суду з прав людини "<…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/04, №29465/04).

25. Пункт 1 частини 1 статті 238 КАС України передбачає, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

26. Частиною 1 статті 354 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

27. Враховуючи положення частини 1 статті 239 та частини 3 статті 354 КАС України, колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що враховуючи суб`єктний складу учасників спору, розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції і позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

28. Тому, касаційна скарга підлягає до задоволення частково, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із закриттям провадження у справі. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 у справі №802/783/16-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, треті особи - ОСОБА_2 , Споживче товариство "Еліт", про визнання дій протиправними та скасування реєстрації - скасувати і закрити провадження у справі. Роз`яснити позивачу - ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції і позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Головуючий суддя Шарапа В.М. Судді Желєзний І.В. Чиркін С.М.