Постанова Дніпровський апеляційний суд № 213/160/20
від 10.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/411/20 Справа № 213/160/20 Суддя у 1-й інстанції - Нестеренко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Максимова Р.І. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за участю (в режимі відеоконференції): особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ; адвоката - Максимова Р.І., В С Т А Н О В И В : Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 29 грудня 2019 року о 15 годині 25 хвилин на автошляху Р-74 у м. Кривому Розі, керуючи т.з. Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, виконуючи маневр перестроювання на смугу зустрічного руху, не переконався, що це буде безпечно, і не створить небезпеки іншим учасникам руху, перед перестроюванням завчасно не подав сигнал світлового показнику повороту, перед початком маневру не переконався, що жоден з водіїв т.з., який рухається за ним та яким може бути створено перешкоду для руху, розпочав обгін, в наслідок чого створив аварійну ситуацію водієві ОСОБА_2 , який керував т.з. КІА Ceed НОМЕР_2 , який, щоб уникнути зіткнення, здійснив рух ліворуч, але втратив керування, що призвело до заносу т.з., здійснивши зіткнення з т.з. МАЗ 103965 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП авто КІА Ceed АЕ8240СА, т.з. МАЗ НОМЕР_4 д.н.з. НОМЕР_3 отримали механічні ушкодження, чим завдало матеріального збитку їх власникам. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2,3б; 10.1,9.2б,14.2.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвоката Максимова Р.І. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та звільнити його від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП через наявність в його діях крайньої необхідності, та закрити провадження у справі. Вважає постанову незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, за неповною судового розгляду, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з закриттям справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважає висновок суду однобічним, без встановлення причинного зв`язку між порушенням правил безпеки дорожнього руху кожного з водіїв. Зазначає, що саме в діях водія КІА ОСОБА_2 вбачається порушення правил дорожнього руху. З обставин дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що водій КІА ОСОБА_2 перед перестроюванням в зустрічну смугу дорожнього руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху та не реагував на зміну дорожнього обстановки, чим порушив п. 10.1, п.п. б п. 2.3 ПДР України. На думку апелянта, судом першої інстанції не встановлено причинно-наслідковий зв`язок, не враховано порушення ПДР України іншими учасниками дорожнього руху. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи. Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції при призначенні покарання не враховано характер вчиненого правопорушення та ступінь його вини в сукупності з діями водія КІА ОСОБА_2 , особу правопорушника, який раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, та як встановив суд має на утриманні одну неповнолітню дитину 2017 року народження, майновий стан правопорушника, який не працює та знаходиться у пошуках роботи, а позбавлення права керування транспортним засобом значно ускладнить цей процес та можливості для пошуку роботи, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ніхто не постраждав, тому вважаю, що районним судом було призначено ОСОБА_1 занадто суворе покарання, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 6 місяців. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , адвокат Максимов Р.І. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати. Потерпілий ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав на адресу суду заяву в якій просив залишити постанову суду першої інстанції без змін. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов до такого висновку. За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно ст. 251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні встановлюється на підставі фактичних даних, (доказів). Відповідно до ст. ст. 280 та 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою. Оскаржена постанова суду цим вимогам відповідає. Адміністративним порушенням відповідно до ст. 124 КУпАП визначається порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. У разі порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб. Орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження. Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані. Висновки суду щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є правильними та підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП від 29.12.2019 року, поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відеозаписом, відповідно до якого зафіксовано момент ДТП. Переглянутий в суді апеляційної інстанції відеозапис, відповідно до якого автомобіль КІА під керуванням ОСОБА_2 заздалегідь виїхав на зустрічну смугу руху, з метою обгону авто Мерседес, під керуванням водія ОСОБА_1 в момент наближення до якого останній різко змінив напрямок руху та виїхав на зустрічну смугу, показник повороту при цьому не було ввімкнено заздалегідь, а було ввімкнено безпосередньо в момент маневру. Судом апеляційної інстанції досліджено схему ДТП, з якої вбачається напрямок руху автомобілів, місце зіткнення та ширина проїжджої частини, окрім того було досліджено письмові пояснення водія Автомобіля МАЗ ОСОБА_3 , згідно з якими 29.12.2019 він керував автобусом МАЗ та, почувши звук гальмування, подивився в ліве дзеркало і побачив, як авто КІА перемішується по дорозі в некерованому стані, та скоює зіткнення з лівою частиною МАЗ. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 не порушував правила дорожнього руху, суд відноситься критично, вважає їх надуманими та такими, що повністю спростовуються поясненнями інших учасників та матеріалами справи. Зокрема з переглянутого судом відеозапису події ДТП вбачається, що ОСОБА_1 включив покажчик повороту не завчасно, а безпосередньо в момент маневру повороту ліворуч. вказані дії позбавили інших учасників дорожнього руху, в тому числі водія ОСОБА_2 спрогнозувати свої дії та вжити заходів для уникнення зіткнення. Таким чином, суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини правопорушення та дійшов обґрунтованого висновку про наявність вини ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Доводи сторони захисту, що судом першої інстанції не надано повну оцінку обставинам, які передували дорожньо-транспортній пригоді, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки вони спростовуються наданими матеріалами справи. Наявні у справі докази об`єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду та обґрунтовано визнано ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги сторони захисту фактично зводяться до непогодження з обставинами викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, що на думку суду є обраною лінією захисту. Доказів, які не досліджувались судом першої інстанції, апелянтами не надано. Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та доведеності його винних дій, які знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП, а тому в цій частині апеляційної скарги не вбачає підстав для її задоволення, як про те ставиться питання в апеляційній скарзі. Порушень вимог закону, допущених судом першої інстанції, які б були підставою для скасування рішення суду, не вбачається, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення, а відтак приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду, - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Максимова Р.І. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення. Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року, відносно ОСОБА_1 , - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Ю. Іванченко