Постанова Тернопільський апеляційний суд № 597/15/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 597/15/20Головуючий у 1-й інстанції Дудяк С.В. Провадження № 22-ц/817/425/20 Доповідач - Бершадська Г.В. Категорія - 304090000 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 квітня 2020 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Бершадська Г.В. суддів - Гірський Б. О., Ткач О. І., з участю секретаря - Панькевич Т.І. розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 24 січня 2020 року (постановлену суддею Дудяком С.В., повний текст якої складено 24 січня 2020 року) у цивільній справі № 597/15/20 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: В січні 2020 року АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі банк) звернулося до суду з вказаним позовом. Ухвалою Заліщицького районного суду від 11.01.2020 року позовну заяву АТ КБ "ПРИВАТБАНК" залишено без руху. Надано представнику позивача строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали, шляхом подання оригіналу довіреності на право представлення позивача та додавши до позовних матеріалів належні та читабельні документи, а також відповідний примірник позовної заяви та доданих до неї матеріалів для відповідачки. На виконання вказаної ухвали суду банком подана заява про усунення недоліків, до якої долучено копії письмових доказів, засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством та подано підтвердження повноважень представника банку. Надано пояснення щодо укладення договору російською мовою. Ухвалою Заліщицького районного суду від 11.01.2020 року позовну заяву АТ КБ "ПРИВАТБАНК" визнано неподаною і повернуто позивачу. Не погодившись з вказаною ухвалою суду АТ КБ "ПРИВАТБАНК" подало апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати ухвалу суду першої інстанції а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Товариством вказано, що норми ЦПК України не передбачають такої підстави для залишення позовної заяви без руху, як невідповідність документів ДСТУ 4163-2003. Зазначено, що процесуальними нормами не передбачено обов`язку надання суду оригіналу довіреності, що підтверджує повноваження представника товариства. Крім того, суд першої інстанції не навів норми чинного законодавства, які унеможливлюють подання доказів (документів) на російській мові. У відповідності до ст. 369 ЦПК України справа розглядається у відсутності сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Визнаючи позовну заяву неподаною і повертаючи її позивачу суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003 року не дотримано визначеного розміру шрифту при виготовленні додатків до позовної заяви, що значно ускладнює їх читання. Довідка про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 30 днів пільгового періоду та витяг з Умов і правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою складені на іноземній мові російській, що унеможливлює їх дослідження та надання даному доказу оцінки при майбутньому дослідженні матеріалів справи. Всупереч вимогам ст. 62 ЦПК України, до позову не додано оригіналу довіреності на право представлення позивача, а лише її ксерокопію. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Вимоги до позовної заяви та до документів, що додаються до неї, викладені в статтях 175, 177 ЦПК України. В позовній заяві банк вказав зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту його прав та інтересів; виклав обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначив докази, що підтверджують вказані обставини. За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Тобто, до відкриття провадження у справі суд не може ані здійснювати оцінку доказів, ані роз`яснювати, які докази можуть підтверджувати ті чи інші обставини справи, ані досліджувати докази. Статтею 264 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються. Питання доведеності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги сторони, належності та допустимості доказів, вирішуються судом під час розгляду справи по суті. Залишення позовної заяви без руху з підстав недоведеності позовних вимог чи неналежності, недопустимості, недостовірності доказів є неприпустимим. Номи ст.ст. 62, 177 ЦПК України не зобов`язують представника позивача подавати довіреність на представлення інтересів товариства виключно в оригіналі. Порядок засвідчення копій документів, визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55). Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. Зазначеним вище способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа. Отже, кожен учасник справи, який на підтвердження своїх вимог додає копію письмового доказу, оригінал якого знаходиться у нього, посвідчує таку копію відповідно до встановленого порядку. На вимогу ухвали суду представником позивача подана засвідчена копія довіреності. Крім того, згідно змісту довіреності, суд мав можливість самостійно перевірити чинність довіреності за допомогою офіційного сайту банку. Судом першої інстанції не наведено підстав передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України для визнання позовної заяви банку неподаною і її повернення позивачу. У розумінні частини першої статті 6 Конвенції прав людини та основоположних свобод право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом. Водночас, особі, яка звернулася до суду за захистом свого права, повинна бути забезпечена можливість реалізувати вказані вище права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист визначає зміст права на доступ до суду. Перешкоди у доступі до правосуддя можливі як у зв`язку з особливостями національного процесуального законодавства держави, так і через обмеження, передбачені матеріальним правом. У справі «Golder проти Сполученого Королівства» (№ 4451/70, рішення від 21 лютого 1975 року) ЄСПЛ вперше дійшов висновку, що сама конструкція статті 6 Конвенції була б неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні за наслідками розгляду цієї справи ЄСПЛ закріпив правило про те, що частина перша статті 6 Конвенції містить у собі невід`ємне право особи на доступ до суду. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року). Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції порушив норми процесуального права та допустився надмірного формалізму і за наявності процесуальної можливості для відкриття провадження у справі, дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" задовольнити. Ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 24 січня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 09 квітня 2020 року. Головуючий Бершадська Г.В. Судді: Гірський Б.О. Ткач О.І.