Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/3881/19

Дата документу 08.04.2020 Справа № 333/3881/19 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 333/3881/19Головуючий у 1-й інстанції Дмитрієва М.М. Повний текст рішення складено 18.11.2019 року Пр. № 22-ц/807/548/20Суддя-доповідач Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Кочеткової І.В., Подліянової Г.С., за участі секретаря Путій Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Аско Донбас південний» (надалі ПрАТ «СК «Аско Донбас південний») про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ВСТАНОВИВ: У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 2-5), в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь понесені витрати на відновлювальний ремонт автомобіля, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 11200,00 грн., стягнути моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. та судовий збір у розмірі 768,40 грн. В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 04 серпня 2017 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Mitsubishi Pajero», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , рухався по автодорозі «Харків Сімферополь» у напрямку м. Дніпро. У попутному напрямку рухався автомобіль «Kia Sorento», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , який внаслідок складання для нього аварійної ситуації вантажним автомобілем, що рухався в цей же час по правій смузі в попутному напрямку, виїхав частково на полосу руху позивача, через що з метою уникнення зіткнення позивач ОСОБА_2 був змушений прийняти заходи екстреного повороту руля праворуч, проте уникнути зіткнення не вдалося, через що сталася ДТП, у результаті якої автомобілі отримали механічні пошкодження. За згодою сторін через визнання ОСОБА_1 своєї вини та з метою уникнення сплати штрафу та судових витрат був складений Європротокол, проте за наслідками пред`явлення адміністративного матеріалу до страхової компанії у виплаті страхового відшкодування позивачу було відмовлено через подальшу відмову ОСОБА_1 у визнанні своєї вини. У подальшому, постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2017 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було закрито за наслідками спливу строку накладення адміністративного стягнення. 13 грудня 2017 року постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито на підставі ст. 38 КУпАП. Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 01 лютого 2018 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу було завдано шкоду у розмірі 11200,00 грн., яка складається із витрат на придбання та заміну бокового дзеркала у розмірі 9750,00 грн. та скла передньої лівої двері у розмірі 950,00 грн. Окрім цього, позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що він був змушений звертатися до різних інстанції та за правовою допомогою до адвокатів через відмову відповідача ОСОБА_1 у визнанні своєї вини. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції ОСОБА_4 (а.с. 18). Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 23) відкрито провадження цій у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2019 року (а.с. 109-112) позовну заяву ОСОБА_2 у цій справі задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , понесені витрати на відновлювальний ремонт автомобіля у розмірі 11200,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2019 року (а.с. 115-116) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору 768,40 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції (фактично лише в частині задоволення позовних вимог позивача до нього - ОСОБА_1 ), посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 119-130) просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 132). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 18.02.2020 року (а.с. 144), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 146). Учасники цієї справи не скористались своїм право на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом. В автоматизованому порядку суддею Кочетковою І.В. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв`язку із тривалою хворобою останньої (а.с. 168-169). Учасниками цієї справи відводів суддям апеляційного суду у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. У судове засідання 08 квітня 2020 року належним чином повідомленні апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи, у тому числі позивач ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Додонова П.О., що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України (а.с. 159-167), всі учасники цієї справи, окрім представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Келембет С.В., не з`явились, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали. Навпаки, позивач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_5 (а.с. 170) та третя особа ПрАТ «СК «Аско Донбас південний» через свого представника Богданова Є.В. (а.с. 156) подали апеляційному суду заяви про розгляд цієї справи апеляційним судом за їх відсутністю. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили. За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання всіх учасників цієї справи, що не з`явились, і на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України ухвалив заяви задовольнити, розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи, що не з`явились, за присутністю представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Келембет С.В. (а.с. 32-33). Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Келембет С.В., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Так, в силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Встановлено, що всі учасники цієї справи із вищезазначеним рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції погодились, останні в апеляційному порядку не оскаржували, окрім відповідача ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_1 оскаржує у цій справі лише рішення суду першої інстанції і лише в частині задоволення позовних вимог позивача до нього ОСОБА_1 . За таких обставин, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість лише рішення суду першої інстанції у цій справі і лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 - в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, - в частині задоволення позовних вимог позивача до відповідача ОСОБА_1 . У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскаржуємої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц). В силу вимог ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення. За змістом ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови. За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача до відповідача ОСОБА_1 у цій справі та стягуючи з нього понесені витрати на відновлювальний ремонт автомобілю у розмірі 11200,00 грн., моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн., керувався ст. ст. 55, 124 Конституції України; ст. ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81,82 60, 88, 264, 354 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій частині. Проте із такими висновками суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, погодитись можна лише частково з таких підстав. Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження у цій справі, вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України відповідає лише частково. Так, хоча судом першої інстанції було правильно встановлено, що саме з вини ОСОБА_1 , як особи, яка ІНФОРМАЦІЯ_3 року о 11.30 годині на автодорозі «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» на 305 км біля дорожнього знаку 5.54 «Мелітополь 108» керувала автомобілем «Kia Sorento» НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_3 , та яка при зустрічному роз`їзді не вибрала безпечний боковий інтервал, допустила зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Pajero» НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , власником якого останній є, чим порушила п. 13.1 Правил дорожнього руху України, відбулась дорожня-транспортна пригода (надалі ДТП), в якій завдано шкоди ОСОБА_2 . Оскільки, - справа право адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України була закрита у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КпАП України, тобто з нереабілітуючих підстав (постанова Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2017 року у справі ЄУН № 333/6342/17, яка набрала законної сили, копія а.с. 12); - а відносно ОСОБА_2 справа про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України закрита за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (постанова Апеляційного суду Запорізької області від 01.02.2018 року у справі ЄУН № 333/6343/17, яка набрала законної сили, копія а.с. 9-4); - вина ОСОБА_1 у вказаній ДТП також підтверджується іншими матеріалами вищезазначених справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 124 КпАП України (поясненнями учасників ДТП, схемою ДТП тощо) та матеріалами цієї справи, зокрема: повідомленням від 01.08.2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про дорожньо - транспорту пригоду та поясненнями останніх на адресу ПрАТ «СК «Аско Донбас південний» (копія а.с. 77-80). Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні. Проте, суд першої інстанції допустився помилки у тому, що за наявності у відповідача ОСОБА_1 станом на час вчинення вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди полісу № АК/1635058 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ «СК «Аско Донбас південний», оформленого власником автомобілю «Kia Sorento» НОМЕР_3 ОСОБА_3 , франшиза - 0 (копія а.с. 76), та невиплати ПрАТ «СК «Аско Донбас південний» завданої шкоди ОСОБА_2 , яка підтверджена належними допустимими доказами у цій справі (а.с. 13-15, висновок експертного автотоворазнавчого дослідження а.с. 83-88) з причини лише відмови ОСОБА_1 у подальшому від європротоколу та визнання своєї вини в ДТП при вищевикладених обставинах, останній є належним відповідачем у цій справі. Оскільки, суд першої інстанції у порушення вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи у цій частині. Крім того, суд першої інстанції допустив порушення вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України, оскільки останній станом на час ухвалення оскаржуємого рішення у цій справі (25 вересня 2018 року) не врахував останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, яким була змінена дворічна судова практика стягнення шкоди із заподіювачів шкоди, яка не враховувала наявності полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. В силу вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди ОСОБА_1 , як особою, яка керувала транспортним засобом під час ДТП на відповідній правовій підставі та відповідальність якої застрахована у ПрАТ «СК «Аско Донбас південний» за вищезазначеним договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можлива за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених ст. 37 неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, проте, апеляційним судом встановлено, що така заява була подана ОСОБА_2 ПрАТ «СК «Аско Донбас південний» ще у серпні 2017 року, копія а.с. 80), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика (проте, апеляційним судом встановлено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 100000,00 грн., здоров`ю - 200000,00 грн., поліс, копія а.с. 76, заявлена позивачем у цій справі шкода знаходиться практично в межах ліміту). Однак, визначення апеляційним судом в новому судовому рішенні у цій справі загальних розмірів майнової та моральної шкоди позивача, які підлягають стягненню з ПрАТ «СК «Аско Донбас південний», яке залучено до участі у цій лише як третя особа, а не відповідач, порушить права ПрАТ «СК «Аско Донбас південний». Апеляційний суд в силу своїх повноважень, передбачених ЦПК України, позбавлений права залучати на стадії апеляційного перегляду цієї справи в якості відповідача ПрАТ «СК «Аско Донбас південний». Стягнення же загальних розмірів майнової та моральної шкоди у цій справі при вищевикладених обставинах з винуватця ОСОБА_1 , за наявності у нього вищезазначеного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ПрАТ «СК «Аско Донбас південний», буде суперечити правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц та порушить права відповідача ОСОБА_1 у цій справі. При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, не відповідає вимогам щодо його законності і обґрунтованості, ухвалено з порушенням вимог ЦПК України. За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2019 року у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесених витрат на відновлювальний ремонт автомобіля у розмірі 11200,00 грн., моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн. слід скасувати, ухвалити у цій справі чи в частині, яка є предметом апеляційного оскарження нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_2 у цій справі відмовити; в іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось. Разом із тим, апеляційний суд вважає за доцільне роз`яснити учасникам цієї справи, що відмова у задоволенні позову позивача до ОСОБА_1 у цій справі при вищевикладених обставинах не позбавляє ОСОБА_2 права вирішувати питання у подальшому у позасудовому чи судовому порядку з ПрАТ «СК «Аско Донбас південний», а також повторного звернення його до суду у подальшому окремо від цієї справи із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у разі відпадіння обставин, які стали підставою для відмови у задоволенні позову позивача у цій справі у цій частині. Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 367-369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2019 року у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесених витрат на відновлювальний ремонт автомобіля у розмірі 11200,00 грн., моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн. скасувати. Ухвалити у цій справі чи в частині, яка є предметом апеляційного оскарження нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_2 у цій справі відмовити. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови. Повний текст постанови апеляційним судом складений 10.04.2020 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кочеткова І.В.Подліянова Г.С.