LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС753/6445/19

від 06.04.2020 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3…

Ухвала 06 квітня 2020 року м. Київ справа № 753/6445/19 провадження № 61-4663ск20 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, ВСТАНОВИВ: Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет на веб-сайті «Цензор.НЕТ» за інтернет-посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11», зокрема: - « ОСОБА_5 є креатурою ОСОБА_1 та за його призначенням на посаду Голови Департаменту ДФС з протидії та виявленню корупції стоїть виключно ОСОБА_1 »; - «Департамент з протидії та виявленню корупції було створено ОСОБА_1 виключно для будівництва вертикалі влади всередині ДФС та впливу на працівників органу»; - «за його заявою була проведена службова перевірка Одеської митниці ДФС, за результатами якої виявлені недоплати до бюджету у сумі біля 0,5 млрд. грн.»; - «з Одеської митниці ОСОБА_1 втік саме тоді, коли виникла ситуація з 37-ю контейнерами. За інформацією ОСОБА_4 , виключно ОСОБА_1 давав вказівку посту, щоб ці контейнера контрабандистів були випущені»; - « ОСОБА_1 є некомпетентним, імпульсивним, розвів на митниці хаос та маніпуляції»; зобов`язати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як головного редактора сайту «ЦЕНЗОР.НЕТ» розмістити протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили на сайті https://censor.net.ua/ua/news/ текст спростування наступного змісту: - «редакція ЦЕНЗОР.НЕТ та ОСОБА_4 спростовує недостовірну інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_12 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_11», зокрема: « ОСОБА_5 є креатурою ОСОБА_1 та за його призначенням на посаду Голови Департаменту ДФС з протидії та виявленню корупції стоїть виключно ОСОБА_1 »; - «Департамент з протидії та виявленню корупції було створено ОСОБА_1 виключно для будівництва вертикалі влади всередині ДФС та впливу на працівників органу»; - «за його заявою була проведена службова перевірка Одеської митниці ДФС, за результатами якої виявлені недоплати до бюджету у сумі біля 0,5 млрд. грн.»; - «з Одеської митниці ОСОБА_1 втік саме тоді, коли виникла ситуація з 37-ю контейнерами. За інформацією ОСОБА_4 , виключно ОСОБА_1 давав вказівку посту, щоб ці контейнера контрабандистів були випущені»; - « ОСОБА_1 є некомпетентним, імпульсивним, розвів на митниці хаос та маніпуляції»; при публікації спростування використати таку ж графіку та шрифти, які були використані при публікації статті « ІНФОРМАЦІЯ_11». Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет сайті «Цензор. НЕТ» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , опубліковано інтерв`ю голови громадської ради при Головному управлінні ДФС в Одеській області ОСОБА_4 у публікації «ІНФОРМАЦІЯ_11», в якому останній виклав недостовірну інформацію стосовно позивача. Вказував, що викладені у вказаній публікації факти та твердження про нього порушують його особисті немайнові права, оскільки є недостовірними; носять відкрито негативний характер; поширені серед невизначеного кола осіб; створюють негативне враження в очах громадськості як про нього, так і про його професійну діяльність; паплюжать його ділову репутацію як очільника Державної фіскальної служби України. Зазначав, що викладена про нього інформація не відповідає дійсності, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_2 публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11», а саме: той ( ОСОБА_5 ) є креатурою колишнього керівника Одеської митниці, а сьогодні в.о голови ДФС ОСОБА_1. За этим (конкурс на посаду глави Департаменту ДФС із запобігання та виявлення корупції, який виграв колишній заступник начальника Одеської митниці - начальник Управління по боротьбі з порушенням митних правил ОСОБА_6 ) стоит исключительно экс-глава одесской таможни ОСОБА_1 » .... «Согласно нашему заявлению была служебная проверка и выявлены недоплаты в бюджет около 0,5 млрд. гривен» .... «С Одесской таможни он ( ОСОБА_1 ) убежал как раз тогда, когда произошла ситуация с 37-ю контейнерами. По моей информации исключительно он давал команду руководству поста, чтобы ) эти контейнеры контрабандистов были выпущены». Зобов`язано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як головного редактора сайту «ЦЕНЗОР.НЕТ», розмістити протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили на сайті https://censor.net.ua/ua/news/ текст спростування наступного змісту: «редакція ЦЕНЗОР.НЕТ та ОСОБА_4 спростовує недостовірну інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_11», а саме: «той ( ОСОБА_5 ) є креатурою колишнього керівника Одеської митниці, а сьогодні в.о. голови ДФС ОСОБА_1. За этим (конкурс на посаду глави Департаменту ДФС із запобігання та виявлення корупції, який виграв колишній заступник начальника Одеської митниці - начальник Управління по боротьбі з порушенням митних правил ОСОБА_6 ) стоит исключительно экс-глава одесской таможни ОСОБА_1» .... «Согласно нашему заявлению была служебная проверка и выявлены недоплаты в бюджет около 0,5 млрд. гривен» .... «С Одесской таможни он (ОСОБА_1) убежал как раз тогда, когда произошла ситуация с 37-ю контейнерами. По моей информации исключительно он давал команду руководству поста, чтобы эти контейнеры контрабандистов были выпущены», використовуючи таку ж графіку та шрифти, які були використані при публікації статті «ІНФОРМАЦІЯ_11». В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_2 публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11», а саме: той ( ОСОБА_5 ) є креатурою колишнього керівника Одеської митниці, а сьогодні в.о голови ДФС ОСОБА_1. За этим (конкурс на посаду глави Департаменту ДФС із запобігання та виявлення корупції, який виграв колишній заступник начальника Одеської митниці - начальник Управління по боротьбі з порушенням митних правил ОСОБА_6 ) стоит исключительно экс-глава одесской таможни ОСОБА_1» .... «Согласно нашему заявлению была служебная проверка и выявлены недоплаты в бюджет около 0,5 млрд. гривен» .... «С Одесской таможни он (ОСОБА_1) убежал как раз тогда, когда произошла ситуация с 37-ю контейнерами» та в частині зобов`язання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як головного редактора сайту «ЦЕНЗОР.НЕТ», розмістити на сайті https://censor.net.ua/ua/news/ текст спростування наступного змісту: «редакція ЦЕНЗОР.НЕТ та ОСОБА_4 спростовує недостовірну інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_12 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_11», а саме: той ( ОСОБА_5 ) є креатурою колишнього керівника Одеської митниці, а сьогодні в.о голови ДФС ОСОБА_1. За этим (конкурс на посаду глави Департаменту ДФС із запобігання та виявлення корупції, який виграв колишній заступник начальника Одеської митниці - начальник Управління по боротьбі з порушенням митних правил ОСОБА_6 ) стоит исключительно экс-глава одесской таможни ОСОБА_1» .... «Согласно нашему заявлению была служебная проверка и выявлены недоплаты в бюджет около 0,5 млрд. гривен» .... «С Одесской таможни он (ОСОБА_1) убежал как раз тогда, когда произошла ситуация с 37-ю контейнерами» скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет на веб-сайті «ЦЕНЗОР.НЕТ»: ІНФОРМАЦІЯ_2 публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11», зокрема: « ОСОБА_5 є креатурою ОСОБА_1 та за його призначенням на посаду Голови Департаменту ДФС з протидії та виявленню корупції стоїть виключно ОСОБА_1 »; «за його заявою була проведена службова перевірка Одеської митниці ДФС, за результатами якої виявлені недоплати до бюджету у сумі біля 0,5 млрд. грн.»; «з Одеської митниці ОСОБА_1 втік саме тоді, коли виникла ситуація з 37-ю контейнерами» та в частині зобов`язання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як головного редактора сайту «ЦЕНЗОР.НЕТ» спростувати вказану інформацію відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат. ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав 10 березня 2020 року до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_8., на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року. Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. ОСОБА_1 вказує, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення, не дослідив докази та обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та зробили передчасні висновки. Крім того, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні ухвалив постанову без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Отже, справа № 753/6445/19 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 753/6445/19 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року). Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження. З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Посилання випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Є. В. Краснощоков В. І. Крат

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»