Ухвала КЦС ВС № 642/10787/13-ц

Ухвала Іменем України 18 березня 2020 року м. Київ справа № 642/10787/13-ц провадження № 61-20582св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Кузнєцова В. О., суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» правонаступником якого є ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , особа, яка звернулася з касаційною скаргою, - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногріському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногріському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Тичкової О. Ю., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 11 липня 2008 року у розмірі 3 791 480,43 грн. Повторним заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 24 травня 2016 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 309 209,05 грн, а також 1 827, 00 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 258 373,57 грн, а також 1 827, 00 грн судового збору. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року залучено до участі у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором правонаступника ТОВ «ОТП Факторинг України» ОСОБА_1 15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського апеляційного суду із заявою, в якій просив закрити провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11 липня 2008 року. Зазначив, що передбачені статтями 206 та 256 ЦПК України наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі йому відомі та зрозумілі. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 24 травня 2016 року визнано нечинним. Провадження у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна», правонаступником якого є ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито. Повернуто ОСОБА_2 50% судового збору, сплаченого нею при поданні апеляційної скарги, у сумі 2 740,50 грн. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 49, частини першої статті 206 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і така відмова прийнята судом. Оскільки відмова ОСОБА_1 як правонаступника позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від позову не суперечить закону, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, прийняття відмови від позову, процесуальними наслідками чого є визнання рішення суду першої інстанції нечинним та закриття провадження у справі. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги У листопаді 2019 року Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногріському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову. В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що суд, прийнявши відмову від позову, здійснив це з порушенням закону, а саме прийняв відмову в момент, коли розгляд такої відмови є юридично неможливим, а також не врахував, що така відмова є прямим зловживанням своїми правами. Станом на 27 вересня 2019 року заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова у цій справі виконане в повному обсязі, що підтверджується матеріалами виконавчих проваджень № 54782956 та № 54782966. Винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є останньою дією останньої стадії судового провадження. Сторони уклали угоду про врегулювання боргу, відповідно до якої зобов'язання за кредитним договором та заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 24 травня 2016 року виконані в повному обсязі. Відмова від позову вчинена з метою ухилення від сплати до Державного бюджету України виконавчого збору у розмірі 325 837, 35 грн за невиконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. 19 грудня 2019 року справа № 642/10787/13-ц надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційне провадження підлягає закриттю. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суди встановили, що у листопаді 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 11 липня 2008 року у розмірі 3 791 480, 43 грн. Повторним заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 24 травня 2016 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 309 209,05 грн, а також 1 827, 00 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 258 373,57 грн, а також 1 827, 00 грн судового збору. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року залучено до участі у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором правонаступника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» Мятигу С. В. 15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського апеляційного суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11 липня 2008 року. Зазначив, що передбачені статтями 206 та 256 ЦПК України наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі йому відомі та зрозумілі. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Чинний ЦПК України містить декілька норм, що регулюють участь в касаційному перегляді осіб, які не брали участі у справі. Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси. Право на оскарження судових рішень учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, передбачено частиною першою статті 389 ЦПК України. Звертаючись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногріському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області вказував на те, заочне рішення у вказаній справі про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором вже фактично виконане, тому відмова правонаступника позивача від позову спрямована на ухилення відповідачами від сплати до Державного бюджету України виконавчого збору. Згідно з частиною другою статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: 1) касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню; 2) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою цієї особи від поданої раніше касаційної скарги на це саме судове рішення; 3) є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скарго цієї особи на це саме судове рішення; 4) скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними; 5) суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необгрунтованою. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд касаційної інстанції лише в межах відкритого касаційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судами попередніх інстанцій питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої та апеляційної інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, касаційне провадження підлягає закриттю. Встановлено, що ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, якою прийнято відмову ОСОБА_1 , який є правонаступником позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна», від позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, не вирішувалося питання про права, інтереси та свободи Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногріському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, відтак касаційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України підлягає закриттю. Керуючись статтею 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногріському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. О. Кузнєцов СуддіВ. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов