Ухвала КЦС ВС № 638/16770/17

Ухвала 03 квітня 2020 року м. Київ справа № 638/16770/17 провадження № 61-5089ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної особі незаконним рішенням, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Печерський районний ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної особі незаконним рішенням, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку 10 621, 37 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 16 тис. грн моральної шкоди, завданої неправомірними діями державного виконавця Печерського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гусєва О. О. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 10 621, 37 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 16 тис. грн моральної шкоди, завданої неправомірними діями державного виконавця Печерського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гусєва О. О. Постановою Харківського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2019 року скасовано. Позов ОСОБА_1 до Печерського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної особі незаконним рішенням, залишено без задоволення. 16 березня 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті3 Цивільного процесуального кодексуУкраїни провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Частиною першою статті 394 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено те, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціна позову у цій справі становить 26 621, 37 грн, тобто суму, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102, 00 грн х 100 = 210 200, 00 грн). Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних. ОСОБА_1 вказав, що його касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес, тому є підстави для відкриття касаційного провадження. Верховний Суд, дослідивши доводи касаційної скарги, оскаржене судове рішення, в якому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем обґрунтованості своїх вимог, з такими твердженнями заявника не погоджується і вважає їх безпідставними. Випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної особі незаконним рішенням, - відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович