Ухвала КЦС ВС № 753/8215/19

Ухвала 06 квітня 2020 року м. Київ справа № 753/8215/19 провадження № 61-5554ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу та відсотків, ВСТАНОВИВ: 23 березня 2020 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у вищевказаній справі. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон № 460-ІХ). Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Враховуючи те, що касаційна скарга подана 23 березня 2020 року, тому вона підлягає розгляду відповідно до положень ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у ній не зазначено підстав касаційного оскарження. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначає постанови Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі № 6-247цс14, від 27 квітня 2016 року у справі № 6-302цс16, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-544цс16, від 29 травня 2013 року у справі № 6-39цс13ю. Посилання у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду України, у яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Враховуючи викладене, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги, у якій зазначити передбачені у частині другій статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судового рішення, а також надіслати суду копії уточненої редакції касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 06 травня 2020 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Ступак