Постанова 4875 № 922/2385/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" квітня 2020 р. Справа № 922/2385/19 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Гетьман Р.А. , суддя Склярук О.І. секретар судового засідання Рудик Т.С. за участю представників сторін: від позивача: не з`явився від відповідача 1: не з`явився від відповідача 2: не з`явився від відповідача 3: не з`явився від відповідача 4: не з`явився від відповідача 5: не з`явився від відповідача 6: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транссєрвіс, м. Харків (вх. № 561 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.02.2020 (суддя Кухар Н.М.) за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транссєрвіс, м.Харків до Акціонерного товариства ОТП Банк, м.Київ про визнання припиненим договору та солідарних зобов`язань, у справі № 922/2385/19 за позовом Акціонерного товариства ОТП Банк, м.Київ до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", м.Лозова Харківської області; 2.Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К.", м.Харків; 3.Приватного Акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", м.Харків; 4.Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг", м.Харків; 5.Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія", м.Харків; 6.Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс", м.Харків про стягнення 86 356 566,31 грн., ВСТАНОВИВ: 26.07.2019 р. Акціонерне товариство ОТП Банк звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод", ПрАТ "У.П.Е.К.", ПрАТ "Харківський підшипниковий завод", ТОВ "УПЕК Трейдинг", ТОВ "Українська ливарна компанія", ТОВ "Транссєрвіс" про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 06.07.2015 р. №CR 15-099/700-2 у розмірі 86 356 566,31 грн, з яких: 84 986 600,62 грн. загальна сума заборгованості по тілу кредиту; 1 369 965,69грн. загальна сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 26.11.2018 р. по 15.05.2019 р. Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2019 р. у справі №922/2385/19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, почати підготовче провадження, призначено підготовче засідання на 29.08.2019 р. об 11:50год.; встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду. Зазначена вище ухвала від 31.07.2019 р. отримана ТОВ "Транссєрвіс" 02.08.2019 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2,а.с.6). 27.08.2019 р. ТОВ УПЕК Трейдинг(інший відповідач) звернулось до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до АТ ОТП Банк та ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод про визнання недійсними договору про зміну від 09.06.2017 р. №1 та договору про зміну від 02.08.2018 р. №2 до договору поруки від 06.07.2015 №SR 15-122/700 . Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.08.2019 р. у справі №922/2385/19, яку залишено без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 р., повернуто зустрічну позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг". Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2019 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 922/2385/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 р. та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2019 р. у вказаній справі. 06.02.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс" звернулось до господарського суду Харківської області з зустрічним позовом по справі № 922/2385/19 до Акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання припиненим договору поруки №SR 15-124/700 від 06.07.2015 р., укладеного між ТОВ "Транссєрвіс" та АТ "ОТП Банк", з 12.06.2017 р., та про визнання припиненими солідарних зобов`язань ТОВ «Транссєрвіс» за договором про надання банківських послуг № CR 15-099/700-2 від 06.07.2015 р., укладеним між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» (вх.№3070 від 06.02.2020 р.). Разом із зустрічною позовною заявою (вх.№3070 від 06.02.2020 р.) Товариством з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс" подано заяву про поновлення строку для подання зустрічного позову. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення з зустрічним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс" зазначено, що підготовче засідання по справі не закінчено, ТОВ "Транссєрвіс" не має в штаті адвоката, який може представляти інтереси підприємства. Зауважив, що про порушення банком умов договорів (надання позичальнику коштів у розмірі більшому ніж перебачено лімітом) дізнався лише з позовної заяви, а також, що у випадку задоволення зустрічного позову може мати місце відмова в задоволенні первісного позову. Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2020 р. у справі №922/2385/19 зустрічну позовну заяву повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю Транссєрвіс. Суд першої інстанції, з посиланням на ст.180 Господарського процесуального кодексу України, зазначив про порушення ТОВ «Транссервіс» процесуального строку, встановленого законодавством, для пред`явлення зустрічного позову, зауваживши, що з повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається отримання 02.08.2019 р. представником ТОВ «Транссєрвіс» ухвали господарського суду від 31.07.2019 р. Матеріали зустрічного позову свідчать, що його було сформовано 30.01.2020 та подано до суду 06.02.2020 р.. Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Транссєрвіс, м. Харків звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 10.02.2020 р. у справі № 922/2385/19 про повернення зустрічного позову та зобов`язати суд першої інстанції прийняти зустрічний позов ТОВ Транссєрвіс до розгляду разом із первісним позовом. В обґрунтування апеляційної скарги заявник послався на прийняття судом першої інстанції оспорюваної ухвали з порушенням норм процесуального права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначив, що зустрічний позов ним було подано на стадії підготовчого провадження, до початку розгляду справи по суті, тому висновок суду про наявність підстав для повернення зустрічного позову останній вважає передчасним. Апелянтом зауважено, що про порушення банком умов договорів (надання позичальнику коштів у розмірі більшому ніж перебачено лімітом) він дізнався лише з позовної заяви; на відсутності у штаті адвоката, а також на виконанні ТОВ «Транссєрвіс» при зверненні з зустрічною позовною заявою всіх вимог діючого господарського процесуального кодексу. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2020 р. сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Склярук О.І. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 р. у справі № 922/2385/19 апеляційну скаргу ТОВ Транссєрвіс залишено без руху. Крім іншого, витребувано оригінал зустрічної позовної заяви та додані до неї документи (отримані судом 06.03.2020 р.). За результатами усунення недоліків, встановлених ухвалою від 19.02.2020 р. про залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2020 р. у справі № 922/2385/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Транссєрвіс м. Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.02.2020року у справі №922/2385/19; встановлено строк для подання іншими учасниками справи відзивів на апеляційну скаргу; призначено розгляд апеляційної скарги ТОВ «Транссєрвіс» на 02.04.2020 р. об 11-30 год. Від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу. Враховуючи характер спірних правовідносин, складність спору, заявник вважає неможливим слухати справу без участі його представника. Просить відкласти розгляд справи на іншу дату. Клопотання заявника апеляційної скарги залишено колегією суддів без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "+11 посилань", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суд має дотримуватись розумного строку судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду) (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010 р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005 р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006 р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 р. та інші). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Так, провадження у справі № 922/2385/19 за позовом акціонерного товариства ОТП Банк порушено господарським судом Харківської області ще у липні 2019 р. У зв`язку з апеляційним та касаційним оскарженням ТОВ "УПЕК Трейдинг" (іншим відповідачем у справі) ухвали Господарського суду Харківської області від 29.08.2019 р. у цій справі, якою повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ "УПЕК Трейдинг", та постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 р., провадження у справі № 922/2385/19 зупинялося. Відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції обмежений тридцятиденним строком з моменту відкриття апеляційного провадження у справі. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду явка представників в судове засідання не визнавалася обов`язковою. Апелянт та інші учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Ухвалу суду оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Позиція ТОВ Транссєрвіс є викладеною в апеляційній скарзі (доповнень до апеляційної скарги апелянтом в порядку та строки, визначені статтею 266 Господарського процесуального кодексу України не подавалося), що в сукупності з матеріалами справи № 922/2385/19 є достатнім для розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.02.2020 р. у справі № 922/2385/19. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, оскільки відкладення розгляду апеляційної скарги суперечитиме положенням ч.2 ст.273 Господарського процесуального кодексу України та вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку. Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набула чинності 15.12.2017 р. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Вивчивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу в межах наведених в ній вимог та доводів, перевіривши юридичну оцінку обставин та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного. Предметом апеляційного оскарження у даній справі є ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 р.). Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання. Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За положеннями ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 176 Господарського процесуального кодексу України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов. Згідно з ч.8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Перелік прав та обов`язків учасників справи визначено статтею 42 Господарського процесуального кодексу України. Сторони користуються рівними процесуальними правами (ч.1 ст.46 ГПК України). Відповідно до п.3 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Разом з цим, згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України). Статтею 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню господарським судом заявнику. Згідно з частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії. Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків. Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках. Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз положень господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства. Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків. За приписами статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення. При цьому, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Сам лише факт подання особою заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви повинно містити належне та достатнє обґрунтування (з документовим підтвердженням) причин пропуску цього строку. Питання щодо поновлення процесуального строку безпосередньо пов`язано з відповідним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацію саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків). Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими. Можливість поновлення процесуального строку виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконання учасником справи певних процесуальних дій є неможливим, з незалежних від нього причин. Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2019 р. у справі №922/2385/19 прийнято до розгляду позовну заяву в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.08.2019 р.. Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвалу суду від 31.07.2019 р. отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс" 02.08.2019 р. Враховуючи встановлений судом строк для подачі відзиву на позовну заяву та приписи ст.180 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку та строків пред`явлення зустрічного позову, останнім днем для звернення ТОВ "Транссєрвіс" з зустрічним позовом мало бути 19.08.2019 р. (враховуючи, що 17.08.2019 р. 18.08.2019 р. були вихідними днями), натомість ТОВ "Транссєрвіс" з зустрічним позовом (датований 30.01.2020 р.) звернулося до суду лише 06.02.2020 р., про що свідчить штамп господарського суду Харківської області на титульному аркуші зустрічної позовної заяви, тобто з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 180 ГПК України. Передбачене статтями 46, 180 Господарського процесуального кодексу України право на пред`явлення зустрічного позову застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи. Втім, жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку на звернення з зустрічним позовом, обставин, які об`єктивно перешкоджали скаржнику (з незалежних від нього причин) реалізувати своє право на подання зустрічної позовної заяви протягом законодавчо встановленого терміну, ТОВ "Транссєрвіс" до заяви про поновлення строку для подачі зустрічного позову до суду першої інстанції надано не було. Колегія суддів зазначає, що за вище вказаних обставин застосування судом процесуальних обмежень було очевидним та передбачуваним для ТОВ «Транссервіс», і тому відповідають принципу юридичної визначеності. Так, апелянт, як учасник справи, знав про встановлені судом та господарським процесуальним кодексом України строки; знав або/та міг знати, які процесуальні дії він має вчинити для здійснення ефективного захисту своїх інтересів як учасника справи. Право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, а також і дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам процесуальної норми на момент вчинення дії. Надане кожному право не може трактуватися безмежно. Реалізація такого права повинна відбуватися на умовах, визначених законом. Принцип законності є необхідною складовою верховенства права. Матеріали справи свідчать, що можливість вчасного подання зустрічного позову залежала виключно від волевиявлення самого заявника, тобто мала суб`єктивний характер, що виключає можливість визнання поважними наведених Товариством причин пропуску строку. Доводи апелянта щодо доцільності розгляду первісного позову з зустрічним позовом ТОВ "Транссєрвіс" з підстав їх взаємопов`язаності не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки, по-перше, дана обставина не була підставою для повернення зустрічного позову; по-друге, дослідження зустрічного позову на предмет його взаємопов`язаності з первісним позовом можливе за умови дотримання строків, встановлених вимогами господарського процесуального кодексу України щодо його подання. В силу ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Встановивши, що зустрічний позов подано з порушенням строків, встановлених ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення зустрічної позовної заяви заявнику. Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 р. (Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Враховуючи наведене, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами. Твердження заявника апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 10.02.2020 року у справі №922/2385/19. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 10.02.2020 р. у справі №922/2385/19 покладаються на заявника. Оригінал зустрічної позовної заяви та додані документи (вх.№3070 від 06.02.2020 року) підлягають поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс", м. Харків. Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс", м. Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.02.2020 р. у справі №922/2385/19 залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 10.02.2020 р. у справі №922/2385/19 про повернення зустрічної позовної заяви залишити без змін. Оригінал зустрічної позовної заяви та додані до неї документи повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Транссєрвіс , м. Харків. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 07.04.2020 Головуючий суддя Н.М. Дучал Суддя Р.А. Гетьман Суддя О.І. Склярук