LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд591/1257/20

від 08.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Громадянина Молдови ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04.03.2020 року по справі № 591/1257/20 залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2020 р.Справа № 591/1257/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Громадянина Молдови ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Шелєхова Г.В., вул. Академічна, 13, м. Суми, Сумська, 40030, по справі № 591/1257/20 за позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до Громадянина Молдови ОСОБА_1 про продовження тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ВСТАНОВИВ: Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04.03.2020 року позов Управління Державної міграційної служби України в Сумській області задоволений. Продовжено строк затримання громадянина Молдови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , строком на шість місяців до 3 вересня 2020 року. Рішення суду звернуто до негайного виконання. Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 6 травня 2019 року працівниками відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС України в Сумській області було виявлено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до пояснень відповідача, він є громадянином Молдови (а.с.8). Вказана обставина підтверджується довідкою про особу, складеною зі слів відповідача 06.05.2019 року. 6 травня 2019 року Управлінням ДМС України в Сумській області було прийнято рішення № 51 про примусове повернення з України громадянина Молдови ОСОБА_1 (а. с. 11-12) З рішенням відповідач ознайомлений, зобов`язувався добровільно покинути територію України у термін до 4 червня 2019 року. Вказане рішення відповідачем виконане не було. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 5 вересня 2019 року постановлено ОСОБА_1 примусово видворити за межі території України та затримати з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на 6 місяців (а.с.9-10). 5 вересня 2019 року відповідача було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, за адресою: с. Розсудів, вул. Лісна, 5 Ріпкинського району, Чернігівської області, що підтверджується копією рішення та копією акту приймання-передавання іноземця або особи без громадянства (а.с.14-16). Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 року рішення Зарічного районного суду м. Суми скасоване в частині примусового видворення за межі України ОСОБА_1 . В подальшому позивач вживав дії щодо ідентифікації особи відповідача шляхом листування з Посольством Республіки Молдова. Згідно з відповідями Консульського відділу Посольства Республіка Молдова в Україні, ОСОБА_1 в Державному реєстрі населення Республіки Молдова відсутній. Документами з національної паспортної системи Республіки Молдова не документований, інформація стосовно належності ОСОБА_1 до громадянства Республіки Молдова відсутня (а.с.28,29). Згідно з листом Управління по боротьбі з незаконним перебуванням іноземців, відповідно до даних Агенства Державних послуг Республіки Молдова ОСОБА_1 , 1992 р. н. необхідно надати додаткову інформацію про час проживання на території Республіки Молдова батьків заявника, про належність їх до громадянства іншої держави (а.с.33). Відповідно до листа Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні від 20 лютого 2020 року, ОСОБА_1 відмовився від написання заяви щодо перевірки факту належності/неналежності до громадянства Республіки Молдова (а.с.35). Таким чином, співпраця з боку іноземця у питанні його повернення відсутня. Відповідач не бажає надавати відомості, необхідні для перевірки його належності до громадянства Республіки Молдова. Документ, який ідентифікує відповідача, а також надав би йому можливість повернення до країни свого походження відсутній. А тому, на даний час ідентифікувати відповідача не можливо. Вказані обставини стали підставою для звернення з даним позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог про продовження строку тимчасового перебування, оскільки відсутній документ, який ідентифікує відповідача та відповідач не надає відомості, необхідні для перевірки його належності чи неналежності до громадянства Республіки Молдова. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з ч.11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Частинами 12, 13 ст. 289 КАС України визначено, що про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи. Аналогічні положення визначено також п.6 р. ІІІ Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150 (далі Інструкція від 23 квітня 2012 року №353/271/150). Порядок дій з ідентифікації та документування іноземців встановлено р. VI вищезазначеної Інструкції від 23 квітня 2012 року №353/271/150. Пунктом першим якого встановлено, що якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування. З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство. Отже, нормами чинного законодавства передбачено, що у випадку відсутності співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації та неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи, строк затримання такої особи може бути продовжено шляхом подачі відповідного адміністративного позову, який подається кожні шість місяців. З матеріалів справи встановлено, що позивачем вживались заходи з метою ідентифікації відповідача, шляхом надсилання запитів до Посольства Республіки Молдова, та у зв`язку з відсутності відомостей щодо належності відповідного громадянства у ОСОБА_1 необхідний час для отримати додаткової інформації. Співпраця з боку відповідача під час процедури його ідентифікації відсутня. Зазначені обставини свідчать про те, що у розпорядженні позивача відсутні належні дані, необхідні для проведення ідентифікації відповідача. Таким чином, обґрунтованими є доводи позивача про необхідність вжиття додаткових заходів для ідентифікації особи, а відтак і - наявність підстав для продовження строку затримання ОСОБА_1 . Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 не зазначає та матеріали справи не містять інформації про те, що останнім за весь час незаконного перебування на території України вживались необхідні дії, передбачені законом, щодо отримання ним права перебування на території України на законних підставах. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 289, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Громадянина Молдови ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04.03.2020 року по справі № 591/1257/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, без врахування в цей строк терміну карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»