Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/10138/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2020 року справа № 200/10138/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року (повний текст складено 19 грудня 2019 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/10138/19-а (суддя в 1 інстанції Зеленов А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання рішення від 29 липня 2019 року № Г-4485/2-1425/0/37-19 протиправним та скасування, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі - відповідач), в якій просила: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 29.07.2019 № Г-4485/2-1425/0/37-19, яким ОСОБА_1 безпідставно відмовлено у затверджені «Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_2 Гнідіній Ользі Василівні ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення розташованої за адресою: Зеленоярська сільська рада Нікольського району Донецької області» щодо відведення земельної ділянки площею 1,9922 га кадастровий номер 1421781800:07:000:0854 у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Зеленоярська сільська рада Нікольського району Донецької області; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області затвердити ОСОБА_1 «Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_4 Ірині ОСОБА_5 Гнідіній Ользі Василівні ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення розташованої за адресою: Зеленоярська сільська рада Нікольського району Донецької області» щодо відведення земельної ділянки площею 1,9922 га кадастровий номер 1421781800:07:000:0854 та передати у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на Зеленоярської сільської ради Нікольського району Донецької області. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем було надано рішення про відмову у затверджені проекту у вигляді листа від 29 липня 2019 року, обґрунтування якого позивач вважає безпідставним та такими що несуть протиправний характер та не містять підстав для відмови у затвердження проекту землеустрою. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 200/10138/19-а в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги та встановила наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: 87023, Донецька обл., Нікольський район, с. Федорівка, є громадянкою України. Позивачем 19 квітня 2018 року було подано клопотання до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, в якому просила відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства. До клопотання були додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Листом Головного управління від 22.05.2018 № Г-1934/0-1270/0/37-18 відповідачем була надана відповідь, згідно якої надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не представляється можливим, оскільки витребувана нею земельна ділянка входить до складу земельного масиву, на який розпорядженнями Володарської районної державної адміністрації від 28.01.2010, 29.01.2010 та 30.01.2010 №№ 55-81 надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок іншим 27 громадянам, термін дії дозволів не встановлювався (арк.справи 85). 14 червня 2018 року позивачем подано повторне повідомлення про розроблення проекту землеустрою без відповідного дозволу органу виконавчої влади відповідно до статті 122 Земельного Кодексу України, на що також відповідачем була надана відповідь-лист від 18 липня 2018 року № Г-3241/0-1698/0/37-18, в якому зазначено, що з цього приводу позивачу вже були надані відповіді. Згідно наданих листів, надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не представляється можливим, оскільки витребувана нею земельна ділянка входить до складу земельного масиву, на який розпорядженнями Володарської районної державної адміністрації від 28.01.2010, 29.01.2010 та 30.01.2010 №№ 55-81 надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок іншим 27 громадянам. Крім того, зазначено, що наказами Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 14 листопада 2018 №№ 3502-СГ, 3506-СТ, 3508-СТ, 3510-СТ, 3511-СГ, 3514-СГ, 3522-СГ. 3524-СГ, 3526-СТ, 3527-СТ, 3529-СГ, 3531-СГ, 3534-СГ, 3536-СГ, 3537-СГ, 3497-СГ, 3512-СГ, 3528-СГ, 3530-СГ, 3532-СГ затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок 20 громадянам (загальна площа 39, 6757 га) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Зеленоярської сільської ради Нікольського району. Позивач зазначає, що відповідачем не було надано дозволу на розроблення проекту землеустрою у строк, встановлений статтею 122 ЗК України, а отже позивачем на виконання приписів ч. 7 ст. 118 ЗК України було укладено договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 09-02/06 від 14 червня 2018 року із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , що є виконавцем робіт із землеустрою згідно із законом, у строки , що обумовлюються угодою сторін. Після розроблення проекту щодо відведення земельних ділянок у власність його було подано на затвердження до Головного управління відповідно до статті 186, 186-1 Земельного Кодексу України. Відповідачем було надано рішення про відмову в затвердженні проекту у вигляді листа від 29 липня 2019 року. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. В силу положень абзацу 1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Згідно з ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України). Частинами 6-7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Згідно з положеннями ч. 9-10 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а у разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. Тобто, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення. Отже, виходячи з аналізу норм земельного законодавства, які встановлюють механізм і процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у власність ділянок, вбачається, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою та розроблення проекту землеустрою, є стадіями одного процесу та нерозривно пов`язані між собою. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов`язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правоможності на ухвалення будь-яких рішень. Крім того, відповідачем зазначено, що відповідно пунктів 192, 193 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55, вихідні документи у паперовій формі, створені в установі у разі наявності підстав, які визнаються обґрунтованими для створення документів у паперовій формі, надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв`язку, електрозв`язку, а також доставляються кур`єрською, фельд`єгерською службою. Опрацювання документів для відправлення засобами поштового зв`язку здійснюється службою діловодства установи відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку. Відділ діловодства Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області щоденно надсилає поштову кореспонденцію. Надсилання поштової кореспонденції кожен день рекомендованими листами не передбачено. Згідно з абзацом 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу. Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року в справі № 806/3095/17). Як вже зазначалося вище, отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою та розроблення проекту землеустрою є стадіями одного процесу та нерозривно пов`язані між собою, отже, колегія суддів доходить висновку, що розроблення проекту землеустрою на іншу земельну ділянку, ніж на ту, на яку подано заяву на розроблення проекту землеустрою, не відповідає вимогам ст. 118 Земельного кодексу України. А відтак колегія суддів зазначає, що оскільки позивачем було подано до відповідача на затвердження проект землеустрою без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а отже були відсутні підстави для затвердження даного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 200/10138/19-а залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 200/10138/19-а залишити без змін. Повне судове рішення складено 08 квітня 2020 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.В. Гайдар Судді Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць