Ухвала КЦС ВС № 127/2344/18
від 06.04.2020 · ЦивільнаУхвала 06 квітня 2020 року м. Київ справа № 127/2344/18 провадження № 61-5233ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області, Вінницького міського суду Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури та суду, ВСТАНОВИВ: 14 березня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року в указаній вище справі з пропуском строку на касаційне оскарження. Згідно частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до положення частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. У касаційній скарзі не порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження. Дата отримання заявником оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вказана 17 лютого 2020 року, однак докази на підтвердження дати отримання цієї постанови надані не були. Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Таким чином, оскільки касаційна скарга подана з порушенням визначеного статтею 390 ЦПК України строку, до касаційної скарги не додані докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надіслати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, конверт, яким було направлене судом апеляційної інстанції відповідне поштове відправлення, довідку суду чи надати інші належні докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови або зазначити інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Всупереч вимогам пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України та адресу електронної пошти заявника, за наявності. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Враховуючи викладене, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, а саме чітко визначити: підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України заявників; відомості щодо за наявності адреси електронної пошти. Уточнену касаційну скаргу надіслати на адресу Верховного Суду з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області, Вінницького міського суду Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури та суду залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 06 травня 2020 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров