Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/11371/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11371/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М. Суддя-доповідач - Курко О. П. 01 квітня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : в листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, третя особа - ОСОБА_2 , в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27 вересня 2019 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №186 від 23 вересня 1998 року, видане Житомирською обласною КДКА) до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 3 (три) місяці. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, позивач стверджує, що висновки комісії не відповідають фактичним обставинам справи, а тому дане рішення підлягає скасуванню, оскільки воно не ґрунтується на Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Вважає, що ним не було допущено порушення Правил адвокатської етики, оскільки ним не здійснювалось одночасно представництво двох або більше клієнтів, оскільки гр. ОСОБА_2 повідомила про відмову від послуг позивача 24 січня 2019 року, а гр. ОСОБА_3 допущений до розгляду справи №761/40506/16-ц, де позивач мав представляти інтереси останнього, лише 20 червня 2019 року. Дисциплінарною палатою не було враховано наявність будь-яких наслідків, його особу, інші обставини справи, що є грубим порушенням Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 12 березня 2020 року на адресу суду через канцелярію надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 14 червня 2019 року до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області за вх. №90 надійшла заява (скарга) від ОСОБА_2 , щодо порушення дисциплінарної справи та притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 . 23 серпня 2019 року кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 і матеріалів перевірки порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 . У скарзі ОСОБА_2 ставила питання про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та зазначила, що адвокат Савченко В.І. після розірвання договору про надання правової допомоги з нею відмовився повернути останній отримані оригінали документів, та всупереч встановленої заборони на укладення договору про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів взяв на себе представництво інтересів конфліктуючої сторони з ОСОБА_2 , а саме: гр. ОСОБА_3 , передав останньому документи ОСОБА_2 та розголосив адвокатську таємницю. Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області за результатами розгляду дисциплінарної справи із врахуванням пояснень (усних та письмових) заявника ОСОБА_2 її представника адвоката ОСОБА_4 В ОСОБА_5 , адвоката Савченка В.І. та наданих сторонами матеріалів, прийняла рішення від 27 вересня 2019 року, у якому дійшла до висновків, що адвокатом Савченком В.І. порушено вимоги частини 2 та частини 5 статті 9 Правил адвокатської етики та статтю 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме: не було вжито заходів щодо негайного розірвання договору з ОСОБА_3 при виникненні конфлікту інтересів 24 січня 2019 року між його клієнтами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; адвокат ОСОБА_1 продовжував надавати правничу допомогу ОСОБА_3 у спірних правовідносинах між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і на час винесення рішення у дисциплінарній справі та вирішила притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк 3 (три) місяці (а.с.17-34). Не погоджуючись з вказаним рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення застосовано з огляду на встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного порушення, що виявилось у порушенні частин 2, 5 статті 9 Правил адвокатської етики, пункту 7 частини 1 статті 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у зв`язку з чим рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27 вересня 2019 року є правомірним, а тому не підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. За змістом пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики. Відповідно до частин 1-2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики. Частиною 1 статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Згідно з частиною 2 статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Згідно з абзацом другим частини 1 статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Аналогічна норма зазначена у пункті 51 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката. Відповідно до частин 1, 5 статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення. Згідно частин 2 та 5 статті 9 Правил адвокатської етики адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу. За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених цими Правилами. Як вбачається з матеріалів справи, з 15 листопада 2016 року ОСОБА_1 надавав правничу допомогу громадянці Бондар Л.М., а у подальшому з 9 липня 2018 року громадянину ОСОБА_3 на підставі відповідних договорів. Правнича допомога стосувалась одного предмету - майнових прав на об`єкт інвестування, а саме: квартири АДРЕСА_1 поверсі, загальною площею 74,64 кв. м АДРЕСА_2 знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 за договором №фк00261016 від 12 лютого 2009 року з ПАТ "Банк Столиця" про участь у фонді фінансування будівництва "Столиця - 8" виду А. 14 червня 2019 року до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області за вх. №90 надійшла заява (скарга) від ОСОБА_2 , щодо порушення дисциплінарної справи та притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 . 23 серпня 2019 року кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 і матеріалів перевірки порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 . У скарзі ОСОБА_2 ставила питання про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та зазначила, що адвокат ОСОБА_1 після розірвання договору про надання правової допомоги з нею відмовився повернути останній отримані оригінали документів, та всупереч встановленої заборони на укладення договору про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів взяв на себе представництво інтересів конфліктуючої сторони з ОСОБА_2 , сторони ОСОБА_3 передав останньому документи ОСОБА_2 та розголосив адвокатську таємницю. Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області за результатами розгляду дисциплінарної справи із врахуванням пояснень (усних та письмових) заявника ОСОБА_2 її представника адвоката Катишева С.В., адвоката Савченка В.І. та наданих сторонами матеріалів, прийшла до висновків, що адвокатом ОСОБА_1 порушено частину 2 та частину 5 статті 9 Правил адвокатської етики та статтю 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме не було вжито заходів щодо негайного розірвання договору 24 січня 2019 року у зв`язку із виникнення конфлікту інтересів між його клієнтами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 продовжував надавати правничу допомогу ОСОБА_3 по спірних правовідносинах між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і по час винесення рішення у дисциплінарній справі. Стосовно встановлених порушень, які стали підставою для притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, то під час розгляду дисциплінарної справи вказаним порушенням була надана належна оцінка, так дисциплінарною комісією було встановлено, що адвокат ОСОБА_1 всупереч встановленої заборони на укладення договору про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів, представляв інтересів ОСОБА_3 , які були суперечними з інтересами його клієнта ОСОБА_2 . Зокрема заявник ОСОБА_2 , з приводу встановленої заборони на укладення договору про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів та представництва інтересів конфліктуючої сторони з ОСОБА_2 - сторони ОСОБА_3 у своїй скарзі та під час засідань дисциплінарної палати вказала, що адвокат ОСОБА_1 у відповідності до договору про надання правничої допомоги (адвокатська угода) б/н від 15 листопада 2016 року прийняв на себе обов`язок представляти її інтереси - ОСОБА_2 . При цьому, надання правової допомоги та представленням інтересів підтверджується поданням позову до Шевченківського районного суду м. Києва, поданням заяви про розгляд справи без участі позивача, написанням розписки про повідомлення дату судового засідання та отримання копії ухвали суду для передачі іншій стороні, поданням заяви про зміну сторони у справі в порядку правонаступництва, іншими діями. Судом встановлено, що 27 лютого 2018 року ОСОБА_1 відповідно до листа Шевченківського районного суду м. Києва від 4 лютого 2019 року подав судді Шевченківського районного суду м. Києва Малинникову О.Ф. заяву від позивача ОСОБА_2 про заміну сторони у справі в порядку правонаступництва на позивача ОСОБА_3 та додав копію договору про відступлення права вимоги від 27 січня 2017 року. Факт підписання вказаної заяви та договору ОСОБА_2 категорично заперечує та вважає вказані документи підробленими. 4 березня 2018 року ОСОБА_3 подав судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_6 власну заяву від 1 березня 2018 року про вступ його у справу №761/40506/16-ц в якості позивача у зв`язку з набуттям ним майнових прав на підставі договору про відступлення права вимоги від 27 січня 2017 року. Подання даного документа через канцелярію суду саме ОСОБА_1 підтверджується листом Шевченківського районного суду м. Києва від 4 лютого 2019 року. Однак, ОСОБА_2 жодного разу, ні з адвокатом Савченко В.І. ні з Матюхановим А.І. не зустрічалась, заяви від 27 лютого 2018 року, а також договору від 27 січня 2017 року не підписувала. 15 січня 2019 року адвокат Савченко В.І. долучив у судовому засіданні до матеріалів справи №761/40506/16-ц документи, що підтверджують представництво ним інтересів Матюханова А.І. договір, ордер серії ЖТ 16754 виданий 9 липня 2018 року, та в якості представника третьої особи надав до суду розписку про ознайомлення із призначенням дати наступного судового розгляду. 16 січня 2019 року ОСОБА_2 скасувала довіреність, видану на ім`я адвоката Савченка В.І., а 21 січня 2019 року повідомила про розірвання договору про надання правничої допомоги (адвокатської угоди) від 15 листопада 2016 року та про скасування нотаріально посвідченої довіреності від 19 листопада 2016 року. 21 січня 2019 року Бондар ОСОБА_7 повідомила у судовому засіданні головуючого суддю у справі №761/40506/16-ц ОСОБА_8 про припинення повноважень на представництво її інтересів у адвоката Савченка В.І. Адвокат Савченко В.І. був присутній у судовому засіданні. 30 січня 2019 року на ім`я головуючого судді у справі №761/40506/16-ц Фролової І.В. від ОСОБА_3 подана заява про залучення його у справу в якості правонаступника позивача. Підставою для залучення вказано, що між Матюхановим А.І. та Бондар ОСОБА_9 . ОСОБА_10 . 27 січня 2017 року було укладено договір про відступлення права вимоги на квартиру АДРЕСА_4 . Одночасно із вказаною заявою ОСОБА_3 , також подана позовна заява в якості третьої особи з самостійними вимогами про визнання майнових прав на даний об`єкт нерухомого майна. Інтереси ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є взаємовиключними, оскільки остання не тільки не підтверджує укладення з ОСОБА_3 договору про відступлення права вимоги від 27 січня 2017 року, а навпаки вважає, що в діях адвоката ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 міститься склад злочину передбачений частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України. ОСОБА_2 вказує, що не зважаючи на явний конфлікт інтересів, адвокат Савченко В.І. продовжував з`являтись в судові засідання у справі №761/40506/16-ц з метою представництва інтересів ОСОБА_3 . Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року відмовлено у допуску адвоката Савченка В ОСОБА_5 І ОСОБА_5 до участі у справі в якості представника Матюханова А.І. Відповідно до ухвали суду встановлено, що адвокат Савченко В.І. представляючи інтереси позивача Бондар ОСОБА_11 . одночасно представляє інтереси ОСОБА_3 , який є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору та претендує на статус правонаступника сторони позивача. Відтак, інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є взаємовиключними, оскільки ОСОБА_2 заперечує укладення із останнім договору про відступлення права вимоги від 27 січня 2017 року. При цьому, під час розгляду дисциплінарної справи 27 вересня 2019 року представник заявника ОСОБА_2 - адвокат Катишев С.В. надав додаткові документи на підтвердження доводів скарги, а саме копію відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року про забезпечення позову від 19 серпня 2019 року, поданого ОСОБА_3 , копію поштового конверта, копію відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2019 доку про забезпечення позову від 10 вересня 2019 року, поданого ОСОБА_3 , копію поштового конверта. Також адвокат Катишев С.В. під час засідання дисциплінарної палати додатково пояснив, що адвокат Савченко В.І. продовжує представляти інтереси Матюханова ОСОБА_12 , тобто не припинив існування допущеного конфлікту інтересів між ним та ОСОБА_2 . Згідно матеріалів дисциплінарної справи 16 січня 2019 року скасовано довіреність видану ОСОБА_2 на ім`я гр. ОСОБА_1 від 19 листопада 2016 року, а 21 січня 2019 року адвоката повідомлено про розірвання договору про надання правничої допомоги ОСОБА_2 (адвокатська угода) від 15 листопада 2016 року. 21 січня 2019 року заявниця ОСОБА_2 повідомила головуючу суддю у справі №761/40506/16-ц ОСОБА_8 про припинення у адвоката Савченка В.І. повноважень на представлення її інтересів. Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що вперше питання щодо конфлікту інтересів про які стало відомо адвокату Савченку ОСОБА_13 , виникло під час судового засідання 21 січня 2019 року. Отже, адвокат Савченко В.І., дізнавшись 21 січня 2019 року про те, що між його клієнтами виник конфлікт інтересів мав у порядку частини 5 статті 9 Правил адвокатської етики розірвати договори на представництво інтересів конфліктуючих сторін. Однак, адвокат Савченко В.І. при наявності конфлікту інтересів не розірвав договір про надання правничої допомоги з ОСОБА_3 , а продовжував надавати йому правову допомогу та приймати участь у судових засіданнях на стороні ОСОБА_3 до 20 червня 2019 року та у подальшому і до 27 вересня 2019 року (на час прийняття рішення у дисциплінарній справі). 30 січня 2019 року на ім`я головуючої судді у справі №761/40506/16-ц Фролової І.В. від ОСОБА_3 подана заява про залучення його у справу в якості правонаступника позивача. Підставою для залучення вказано, що між Матюхановим А.І. та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги від 27 січня 2017 року. Одночасно із вказаною заявою ОСОБА_3 також подана позовна заява в якості третьої особи з самостійними вимогами про визнання майнових прав на даний об`єкт нерухомого майна. Інтереси ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є взаємовиключними, оскільки остання не підтверджує укладення з ОСОБА_3 договору про відступлення права вимоги від 27 січня 2017 року та заперечує його вимоги у справі. Не зважаючи на наявний конфлікт інтересів, адвокат Савченко В.І. продовжував з`являтись в судові засідання у справі №761/40506/16-ц з метою представництва інтересів заявника ОСОБА_14 , що підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом судового засідання від 15 січня 2019 року, протоколом судового засідання від 14 березня 2019 року, протоколом судового засідання від 25 квітня 2019 року, протоколом судового засідання від 17 травня 2019 року, запереченням адвоката Савченка ОСОБА_15 І ОСОБА_5 до Шевченківського районного суду м. Києва (справа №761/40506/16-ц) з приводу клопотання адвоката Катишева С.В. щодо недопущення його до представництва інтересів ОСОБА_3 від 16 травня 2019 року, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року (справа №761/40506/16-ц) відповідно до якої відмовлено в допуску адвокату ОСОБА_1 до участі у справі в якості представника Матюханова А.І. Згідно цієї ж ухвали Шевченківського районного суду м. Києва встановлено, що адвокат Савченко В.І. представляючи інтереси позивача Бондар ОСОБА_11 . одночасно представляє інтереси ОСОБА_3 , який є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору та претендує на статус правонаступника сторони позивача. Інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є взаємовиключними, оскільки ОСОБА_2 заперечує укладення із останнім договору про відступлення права вимоги від 27 січня 2017 року. При цьому, станом на 27 вересня 2019 року адвокат Савченко В.І. продовжував надавати правову допомогу ОСОБА_3 у спірних правовідносинах з ОСОБА_2 , де інтереси ОСОБА_2 суперечать інтересам ОСОБА_3 . Доводи апелянта про те, що він брав участь у різних цивільних справах (різні провадження) є безпідставними, оскільки незважаючи на те, що номери справ різні, але предмет спору одний і той же, а саме: право вимоги на квартиру АДРЕСА_5 . До того ж, сторони по вказаним справам є однакові - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Окрім того, у своїй позовній заяві до Житомирського окружного суду позивач ОСОБА_1 сам зазначає, що у судовому засіданні 24 січня 2019 року новий представник ОСОБА_2 адвокат Катишев С.В. повідомив про відкликання ОСОБА_2 нотаріальної довіреності від 19 листопада 2016 року на адвоката Савченко В.І., про розірвання договору про надання правничої допомоги та про нову правову позицію ОСОБА_2 у справі №761/40506/16-ц, яка суперечить інтересам та правовій позиції ОСОБА_3 , тобто адвокат сам вказує у позовній заяві про різні правової позиції його клієнтів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по одній і тій же справі з приводу одного і того самого майна та майнових прав. Згідно пункту 7 частини 1 статті 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги. Посилання апелянта на помилкові висновки дисциплінарної комісії про те, що він мав розірвати договір про надання правничої допомоги з ОСОБА_16 24 січня 2019 року, не дивлячись на пункт 7 частини 1 статті 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та частини 2, 5 статті 9 Правил адвокатської етики, судова колегія вважає необґрунтованими, з огляду на наступне. Доводи адвоката Савченко В.І. про те, що справа жодного разу не слухалась після подання ним позовної заяви до суду в інтересах ОСОБА_2 , а тому він не здійснював фактичного представництва Бондар Л. ОСОБА_17 спростовуються матеріалами дисциплінарної справи, з яких чітко встановлено, що адвокат Савченко В.І. представляв інтереси Бондар Л. ОСОБА_17 та від імені ОСОБА_2 подавав до суду документи. Посилання апелянта, що ним не було допущено конфлікту інтересів в розумінні частини 1 статті 9 Правил адвокатської етики, де зазначено що "Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом" є безпідставними, оскільки ним було допущено одночасне представництво клієнтів ОСОБА_2 та Матюханова ОСОБА_12 , конфлікт між якими є очевидним. Окрім того, нездійснення фактичного представництва інтересів не позбавляє адвоката обов`язків розірвати договори на представництво інтересів клієнтів у яких виник або може виникнути конфлікт інтересів в силу положень пункту 7 частини 1 статті 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Також, безпідставними є доводи позивача, що ним не допущено порушень частин 2, 5 статті 9 Правил адвокатської етики, оскільки він не представляв одночасно двох або більше клієнтів інтереси яких є взаємно суперечливими, були перевірені під час засідання дисциплінарної палати та спростовуються матеріалами справи. Інтереси ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 представляв до 21 січня 2019 року, а інтереси ОСОБА_3 до 20 червня 2019 року, поки його не було відведено від справи за ухвалою суду. Не дивлячись на що позивач ОСОБА_1 25 червня 2019 року уклав новий договір з ОСОБА_3 та продовжував представляти його інтереси по спірних правовідносинах з колишнім клієнтом ОСОБА_2 з приводу того самого майна (майнових прав), де інтереси ОСОБА_2 суперечать інтересам ОСОБА_3 , що підтверджується і доводами позивача, де у позовній заяві він вказує, що дійсно 25 червня 2019 року ним було укладено новий договір з ОСОБА_3 , який стосувався представництва його інтересів щодо прав на об`єкт інвестування за договором №фк00261016 від 12 лютого 2009 року, на який так само претендує ОСОБА_2 . Тобто сам позивач зазначає, що його колишній клієнт ОСОБА_2 та клієнт ОСОБА_3 претендують на одне майно (майнові права), що їхні інтереси суперечать, але в той же час позивач зазначає про відсутність конфлікту інтересів та відсутність спірних правовідносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів. Пунктом 7 частини 1 статті 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, кладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги. Відповідно до частини 2 статті 9 Правил адвокатської етики адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу. Частиною 5 статті 9 Правил адвокатської етики встановлено, що за відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених Правилами адвокатської етики. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дисциплінарна палата КДКА Житомирської області прийшла до вірного висновку, що адвокатом Савченком В.І. порушено вимоги частини 2 та частини 5 статті 9 Правил адвокатської етики, а саме не було вжито заходів щодо негайного розірвання договору з ОСОБА_3 після виникнення конфлікту інтересів між його клієнтами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та що позивач продовжував надавати правничу допомогу ОСОБА_3 у спірних правовідносинах між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і по час прийняття рішення у дисциплінарній справі. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення дії адвоката ОСОБА_1 кваліфікувалась дисциплінарною палатою на підставі пункту 3 частини 2 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", як одноразове грубе порушення Правил адвокатської етики, було враховано обставини вчиненого проступку, його наслідки, особа адвоката та застосовано дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 3 (три) місяці. Відтак, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав вважати застосоване до позивача Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на три місяці таким, що явно не відповідає характеру вчиненого дисциплінарного проступку. Таким чином, притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення застосовано з огляду на встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного порушення, що виявилось у порушенні частин 2, 5 статті 9 Правил адвокатської етики, пункту 7 частини 1 статті 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у зв`язку з чим рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27 вересня 2019 року є правомірним, а тому не підлягає скасуванню. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 03 квітня 2020 року. Головуючий Курко О. П. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.