Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 336/2345/16-а(6-а/336/4/2020)
від 07.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 336/2345/16-а(6-а/336/4/2020) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2020 (суддя суду першої інстанції Дацюк О.І.), прийняту у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в адміністративній справі № 336/2345/16-а(6-а/336/4/2020) за заявою Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району про зміну способу і порядку виконання судового рішення, відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2020 відмовлено в задоволенні заяви відповідача про зміну способу і порядку виконання постанови суду та відстрочення виконання постанови суду. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального і процесуального права просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у зміні способу і порядку виконання судового рішення його виконання у цій справі, що пов`язана із соціальними виплатами, які мають зобов`язальний характер щодо проведення таких виплат. Відповідач вказує, що Управління є бюджетною установою, тому вправі здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України про Державний бюджет України, проте відповідних асигнувань не виділено. Відповідач наполягає, що лише після зміни способу та порядку виконання судового рішення з зобов`язання здійснити виплати на стягнення цих виплат, виконання судового рішення можливе шляхом здійснення безспірного списання коштів державного бюджету відповідно до норм Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», абзацу другого підпункту 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ від 03.08.11 №845. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2014-2015 роки задоволено частково: визнано протиправними дії та зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 05 травня за 2014 рік як інваліду війни 3 групи, відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 17.11.2016 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий документ № 336/2345/16-а. 03 лютого 2020 року Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району звернулося до суду із заявою про зміну порядку і способу виконання постанови суду від 14.07.2016 року та відстрочення виконання цієї постанови до винесення судом рішення (набрання ним законної сили) про зміну способу та порядку виконання. Відмовляючи в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання постанови суду та відстрочення виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2016 суд першої інстанції виходив з того, що запропонована відповідачем зміна способу виконання рішення суду призведе до зміни судового рішення по суті позовних вимог, відтак підстави для задоволення заяви відсутні в силу приписів ст. 378 КАС України. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленому раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. При цьому, зміна на підставі статті 378 КАС способу чи порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. З матеріалів справи видно, що своєчасне та повне виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких може бути здійснена за отримання додаткових бюджетних призначень на відповідний бюджетний рік. Суд апеляційної інстанції зазначає, що заявником до суду не надано доказів на користь того, що для отримання коштів для виплат ОСОБА_1 , присуджених за судових рішенням, відповідачем було здійснено всі необхідні дії для додаткового отримання відповідних коштів на відповідний бюджетний рік, однак бюджетних призначень не найшло та не надійде. Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що виконання постанови суду першої інстанції фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції. Також, суд апеляційної інстанції наголошує, що "захист порушеного права у судовому рішенні" і "спосіб виконання судового рішення" не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами). З урахуванням викладеного та аналізу судового рішення, що підлягає виконанню, колегія суддів доходить висновку, що зміна способу виконання постанови суду шляхом стягнення коштів, фактично призведе до зміни її суті, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції та не передбачено ст. 378 КАС України. Крім того, аналіз положень ст. 378 КАС України дає можливість зробити висновок про те, що питання відстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, вирішується судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, ініціатором порушення такого питання може бути як сторона у справі так і суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, під час вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо або інші надзвичайні події; при цьому відстрочення або розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови, і суду при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення надано право на вжиття заходів передбачених ст. 151 КАС України. З огляду на наведену норму чинного процесуального законодавства та враховуючи зміст постанови суду, яка підлягає виконанню, колегія суддів вважає, що вирішальним критерієм для прийняття судом рішення про відстрочення виконання цього судового рішення, є майновий стан відповідача, боржника, тобто особи, яка повинна виконати судове рішення. Суд апеляційної інстанції враховує, що під час розгляду вищезазначеної заяви судом першої інстанції відповідачем не було зазначені відомості та обставини, не надано суду будь-яких доказів стосовно вчинення ним достатніх дій спрямованих на виконання постанови суду першої інстанції, тому суд погоджується з висновком суду першої інстанції й про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення. Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну порядку чи способу виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2016. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а підстави для її зміни або скасування - відсутні. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 312, ст. 316, ст. 321 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району - залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2020 в адміністративній справі № 336/2345/16-а(6-а/336/4/2020) - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає на підставі ч. 2 ст. 328 КАС України. Постанова в повному обсязі складена 07.04.2020 року. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак