Постанова 4856 № 560/4256/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4256/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 07 квітня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "ВІД-АГРО" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року (постановлену у м. Хмельницькому 24.12.2019) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "ВІД-АГРО" до державного реєстратора прав на нерухоме майно Бачинської Олександри Василівни Шарівської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень, В С Т А Н О В И В : Приватне підприємство сільськогосподарського виробництва "ВІД-АГРО" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Бачинської Олександри Василівни Шарівської сільської ради, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Бачинської Олександри Василівни №46435548 та №46435675. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.12.2019 відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.12.2019 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що висновки суду про те, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства є безпідставним, адже спір у даній справі є публічно-правовим. Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Пунктом 1 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Відповідно до пункту 2 цієї частини публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. У пункті 7 цієї частини визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. За змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб`єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, водночас на цих суб`єктів покладено обов`язок виконувати вимоги та приписи. При цьому, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій у тих правовідносинах, у яких виник спір. Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. У постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що у разі наявності майнового чи немайнового особистого інтересу учасника, спір має приватноправовий характер незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів. З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що даний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняті відповідачем оскаржувані рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача. Таким чином, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з скасування реєстрації права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер. Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Згідно ч.6 ст.170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. Апеляційний суд враховує доводи позивача про те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі помилково роз`яснив позивачу, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції місцевого загального суду в порядку господарського судочинства. Дійсно, вирішувати даний спір має господарський суд. З урахуванням приписів ст. ст.21, 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" таким судом є місцевий господарський суд, а не місцевий загальний суд як зазначив суд першої інстанції. Разом з цим, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції з огляду на суб`єктний склад сторін даного спору, обґрунтовано визначив, що такий спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства. Водночас, зазначення у тексті оскаржуваної ухвали про те, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції місцевого загального суду в порядку господарського судочинства, апеляційний суд розцінює як технічну помилку, допущення якої не може свідчити про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної ухвали. Підсумовуючи викладене суд апеляційної інстанції роз`яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого господарського суду, територіальна підсудність якого поширюється на Хмельницьку область - Господарський суд Хмельницької області. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за позовною заявою ТОВ "ВІД-АГРО", а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "ВІД-АГРО" залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.