Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/12447/19
від 07.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12447/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2020 року (суддя Царікова О.В.) у справі №160/12447/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, - в с т а н о в и В: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 №Ф-4835-58, якою позивача зобов`язано сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 25621,20грн. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду: - заяви про поновлення пропущеного строку та доказів поважності пропуску строку звернення до суду; - копії позовної заяви та додатків до неї для відповідача у справі; - документа про сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 768,40 грн.. На виконання ухвали суду позивачем до суду надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 768,40грн. та уточнений адміністративний позов. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2020 року позовну заяву, у зв`язку з не усунення недоліків, повернуто позивачу. Підставою для повернення позову визначено те, що фактично позивачем подано новий адміністративний позов, в якому позивачем надано додаткове обгрунтування заявлених позовних вимог та заявлено нову вимогу про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в картці платника Єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 25621, 20 грн., а не здійснено усунення недоліків первинної позовної заяви. При цьому, суд вказав на те, що позовна вимога про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в картці платника Єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 25621,20 грн., яка додатково заявлена позивачем є вимогою немайнового характеру, за подання якої підлягає сплаті судовий збір. Доказів сплати судового збору за подання позовної заяви, в частині вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в картці платника Єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 25621,20 грн., позивачем не надано. З цих підстав суд дійшов висновку про те, що позивачем не було усунуто недоліки, які зазначені в ухвалі про залишення позову без руху. Не погоджуючись із ухвалою суду про повернення позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не було усунуто недоліків, про які зазначено в ухвалі суду першої інстанції про залишення позову без розгляду. З приводу висновків суду про те, що позивачем фактично було подано новий позов, а не усунуто недоліки раніш поданої позовної заяви, скаржник зазначає те, що положення КАС України не встановлюють обмежень щодо надання уточненої позовної заяви, на стадії вирішення судом питання про відкриття провадження у справі. З приводу висновків суду про те, що позивачем не було сплачено судовий збір відносно нової заявленої позовної вимоги немайнового характеру, позивач вказує на те, що така вимога є похідною від вимоги про визнання неправомірною вимогу відповідача про сплату боргу, у зв`язку за таку позовну вимогу судовий збір не сплачується. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановлює ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Як вбачається з апеляційної скарги позивач фактично не заперечує наявність підстав для залишення поданого позову без руху. В той же час, позивач вказує на те, що ним фактично було виконано усі вимоги ухвали про залишення позову без руху. З приводу таких аргументів позивача слід зазначити те, що дійсно КАС України не визначає обов`язкової форми документів, які можуть свідчити про усунення недоліків, що визначені в ухвалі суду про залишення позову без руху. Тому подання уточнюючого позову, в якому, зокрема, позивач виклав обставини, з яких він вважає поважними причинами пропуску строку звернення до суду та зазначив про наявність додаткових доказів, які на його думку свідчать про необґрунтованість рішення контролюючого органу, можливо розцінювати як усунення визначених судом недоліків, якщо зміст такого уточненого позову свідчить про усуненні тих недоліків, які визначалися судом в ухвалі про залишення позову без руху. Не можливо стверджувати і про порушення позивачем у спірному випадку подання уточнень до заявленого позову. Так, суд першої інстанції з цього приводу фактично послався на положення ч.1 ст.47 КАС України, якою визначено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Але суд першої інстанції не звернув уваги на те, що положення вказаної норми права стосуються порядку зміни предмету або підстав позову вже після відкриття провадження у справі. При цьому положення КАС України не містять обмежень щодо можливості уточнення позову на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, зокрема, як у спірному випадку у межах виконання ухвали суду про залишення позову без руху. В той же час, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявивши в уточненому позові нову вимогу немайнового характеру, позивач був зобов`язаний сплатити судовий збір. При цьому аргументи позивача щодо того, що нова вимога є похідною від основної вимоги, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки основною вимогою у цій справі є вимога про визнання неправомірною вимоги відповідача про сплату боргу, відповідно похідною від цієї вимоги є вимога про скасування такого рішення відповідача. У свою чергу вимога про зобов`язання відповідача здійснити коригування відомостей в картці платника Єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 25621, 20 грн., є самостійною вимогою, так як не стосується основної вимоги щодо неправомірності оскаржуваної вимоги відповідача, у зв`язку з чим позивач мав обов`язок сплатити судовий збір, виходячи із заявленої ним вимоги немайнового характеру. В той же час невиконання позивачем такого обов`язку є підставою для залишення позову без руху, з наданням позивачу можливості усунути недоліки уточненого позову, а не повернення позову, оскільки питання щодо сплати судового збору, його розміру, відносно поданого уточненого позову, судом в ухвалі про залишення позову без руху не вирішувалось. Отже суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позову, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного, керуючись ст..ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2020 року у справі №160/12447/19 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення складено 07.04.2020р. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк