Постанова Одеський апеляційний суд № 523/18317/18

Номер провадження: 22-ц/813/962/20 Номер справи місцевого суду: 523/18317/18 Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.04.2020 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі: Головуючого- Гірняк Л.А. Суддів - Сегеда С.М., Цюри Т.В., За участю секретаря - Ющак А.Ю. розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,- ВСТАНОВИЛА: ПРОЦЕДУРА та ДОВОДИ СТОРІН: В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду з вищезазначеними позовними вимогами . Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 січня 2019 року ( суддя Бабаков В.П.) відкрив провадження по справі та вжив заходи забезпечення позову наклавши арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123782000:02:002:0531 ( а.с.50,51). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13 березня 2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси( а.я. 71). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів залишено без руху. Залишаючи без розгляду районний суд в своїй ухвалі зазначив, що позовна заява не відповідає вимогам ч.3 ст.175 ЦПК України так як в ній не зазначено^ - відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів,копії яких додано до заяви та позивачем $ -не сплачено судовий збір на розрахунковий рахунок Приморського районного суду м. Одеси в розмірі 2 135,83 грн ( а.с.77). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів залишено без розгляду( а.с.80). Залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів районний суд виходив з вимог частини 13 ст.187 ЦПК України посилаючись на те, що позивачем не усунуті недоліки вказані в ухвалі суду від 26.04.2019 року. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду, і направленням для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заявник в апеляційній скарзі зазначає, що ним не було отримано ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2019 року, а посилання судом на отримання 13 травня 2019 року не підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому посилається на те, що судовий збір в розмірі 2135,83 грн ним сплачено на розрахунковий рахунок Суворовського районного суду м. Одеси ,котрий відкрив провадження по справі на передав для розгляду до Приморського суду. Одночасо посилається на те, що районний суд не забезпечив право на доступ до суду та ефективний розгляд справи. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2019 року без змін посилаючись на те, що 13.05.2016 року позивачем отримана ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2019 року , що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення( а.с.79). Одночасно посилається, що позивач з клопотанням про відстрочення чи розстрочення судового збору не звертався, а тому районний суд не міг врахувати його матеріальний стан. При цьому посилається на практику Європейського Суду з прав людини. В судове засідання сторони не з`явились,про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином,просять справу слухати за їх відсутності. В силу ст.372 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутності. При цьому зазначає, що відповідно до частини5 ст.268 ЦПК України,датою ухвалення рішення,ухваленого за відсутності справи, є дата складання повного судового рішення. У зв`язку з цим,та на підставі частини2 ст.247 ЦПК України,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З цих підстав, датою складання цього судового рішення є 06.04.2020 року. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача,перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзив на неї дійшла наступного. Залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів районний суд виходив з вимог частини 13 ст.187 ЦПК України посилаючись на те, що позивачем не усунуті недоліки вказані в ухвалі суду від 26.04.2019 року а саме: - не зазначено відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів,копії яких додано до заяви - позивачем не сплачено судовий збір на розрахунковий рахунок Приморського районного суду м. Одеси в розмірі 2 135,83 грн. З таким судженням районного суду погодитись не можна з наступних підстав. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Залишення позовної заяви без розгляду - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті позивачем. Серед принципів, яких повинен додержуватися суддя, здійснюючи правосуддя, у ст.129 Конституції зазначено верховенство права. Його зміст розкривається в практиці Євросуду Виокремлюються такі його складові, як право на справедливий суд, неупередженість, гарантований доступ до суду, правова визначеність, з'ясовуються можливість обмеження прав у демократичному суспільстві та здійснення цього виключно відповідно до закону, а також обов`язки держави в дотриманні конвенційних гарантій. Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Проте вони мають бути пропорційними, щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст права. До таких обмежень відносять: необхідність сплачувати судовий збір за подання заяви чи скарги (рішення у справах «Kreuz v. Poland», «Tolstoy-Miloslavsky v. United Kingdom»); сплив строку позовної давності (рішення від 22.10.96 у справі «Stabbings and оthers v. United Kingdom»); вимогу мати юридичного представника (рішення від 19.10.2012 у справі «R.P. and others v. United Kingdom); обмеження для неповнолітніх та осіб, які страждають на психічні розлади тощо. В рішенні ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Kreuz v. Poland», зазначено: сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має передбачати законну мету. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 1, 2 статті 9 Закону «Про судовий збір»). Відповідно до Інструкції платіжне доручення оформлюється платником за формою згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів. Так, одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу». Реквізит «Призначення платежу» платник заповнює так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». У платіжному дорученні, який є документом про сплату судового збору, в розділі «Призначення платежу» мають бути зазначені відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_1 при подачі позовної заяви до Суворовського районного суду м. Одеси 28.12.2018 року згідно квитанції № 27 сплачено 2135,83 грн ( а.с.1) Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 січня 2019 року було відкрито виконавче провадження з посиланням на те, що позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України( а.с.50). У контексті справедливого балансу публічних і приватних інтересів, забезпечення пропорційності обмежень доступу до суду районний суд не взяв до уваги, що до Поиморського районного суду м. Одеси справа передана на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси в якій міститься квитанція, щодо сплати позивачем судового збору в розмірі 2135,83 грн, якою підтверджено їх зараховання до Казначейського рахунку. За таких обставин, судова колегія вважає, що висновок районного суду щодо несплати позивачем судового збору на реквізити саме Приморського районного суду м. Одеси та є підставою для залишення позову без розгляду є помилковим . Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно з ч. 5 і ч. 6 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Підстав для залишення позову без розгляду у разі не зазначення відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів,копії яких додано до заяви ст. 95 ЦПК не містить. Статтею 84 ЦПК України визначено порядок витребування доказів судом за клопотанням сторони у разі неможливості самостійно надати докази. В силу ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду. Згідно з п. 9 ч. 1 статті 257 ЦПК України, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, суд залишає позов без розгляду. Отже, підставою залишення позову без розгляду є неподання стороною витребуваних судом за клопотанням однієї із сторін доказів в порядку ст. 84 ЦПК України. Неподання оригіналів письмових доказів, копії яких викликають сумнів у відповідності їх оригіналу, на підставі ст. 95 ЦПК України можуть бути підставою для неприйняття судом такого доказу до уваги і не є наслідком залишення позову без розгляду. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем додано до позовної копії письмових доказів, відповідність яких оригіналу посвідчена належним чином. Проте, суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і вимоги закону та в ухвалі не зазначив які саме необхідно позивачу зазначити відомості щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів,копії яких додано до заяви та помилково пославшись на ст. 187 частину 13 ЦПК України, що призвело до постановлення помилкової ухвали про залишення позовної заяви без розгляду. Ухвала суду від 21 червня 2019 року перешкоджає подальшому провадженню у справі і в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Сплачений позивачем судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 384,20 грн на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає розподілу судом першої інстанції за загальними правилами за результатами розгляду справи. Керуючись ст. 367,368,374,379,381,382,384,389, 390 ЦПК України, судова колегія,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити . Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2019 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до Приморського районного суду м. Одеси Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя - Л.А. Гірняк Судді С.М.Сегеда Т.В.Цюра