LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС535/1330/23

від 03.05.2024 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» про видачу судового наказу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Котелевського районного суд…

УХВАЛА 03 травня 2024 року м. Київ справа № 535/1330/23 провадження № 61-5952 ск24 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2023 року та на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» про видачу судового наказу, ВСТАНОВИВ: У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, яку ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2023 року повернуто йому без розгляду. Не погодившись з цією ухвалою суду заявник подав апеляційну скаргу. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2023 року повернуто заявнику на підставі частини другої статті 357 та частини третьої статті 185 ЦПК України у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги. 16 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2023 року та Полтавського апеляційного суду від 26 березня 2024 року. Дослідивши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження. Щодо касаційного оскарження ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2023 року Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України в касаційному порядку підлягають перегляду судові рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи. Відповідно до частини другої статті 17 ЦПК України ЦПК України не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку. Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки ухвала Котелевського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2023 року в апеляційному порядку по суті не переглядалася, вона не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України. Щодо касаційного оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 26 березня 2024 року Згідно з правилами процесуального закону подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має відбуватися з дотриманням певних умов. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У відповідності до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Згідно з частинами першою, третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати встановлення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Наведене не суперечить позиції Європейського суду з прав людини. У пункті 53 Рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND, заява № 28249/95), було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Отже, судовий збір є обмежувальним заходом, встановленим законом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та покликаний запобігти перенавантаженню судової влади. У статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної та касаційної інстанції скарг на судові рішення, якими є ухвали, рішення, постанови, судові накази (стаття 258 ЦПК України). Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605, 60 грн. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню. Щоб не допускати обмеження права на доступ до суду законодавець передбачив умови, за яких особа у залежності від її майнового стану, має право скористатися пільговими умовами оплати або взагалі не сплачувати судовий збір. Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Оскільки ОСОБА_1 не заявив обґрунтованого клопотання про звільнення його від сплати судового збору, не навів беззаперечних підстав звільнення його від виконання передбаченого законодавством обов`язку, а також не надав доказів сплати судового збору, апеляційний суд дійшов вірного висновку. Таким чином, вимога суду апеляційної інстанції про оплату судовим збором апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу ґрунтується на вимогах закону і у доступі до правосуддя суд апеляційної інстанції заявника не обмежував. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 185, 356, 357 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, то колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 26 березня 2024 року є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись пунктом 1 частини другої та частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» про видачу судового наказу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2023 року та на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 26 березня 2024 року. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»