Ухвала КАС ВС № 580/2447/19

УХВАЛА 06 квітня 2020 року Київ справа №580/2447/19 адміністративне провадження №К/9901/7349/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі №580/2447/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заробітної плати,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиплати позивачу заробітної плати за період з 01 липня 2019 року по 31 липня 2019 року та зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 липня 2019 року по 31 липня 2019 року у сумі 13932,48 грн. без урахування обов`язкових податків та зборів. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року змінено, викладено абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за липень 2019 року в розмірі 13 932, 48 коп., ураховуючи обов`язкові податки і збори». В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. 16 березня 2020 року до Верховного Суду через систему «Електоронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій позивач, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій та посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить частково скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року щодо позовних вимог, які залишені без задоволення, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному розмірі. Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині 4 статті 328 КАС України, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України є залишення такої скарги без руху. Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній не зазначено, передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави. Зокрема, доводи, які викладені в касаційній скарзі, фактично свідчать про незгоду скаржника із наданою судами попередніх інстанцій оцінкою доказів у справі та висновками за наслідками розгляду спірних правовідносин без зазначення підстав, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України. Колегія суддів звертає увагу на те, що такі підстави викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів першої та апеляційної інстанції із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований судами при прийнятті відповідного висновку, що дозволить суду касаційної інстанції перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у даній справі. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Керуючись статтями 133, 169, 328, 330, 332, 333 КАС України,-

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі №580/2447/19 - залишити без руху.

2. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали, в перебіг яких не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко М.М. Яковенко , Судді Верховного Суду