Постанова 4855 № 320/7320/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7320/19 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області відповідно до змісту якого просив суд: - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 жовтня 2019 року № 0002213304, № 0002223304, № 0002193304, № 0002203304. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року даний адміністративний позов було повернуто позивачу на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки позов підписано особою, яка не мала права її підписувати. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд її скасувати та направити справу для продовження судового розгляду до суду першої інстанції. На думку скаржника, спірна ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, позивач вказує про помилковість висновків суду першої інстанції, що позовна заява підписана позивачем за відсутності документів, які підтверджують його статус адвоката, тобто особою, яка не має права її підписувати. На переконання позивача норми підп. 11 п. 161 розд. XV «Перехідні положення» Конституції України та п. З ч. 4 ст. 169 КАС України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки приписами КАС чітко регламентовано, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем, а сторона в адміністративній справі може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво). За наведених обставин та враховуючи, що позовна заява була підписана позивачем особисто, апелянт стверджує, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення його позовної заяви є помилковим, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року та на підставі п. 2 ч. 2 ст. 312 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. Відповідачем, у свою чергу, було подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду без змін. Зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, у той час рішення суду першої інстанції відповідає всім вимогам чинного законодавства та прийняте з повним та всебічним вивченням всіх обставин справи. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції 28 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 жовтня 2019 року № 0002213304, № 0002223304, № 0002193304, № 0002203304, яка підписана була підписана ним особисто. Водночас, розглянувши матеріали вказаної позовної заяви Київський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню особі, яка її подала, оскільки підписана особою, яка не мала права його підписувати. Вказаний висновок суду першої інстанції мотивовано тим, що у судах першої інстанції представництво у адміністративному процесі має здійснюватися адвокатом з 1 січня 2019 року у справах, провадження у яких розпочато після 30 вересня 2016 року. За наведених обставин та оскільки позовна заява підписана ФОП ОСОБА_1 за відсутності документів, які підтверджують його статус адвоката, а токож те, що дана справа не віднесена до переліку малозначних справ, суд першої інстанції застосував до поданої заяви ст.169 КАС України. Переглядаючи справу за наявними доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення (ухвали) суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абз. 7 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012). Приписами ст. 5 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Також приписами вказаної норми регламентовано, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Положеннями ч. 2 ст. 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому, ч. 6 вказаної норми передбачено, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника. Відповідно до вимог ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Вказана правова норма узгоджується зі ст. 16 КАС України, якою передбачено право учасників справи мають користуватися правничою допомогою. При цьому, ч. 2 цієї норми чітко передбачено, що представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Зазначена правова норма узгоджується також з приписами ст. 131-2 Конституції України, якою регламентовано, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Згідно з положеннями п. 19 ч. 1 Перехідних положень КАС України та п. підпункту 11 пункту 16.-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво виключно адвокатами у судах першої інстанції здійснюється з 1 січня 2019 року. Разом з цим, положеннями ст. 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Згідно з приписами ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь. Отже, кожна фізична особа, яка досягла повноліття і не визнана судом недієздатною має право захищати свої права, свободи та інтереси в суді, у тому числі шляхом звернення до суду з позовною заявою, особисто або наділити відповідним правом представника - адвоката, крім випадків, встановлених законом. З огляду на зазначене, колегія суддів вказує про помилковість висновку суду першої інстанції, що позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не має права захищати (представляти) свої інтереси особисто, у тому числі підписувати та подавати до суду заяви по суті справи. Колегія суддів зазначає, що вказаний висновок суду першої інстанції суперечить наведеним вище приписам КАС України. Отже, за наведених обставин та враховуючи, що позивачем було особисто підписано та подано до суду позовну заяву у даній справі, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що судом першої інстанції було неправильно застосовано положення п. 19 ч. 1 Перехідних положень КАС України. Таким чином, з огляду на вказані норми законодавства та встановлені обставини, висновок суду першої інстанції, що позов підписано особою, яка не мала права його підписувати є безпідставним, оскільки не узгоджується з нормами чинного законодавства, а тому підстави для повернення позовної заяви особі яка її подала у суду першої інстанції були відстутні. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Проте, колегією суддів встановлено, що під час прийняття ухвали про повернення позовної заяви судом першої інстанції не було дотримано вказаних вимог. Враховуючи викладені обставини та докази у їх сукупності, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до обмеження права позивача на судовий захист, регламентованого, зокрема, статтею 55 Конституції України та статтею 5 КАС України. Відповідно до ст. 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, з урахуванням того, що доводи позивача викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в оскаржуваній ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року про повернення позовної заяви, колегія суддів вважає за необхідне таку ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович