Постанова 4855 № 640/23832/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23832/19 Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Коротких А.Ю., суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Міністерства охорони здоров`я України, третя особа - Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва про визнання протиправними дій, анулювання ліцензії, стягнення моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров`я України, третя особа - Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва про визнання протиправними дій, анулювання ліцензії, стягнення моральної шкоди. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року повернуто позивачу позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4. в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Міністерства охорони здоров`я України, третя особа - Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва про визнання протиправними дій, анулювання ліцензії, стягнення моральної шкоди. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1., ОСОБА_2. , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року про повернення позовної заяви. Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 було залишено без руху, оскільки позивачами не зазначено в позовній заяві, яким саме чином порушено їхні права діями Міністерства охорони здоров`я України щодо надання комунальному некомерційному підприємству "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва ліцензії на медичну практику. 23.12.2019 року позивачами подано до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків та доповнення до позовної заяви, де позивачі зазначають, що прагнення до якісного медичного обслуговування може бути змістом охоронюваного законом інтересу. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. За правилами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина 1 статті 55 Конституції України). Згідно з частиною другою статті 55 Основного Закону України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституційний Суд України неодноразово розглядав справи щодо конституційного права особи на судовий захист. Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп (справа щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи) зазначено, що "Конституцією України гарантовано і забезпечено кожній людині і громадянину право на звернення до суду за захистом своїх прав чи свобод". У Рішенні від 25 грудня 1997 року № 9-зп (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) Конституційний Суд України, здійснюючи офіційне тлумачення статті 55 Конституції України, вказав, що "суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод". У Рішенні Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) наголошено: "Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України". При цьому Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1статті 2 КАС України). У пункті 8 частини 1 статті 4 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника. Системний аналіз наведених норм дає також підстави для висновку про те, що фізичні чи юридичні особи мають право на оскарження в порядку адміністративного судочинства рішення (індивідуального акта), дії або бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому таке право надано особі, прав, свобод та інтересів якої безпосередньо стосується оскаржуване рішення, дія або бездіяльність. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені у позовній заяві доводи щодо надання комунальному некомерційному підприємству "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва ліцензії на медичну практику жодним чином не порушують права позивачів. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року про повернення позовної заяви - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Єгорова Н.М. Сорочко Є.О.