Ухвала КЦС ВС № 438/591/17

Ухвала 02 квітня 2020 року м. Київ справа № 438/591/17 провадження № 61-3464ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Пилипів Ольгою Василівною на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 30 липня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Хоронжак Ольга Романівна, про визнання заповіту недійсним, ВСТАНОВИВ: У серпні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовними вимогами до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Хоронжак О. Р., про визнання заповіту недійсним. Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 , який був зареєстрований 02 вересня 1972 року. В шлюбі народився син ОСОБА_1 , якому з 13 січня 2009 року встановлена перша група інвалідності безтерміново, оскільки він потребує постійної сторонньої допомоги, непостійного стороннього догляду, нагляду. Позивачі проживали та проживають у будинку дружини та матері позивачів ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , який належав останній на праві приватної власності. ОСОБА_4 мала онкологічне захворювання, лікувалась у Бориславській міській лікарні та Дрогобицькій онкологічній лікарні №

3. Зазначені обставини підтверджуються виписками із медичної карти хворої, зокрема у період часу з 12 травня 2014 року по 18 серпня 2016 року неодноразово зверталась за медичною допомогою. ОСОБА_4 працювала медсестрою у Бориславській спеціалізованій школі-інтернат до 16 листопада 2015 року, так як за станом здоров`я не могла далі працювати. ОСОБА_4 була визнана інвалідом 1 групи, висловлювала суїцидні думки, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті дружини ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_2 03 березня 2017 року звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак йому повідомлено, що спадкова справа вже заведена у приватного нотаріуса Матолич -Обрізко Г. С. на підставі заповіту від 22 вересня 2015 року, відповідно якого ОСОБА_4 заповіла все своє майно відповідачу ОСОБА_3 , сторонній особі. Вважає, що ОСОБА_4 свідомо не могла скласти оспорюваний заповіт, оскільки за життя протягом останніх двох років вона важко хворіла, терпіла сильні болі, що впливало на її свідомість, тому вона не могла зробити свідоме розпорядження щодо свого майна та підписати заповіт знаючи, що у неї є чоловік та син, який є інвалідом 1 групи і потребує догляду, а також за життя вона говорила, що своє майно зокрема будинок залишить йому і сину. Заповіт складений в користь відповідачки, зважаючи на хворобливий стан ОСОБА_4 , міг бути тільки шляхом обману зі сторони ОСОБА_3 , в користь якої складено заповіт, а також цей заповіт не відображає справжньої волі особи щодо розпорядження своїм майном, відтак є недійсним. Просили визнати недійсним та скасувати заповіт від 22 вересня 2015 року, складений ОСОБА_4 в користь відповідача ОСОБА_3 на все своє майно. Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 30 липня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 залишено без задоволення. Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 30 липня 2019 року залишено без змін. 21 лютого 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пилипів О. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, з урахуванням уточнень, просить скасувати рішення Бориславського міського суду Львівської області від 30 липня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження рішення Бориславського міського суду Львівської області від 30 липня 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пилипів О. В. зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, за яких судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2020 року № 1329/3978/12 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Пилипів Ольгою Василівною на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 30 липня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року. Витребувати з Бориславського міського суду Львівської області № 438/591/17 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Хоронжак Ольга Романівна, про визнання заповіту недійсним. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та додані до неї документи, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. П. Курило А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко