Постанова Харківський апеляційний суд № 643/14630/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 643/14630/19 Провадження № 22-ц/818/1953/20 02 квітня 2020 року м.Харків Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Овсяннікової А.І. суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С. учасники справи: позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» відповідач ОСОБА_2 розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 25 листопада 2019 року у складі судді Харченко А.М. по справі № 643/14630/19 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначає, відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання Умов та Правил надання продукту кредитних карт б/н від 24 грудня 2016 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 4 611,06 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором станом на 19 серпня 2019 року у відповідача виникла заборгованість у сумі 24 347 грн. 92 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 4 611 грн. 06 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 1 419 грн. 81 коп.; заборгованості за пенею та комісією у розмірі 5 533 грн. 20 коп., а також штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди у розмірі 12 783 грн. 85 коп. Просить стягнути заборгованість за кредитним договором №б/н від 24 грудня 2016 року у сумі 24 347 грн. 92 коп. та судові витрати. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. Заочним рішення Московського районного суду міста Харкова від 25 листопада 2019 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 грудня 2016 року в сумі 4 611 грн. 06 коп. та судові витрати в розмірі 363) грн. 84 коп. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивовано тим, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а тому заборгованість за кредитом підлягає стягненню. При укладенні кредитного договору АТ КБ «Приватбанк» не дотримався вимог про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими Банк, а тому підстав для стягнення інших сум не вбачається. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Уклавши генеральну угоду про реструктуризацію боргу Відповідач зобов`язався сплатити існуючу заборгованість перед банком на умовах згідно угоди та зі сплатою відповідних процентів. Також, генеральною угодою передбачено штраф у разі порушення строків сплати заборгованості в розмірі 12 783,85 грн., а тому відмова у стягнення процентів та штрафу не відповідає вимогам закону. Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню частково . Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 05 грудня 2008 року ОСОБА_2 звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим шляхом підписання заяви укладено кредитний договір №SAMDN456000025021872. 24 грудня 2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт №б/н, згідно якої Сторони погодили зменшити заборгованість, що виникла в період з дати надання позичальнику основного кредиту, а саме відсотки на 3 396,06 грн, штраф на 377,57 грн. Заборгованість за договором складає 5 478 грн. 79 коп. За цієї угодою Банк надає позичальнику строковий кредит в сумі 11 539,16 грн. строком на 12 місяців з 24 грудня 2016 року по 24 грудень 2017 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в сумі 4 611,06 грн. в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті процентів в розмірі 1,083% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Станом на 19 серпня 2019 року ОСОБА_2 нараховано заборгованість у розмірі 24 347 грн. 92 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 4 611 грн. 06 грн.; проценти за користування кредитом у розмірі 1 419 грн. 81 коп.; пеня та комісією у розмірі 5 533 грн. 20 коп., штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди -12 783 грн. 85 коп. Відмовляючи АТ КБ «ПриватБанк» у стягненні заборгованості по процентам та штрафу суд першої інстанції виходив з тих обставин, що підстав для стягнення заборгованості не вбачається; умови кредитування не погоджені. Повністю погодитись з таким висновком суду не можна. Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Відповідно до положень статей 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов`язань. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Умови надання споживчого кредиту фізичним особам з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені у заяві позичальника, яка безпосередньо підписана ним і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Вказаний висновок щодо застосування норм викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19). Як вбачається з Генеральної угоди від 24 грудня 2016 року Банком надано відповідачу строковий кредит в сумі 4 611,06 грн. на строк 12 місяців шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті процентів в розмірі 1,083% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Отже, розмір відсоткової ставки визначено умовами Генеральної угоди, що підписана відповідачкою, а тому вважати, що ОСОБА_2 не було відомо про сплату відсотків та їх розмір - не можна. Як вбачається з матеріалів справи заборгованість по процентам становить 1 419 грн. 81 коп. Даний розмір заборгованості ОСОБА_2 не спростовано, свого розрахунку заборгованості не надано, а тому ця сума підлягає стягненню з відповідача. Що стосується посилань на п.2.2 Генеральної угоди щодо стягнення фіксованої суми штрафу суд виходить з наступного. Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). З п.2.2. Генеральної угоди вбачається, що у випадку порушення позичальником строків, зазначених у Генеральній угоді, Умовах та Правилах більш ніж на 31 день по зобов`язанням, строк виконання яких не настав, сторони узгодили, що строк повернення кредиту вважається 32 день з часу виникнення порушення. Заборгованість по кредиту з 32 дня вважається простроченою, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 12 783 грн. 85 коп. З п. 2.1. вбачається, що заборгованість має бути погашена не пізніше 31 грудня 2017 року. Станом на 19 серпня 2019 року ОСОБА_2 умови договору в повному обсязі не виконала, що нею не спростовано. Враховуючи, що сплата штрафу передбачена умовами договору, який підписано відповідачкою, відповідальність у вигляді штрафу узгоджено сторонами, то позовні вимоги в частині стягнення 12 783 грн. 85 коп. підлягають задоволенню. Щодо інших вимог, то оскільки умовами Генеральної угоди від 24 грудня 2016 року не передбачено обов`язку останньої щодо погашення заборгованості за пенею та комісією, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення суду не оскаржується і судовою колегією не переглядається. Судові витрати підлягають перерозподілу згідно ст. 141 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2,376, 381-384 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково. Заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 25 листопада 2019 року у частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення відсотків та штрафу -скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 07 липня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце народження м. Харків, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, Ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) заборгованість з відсотків в сумі 1 419 грн. 81 коп.(одна тисяча чотириста дев`ятнадцять гривень вісімдесят одна копійка) та штраф у розмірі 12 783 грн. 85 коп.(дванадцять тисяч сімсот вісімдесят три гривні вісімдесят п`ять копійок). Збільшити розмір судового збору, стягнутого з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 07 липня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце народження м. Харків, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, Ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) з 363 грн. 84 коп. до 2 226 грн. 66 коп.(дві тисячідвісті двадцять шість гривень шістдесят шість копійок). В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 02 квітня 2020 року . Головуючий - А.І. Овсяннікова Судді: І.П. Коваленко І.С. Сащенко