Постанова Закарпатський апеляційний суд № 299/3692/19
від 11.03.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 299/3692/19 П О С Т А Н О В А Іменем України 11 березня 2020 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі : судді-доповідача : Готри Т.Ю., суддів : Мацунича М.В., Кондора Р.Ю., за участі секретаря судових засідань : Терпай С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, зацікавлені особи ОСОБА_2 , Виноградівський ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 листопада 2019 року, ухвалене суддею Трагнюк В.Р., в с т а н о в и в : У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 . Заяву обґрунтовувала тим, що з ОСОБА_2 вони перебували у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Виноградівського районного суду від 28.08.2018 розірвано. Від даного шлюбу в них народилося двоє дітей: донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які наразі проживають разом із нею. Однак в останні роки сумісного проживання із ОСОБА_2 , останній зловживає алкогольними напоями, влаштовує сварки з використанням нецензурних слів, погрозами щодо застосування фізичної розправи та заподіяння тілесних ушкоджень їй та їхнім дітям. Все це здебільшого відбувається на очах і в присутності їхніх дітей. Також ОСОБА_2 постійно обмежував її свободу спілкування та пересування, а саме забирав від неї мобільний телефон, розбив його, забороняв їй виходити з будинку. З цих підстав нею викликалася поліція. Зокрема, за фактом чергового насильства 06.11.2019 відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП. З огляду на наведене, заявниця вважає себе особою, яка постраждала від домашнього насильства, а тому з метою убезпечення себе та їхніх доньок від насильства з боку колишнього чоловіка ОСОБА_2 , просила суд : 1.Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 2.Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покласти на нього терміном на 6 місяців наступні обов`язки: - заборонити перебувати в місці проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ; - обмежити спілкування з постраждалими дітьми: донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вже є повнолітньою, донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . - заборонити наближатися на відстань 100 метрів до місця проживання ( АДРЕСА_1 ), роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою - ОСОБА_1 ; - заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; - заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Про видачу обмежувального припису кривднику у встановлений законом строк інформувати уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також Виноградівську РДА та Виноградівську міську раду. Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20.11.2019 заяву ОСОБА_1 задоволено. Видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 . Встановлено наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покладено на нього терміном на 6 місяців наступні обов`язки:
1. Заборонено перебувати в місці проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Обмежено спілкування з постраждалими дітьми: донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. Заборонено наближатися на відстань 100 метрів до місця проживання ( АДРЕСА_1 ), роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою - ОСОБА_1 ;
4. Заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
5. Заборонено вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Про видачу обмежувального припису кривднику у встановлений законом строк інформувати уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також Виноградівську РДА та Виноградівську міську раду. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису відмовити. Вказував на те, що матеріали справи не містять доказів щодо вчинення ним насильства взагалі, тим більше систематичності такого насильства. Зазначав, що він ніколи не застосовував ніяке насильство, тим більше фізичне, до своєї колишньої дружини та їхніх дітей. Вважає, що підставою для звернення до суду із зазначеною заявою є виключно неприязні відносини колишнього подружжя та позбавлення його права на користування єдиним житлом та спілкування з дітьми. Заявниця сама вчиняє провокації та сварки, і без будь-яких причин викликає поліцію. Вказує, що конфлікт, який мав місце 04.11.2019, був спровокований самою заявницею та має виключно побутовий характер. А тому вважає, що суд помилково дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , посилаючись виключно на покази заявниці. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення суду. Зазначала, що ОСОБА_2 зловживав алкогольними напоями, постійно вчиняв сварки, застосовував фізичне насильство до неї та їхніх дітей, що і стало причиною розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 продовжує проживати з ними та ще більше поводиться агресивно, у зв`язку з чим вона змушена звертатися до правоохоронних органів. Крім того, колишній чоловік визнав факт вчинення ним насильства, що підтверджує постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14.11.2019. Вчинення насильства в сім`ї ОСОБА_2 також підтверджується відповіддю Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області. З урахуванням того, що колишній чоловік систематично, жорстоко поводиться з нею в присутності їхніх дітей, вчиняє насильницькі дії щодо неї, а тому є всі підстави, з урахуванням наявних ризиків, для застосування щодо нього обмежувального припису. У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити таку з підстав, наведених у скарзі. ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідача, пояснення апелянта та його представника, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що заявниця є особою, яка постраждала від домашнього насильства відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", так як ОСОБА_2 систематично вчиняє насильницькі дії щодо заявниці впродовж останніх декількох місяців при дітях, а тому дійшов висновку, що існує реальна загроза життю і здоров`ю заявниці та загроза психічному здоров`ю їхніх неповнолітніх дітей, у зв`язку з чим видав обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 та встановив заходи тимчасового обмеження його прав. Однак апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки такого суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права. Судом установлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Виноградівського районного суду від 28.08.2018, що набрало законної сили, розірвано. Від даного шлюбу у сторін народилося двоє дітей: донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вже є повнолітньою, та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які наразі проживають разом із заявницею. ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що розташований у АДРЕСА_1 , в якому також зареєстрований та проживає її колишній чоловік ОСОБА_2 06.11.2019 року працівниками поліції відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 316117 за cт. 173-2 КУпАП, а матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності Виноградівським ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області передано до суду. За результатом розгляду зазначених матеріалів, постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14.11.2019 звільнено ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та оголошено йому усне зауваження, а справу провадженням закрито. Пунктом 1 частини 1 статті 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Згідно з п. п. 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, як подружжя та колишнє подружжя. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, зокрема належить обмежувальний припис стосовно кривдника. Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство в будь-якій формі (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону). Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (ч. 4 ст. 26 Закону). Частиною 3 статті 26 цього Закону передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону). Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Звертаючись до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , заявниця ОСОБА_1 обґрунтовувала вимоги тим, що останній вчиняє щодо неї насильство, поводить себе з нею та їхніми дітьми зухвало і агресивно, що має характер систематичності. При цьому, як на підтвердження вчинення насильства ОСОБА_2 , заявниця посилається на протокол про адміністративне правопорушення від 06.11.2019, складений щодо останнього за ст. 173-2 КУпАП. Однак як слідує з доданої до апеляційної скарги постанови Виноградівського районного суду від 14.11.2019, ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та оголошено йому усне зауваження. Зазначеною постановою встановлено, що потерпіла ОСОБА_1 не має до ОСОБА_2 претензій, тому суд врахувавши зазначену обставину, а також характер вчиненого правопорушення, що мав місце 04.11.2019, обставини його вчинення, особу правопорушника, ступінь його вини та малозначність вчиненого правопорушення, дійшов висновку про звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, обмежившись при цьому усним зауваженням. Також матеріали справи не містять доказів систематичності вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявниці та їхніх доньок. Окрім цього, згідно з характеристикою на ОСОБА_2 , виданою Дротинською сільською радою Виноградівського району від 04.12.2019 за №02-05/292, останній по місцю проживання характеризується позитивно (а.с.50). Отже, з наведеного слідує, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 та встановлення йому заходів тимчасового обмеження, оскільки заявниця ОСОБА_1 з приводу обставин, що мали місце 04.11.2019, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення від 06.11.2019, претензій до ОСОБА_2 не має, що спростовує наведені нею у заяві обставини, як і посилання на систематичність вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо неї та їхніх доньок, за відсутності в матеріалах справи про це належних, достатніх та допустимих доказів. З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції, відповідно до ст.376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити. Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 576,30 грн. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 листопада 2019 року - скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 576,30 грн за подачу апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного судового рушення. Повне судове рішення складено 02 квітня 2020 року. Суддя-доповідач : Судді :