Постанова 4857 № 140/2451/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2451/19 пров. № А/857/566/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Старунського Д.М., Кушнерика М.П., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року (суддя першої інстанції Мачульський В.В., м. Луцьк), В С Т А Н О В И В : Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач - 1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач - 2) про визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДФС у Волинській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 19.06.2019 №1197573/1920103712 та від 19.06.2019 №1197562/ 1920103712 ; зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №15 та №16 від 06.05.2019 з дати первинної подачі. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1197573/1920103712 та №1197562/1920103712 від 19.06.2019. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №15 та №16 від 06.05.2019, складені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі податкових накладних з дати первинної подачі. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області на користь позивача судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь позивача судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. Із таким судовим рішенням не погодилося Головне управління ДФС у Волинській області та подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, просив скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог й постановити нове - про відмову в позові. Обґрунтовуючи незгоду, зазначив, що подані позивачем для реєстрації податкові накладні №15 та №16 від 06.05.2019 відповідають вимогам підпункту 2.1 пункту 2 «Критеріїв ризиковості платника податку». Платнику податків було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Однак позивач не надав повний пакет документів, передбачених Порядком з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, а саме: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг1) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків . Тобто ФОП ОСОБА_1 не було подано підтверджуючих первинних документів щодо реалізації товару покупцю, згідно умов договору купівлі-продажу №01/02-19 від 01.02.2019, укладеного з ТзОВ «Реконбуд», на підставі якого позивачем було виписано та подано для реєстрації в ЄРПН податкові накладні №15 та №16 від 06.05.2019. З врахуванням зазначеного, в зв`язку із неподанням необхідних документів, комісією ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення №1197573/1920103712 та №1197562/1920103712 від 19.06.2019 про відмову в реєстрації податкових накладних №15 та №16 від 06.05.2019 в ЄРПН. Оскаржувані рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області є обґрунтовані та прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства. Також суд, зобов`язуючи відповідача зареєструвати накладні, втрутився у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Судом було здійснено заміну відповідачів на правонаступників Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у Волинській області. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач 22.02.2002 зареєстрований як фізична особа-підприємець та 26.02.2002 взятий на облік як платник податків у Нововолинській ДПІ. 1 лютого 2019 року ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Реконбуд» укладено договір купівлі-продажу №01/02/19 (а.с. 15-16). Згідно п.1.1 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товар, найменування, кількість та ціна якої вказується в рахунках, які постачальник надає покупцю на підставі його заявок. Відповідно до п. 2.2, 2.3 договору ціна товару включає вартість товару, всі податки і збори передбачені чинним законодавством. Остаточна сума договору є сума всіх рахунків по даному договору. Пунктом 5.1. договору передбачено, що кожна партія товару, що поставляється постачальником покупцю оформляється наступними документами: рахунок-фактура; видаткова накладна. Згідно п.6.1. договору розрахунки за продукцію здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно виставлених постачальником рахунків-фактур факсом або по електронній пошті. Відповідно до п.6.2 договору покупець повинен здійснити оплату за отриманий товар протягом 30 календарних днів після моменту поставки. На виконання умов договору позивач сформував для оплати ТзОВ «Реконбуд» рахунки-фактури: №9 від 12.04.2019 на суму 97559,72 грн з ПДВ; №10 від 12.04.2019 на суму 119 925,20 грн з ПДВ (а.с. 17-18). ТзОВ «Реконбуд» здійснило авансові оплати по рахунку №9 від 12.04.2019 згідно платіжних доручень: №4 від 16.04.2019 на суму 34 729,38 грн. з ПДВ; №240 від 16.04.2019 року на суму 10 000 грн. з ПДВ та відповідно зареєструвало податкові накладні: №9 від 16.04.2019 та №11 від 19.04.2019. По рахунку №10 від 12.04.2019 року ТзОВ «Реконбуд» здійснило авансовий платіж згідно платіжного доручення №6 від 16.04.2019 на суму 15 992 грн. з ПДВ та зареєструвало податкову накладну №10 від 16.04.2019 (а.с.19-27). 06.05.2019 за фактом поставки всього обсягу товару було оформлено наступні видаткові накладні: №11 від 06.05.2019 на суму 97559,72 грн з ПДВ; №12 від 06.05.2019 на суму 119925,20 грн з ПДВ (а.с. 28-29). Також, 06.05.2019 за результатами здійснення вказаної господарської операції (поставки товару) позивач склав в електронній формі податкові накладні: №15 та №16 від 06.05.2019 та подав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) (а.с. 30, 32). Згідно квитанцій №9112972995 від 30.05.2019 та №9113683377 від 31.05.2019 реєстрація податкових накладних №15 та №16 від 06.05.2019 в ЄРПН була зупинена, оскільки нібито обсяг постачання товару/послуг 7220, 7308, 8536, 8547 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1. п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів на підтвердження реальності господарської операції (а.с.31,33). 12.06.2019 згідно повідомлення №1 позивачем надано пояснення та документи на вирішення питання про реєстрацію податкових накладних №15 та №16 від 06.05.2019. В обґрунтування своєї позиції позивач вказав, що придбав реалізовані товари у травні 2019 року у ТзОВ «Волпек-ТВК» за які сплачено аванс у квітні 2019 року на загальну суму 90 000,00 грн., а також зареєстровано податкові накладні згідно авансу у квітні місяці та залишок по факту поставки в травні 2019 року. На підтвердження даного факту було подано ряд документів, а саме: договір поставки №4 від 15.04.2019, видаткові накладні: №80 від 04.05.2019 на суму 88115,40 грн з ПДВ; №81 від 04.05.2019 на суму 71387,51 грн з ПДВ; №82 від 06.05.2019 на суму 55874,60 грн з ПДВ, товарно-транспортні накладні: №Р80 від 04.05.2019; №Р81 від 04.05.2019; №Р82 від 06.05.2019, платіжні доручення: №220 від 16.04.2019 на суму 75000 грн; №221 від 19.04.2019 на суму 15000,00 грн; №235 від 04.06.2019 на суму 99891,68 грн, податкові накладні зареєстровані ТзОВ «Волпек-ТВК»: №97 від 16.04.2019; №12 від 19.04.2019; №6 від 04.05.2019; №7 від 06.05.2019 (а.с. 34-68). Проте, в подальшому рішеннями Комісії ГУ ДФС у Волинській області №1197573/1920103712 та №1197562/1920103712 від 19.06.2019 позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних №15 та №16 від 06.05.2019 в ЄРПН з підстав не надання платником податку копій документів, а саме: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладанні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Додатково зазначено про відсутність підтверджуючих первинних документів щодо реалізації товару покупцю. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність таких рішень з наступних мотивів. Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117 (далі Порядок №177), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Згідно із вимогами пункту 4 Порядку №177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі. У відповідності до пункту 5 Порядку №177 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Згідно із вимогами пунктів 6 та 7 Порядку №177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Згідно матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп.2.1 п.2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, оскільки обсяг постачання товару/послуги 7220,7308, 8536, 8547 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Водночас, у вказаній вище квитанції фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Проте, зі змісту квитанції вбачається, що ГУ ДФС у Волинській області не вказано конкретний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію. Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Пунктом 15 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно із вимогами пунктів 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Як встановлено судом, позивач подав до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів для здійснення реєстрації податкових накладних №15 та №16 від 06.05.2019. Зокрема, позивачем до комісії ГУ ДФС у Волинській області подано: договір поставки №4 від 15.04.2019, видаткові накладні: №80 від 04.05.2019 на суму 88 115,40 грн з ПДВ; №81 від 04.05.2019 на суму 71 387,51 грн з ПДВ; №82 від 06.05.2019 на суму 55 874,60 грн з ПДВ, товарно-транспортні накладні: №Р80 від 04.05.2019; №Р81 від 04.05.2019; №Р82 від 06.05.2019, платіжні доручення: №220 від 16.04.2019 на суму 75 000,00 грн; №221 від 19.04.2019 на суму 15 000,00 грн; №235 від 04.06.2019 на суму 99 891,68 грн, податкові накладні зареєстровані ТзОВ «Волпек-ТВК»: №97 від 16.04.2019; №12 від 19.04.2019; №6 від 04.05.2019; №7 від 06.05.2019 (а.с. 52-68). Таким чином, зважаючи на визначений контролюючим органом критерій ризиковості платника в частині перевищення обсягу постачання товару/послуги 46.53 (згідно КВЕД оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням) величини залишку обсягу придбання товару/послуги, позивач подав копії документів, які відображають наявність у позивача спецтехніки та трудових ресурсів для здійснення даної господарської операції. Відповідно до вимог пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Згідно пункту 22 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі. Відповідно до пункту 23 Порядку №117 таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку. Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117(додаток 2 до вказаного Порядку). Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені. Як слідує зі оскаржуваного рішення, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податків копій документів: договорів, зокрема договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг1) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків (а.с.69-70). Тобто, ГУ ДФС у Волинській області прийняв спірне рішення у зв`язку з неподанням позивачем документів на підтвердження здійснення господарської операції із ТзОВ «Реконбут», за якою складені податкові накладні №15 та №16 від 06.05.2019. Разом з тим, суд першої інстанції правильно визнав, що надані позивачем первинні документи в повній мірі підтверджують факт здійснення господарської операції з постачання товарів. Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, відповідач1 не навів чіткий перелік документів, які повинен надати платник податку для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації такої накладної. Разом з тим, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Порушення принципу юридичної визначеності в даному випадку зумовило позивача діяти на власний розсуд, з огляду на що до комісії ГУ ДФС у Волинській області був поданий пакет документів, що підтверджує можливість надання позивачем послуг/товарів відповідно до зазначеного у квитанції №1 критерію ризиковості. Отже, за встановлених судом обставин справи, слід дійти висновку про те, що зупинення реєстрації податкових накладних як передумови прийняття спірних рішень Комісії здійснено відповідачем1 безпідставно, з посиланням на критерії ризиковості, які не є нормативно-правовим актом. У квитанції №1 про прийняття податкової накладної та зупинення її реєстрації відповідачем не вказано конкретного переліку документів, а лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, без уточнення їх переліку. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарської операції. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржувані рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області від №1197573/1920103712 та №1197562/1920103712 від 19.06.2019, яким відмовлено у реєстрації податкових накладних №15 та №16 від 06.05.2019 є протиправними. У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази «передбачено законом», є наступні: будь-яка норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі. Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання «необхідним у демократичному суспільстві», Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду. На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідачами будь-яких підставних та правомірних зауважень до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту, як шляхом визнання протиправним рішення від про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так і шляхом зобов`язання співвідповідача зареєструвати такі податкові накладні. З огляду на викладене вище, суд першої інстанції вжив заходів до всебічного і повного дослідження обставин справи і прийняв законне і обґрунтоване рішення . Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Враховуючи, що апеляційний суд залишає в силі рішення суду першої інстанції, то в силу вимог частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя О. О. Большакова судді Д. М. Старунський М. П. Кушнерик