Постанова Донецький апеляційний суд № 243/11449/19

Єдиний унікальний номер 243/11449/19 Номер провадження 22-ц/804/733/20 Номер провадження 22-ц/804/733/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 квітня 2020 року Донецький апеляційний суд в складі колегії: судді-доповідача: Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Ротар Я.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» та апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 грудня 2019 року (ухваленого під головуванням судді Мінаєва І.М. у м. Слов`янськ Донецької області, повний текст складено 13 грудня 2019 року) у цивільній справі №243/11449/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов`янськтепломережа» про зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовували тим, що вони є споживачами послуг з централізованого опалення, які надає відповідач, за адресою місця їх мешкання, а саме: АДРЕСА_1 . Зазначають, що їх права як споживача житлово-комунальних послуг із централізованого опалення порушені відповідачем, оскільки у період з 01.05.2016 року по 01.11.2018 року ціна (тариф) на ці послуги була значно завищена за рахунок включення до їхньої собівартості незаконної, економічно необґрунтованої і також завищеної ціни на природний газ. Внаслідок цього у зазначений період вони були змушені сплачувати необґрунтовано збільшену вартість за послуги централізованого опалення, а відповідач отримав необґрунтовану економічну вигоду. 27.04.2016 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 315, якою внесено суттєві зміни до Положення, затвердженого постановою №

758. Зокрема, було змінено п.16 Положення, який викладено в такій редакції: "НАК "Нафтогаз України" у період з 01.05.2016 року по 31.03.2017 року (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню в розмірі 4942 грн. за 1000 куб.м. Таким чином, внаслідок прийняття постанови № 315 від 27.04.2016 року ціна на газ, який придбавається виробниками теплової енергії у НАК "Нафтогаз України" з метою надання послуг із опалення та постачання гарячої води населенню, була збільшена на 3098,72 грн., тобто в 2,68 разів. Після прийняття постанови № 315 середня ціна Гкал теплової енергії збільшилася з 678,92 грн. до 1303,36 грн., а фактична ціна, за якою відповідачем нараховано вартість послуги з опалення збільшилася з 814,59 грн. до 1433,30 грн. Згідно п.21 постанови Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 року ціна на паливо, в тому числі газ, включається до складу прямих матеріальних витрат, які є складовими планової виробничої собівартості теплової енергії, її транспортування та постачання. Таким чином, після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів № 315 від 27.04.2016 року собівартість виробництва теплової енергії, а як наслідок, і вартість житлово-комунальних послуг із централізованого опалення збільшилися у зв`язку зі зростанням ціни на газ. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 року, яке набрало законної сили 08.07.2019 року, постанова Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016 року була визнана протиправною та нечинною з моменту її прийняття, тобто з 27.04.2016 року. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. в справі № 757/31606/15-ц викладено висновок, що в разі відміни судом акта, яким встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги, за зверненням споживача, їх виконавець (постачальник) повинен здійснити перерахунок. Їм як побутовим споживачам послуги з централізованого опалення у період з 01.05.2016 року по 01.11.2018 року зазначена послуга надавалася за вартістю, визнаною судовим рішенням незаконною та економічно необґрунтованою, сплачена ними вартість цих послуг є завищеною, Просили зобов`язати відповідача здійснити перерахунок вартості послуги з централізованого опалення, нарахованої відповідачем та частково сплаченої позивачами у період з 01.05.2016 року по 01.11.2018 року. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 13 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено частково: зобов`язано обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» здійснити перерахунок вартості послуги з централізованого опалення, нарахованої за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 , за період з 01 травня 2016 року до 01 квітня 2017 року, з застосуванням тарифу на послугу з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, встановленому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 1171 від 31.03.2015 р., а саме - 814,59 грн/Гка; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; стягнуто з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн. В апеляційній скарзі ОКП «Донецьктеплокомуненерго» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволені позовних вимог. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також не повне з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до норм чинного законодавства він не наділений повноваженнями встановлення та перегляду тарифів, а органом, що здійснює ліцензування господарської діяльності з транспортування теплової енергії ОКП «Донецьктеплокомуненерго» є Донецька обласна державна адміністрація та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та встановлює тарифи на комунальні послуги. Нарахування за житлово-комунальні послуги з центрального опалення у квартирі АДРЕСА_1 здійснюється відповідно до тарифів на цю послугу, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг постановою №1101 від 09.06.2015 року (з урахуванням змін, внесених постановою №1101 від 09.06.2016 року) викладених у додатку №37 до цієї постанови, яка є діючою та не оскаржувалась в порядку, визначеному законом. Однак суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, посилається на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 року у справі №826/9665/16, яким Постанова КМУ №315 від 27.04.2019 року визнана незаконною з моменту її прийняття та приходить до висновку про необхідність перерахунку у бік зменшення, що з урахуванням викладеного вище не відповідає обставинам справи. Крім того, на теперішній час справа №826/9665/16 перебуває на розгляді у Верховному Суді, а постанова КМУ, яка рішенням суду визнана незаконною, встановлює лише ціну на газ, яка є однією із складових тарифу на теплову енергію, що виробляє відповідач. Суд першої інстанції у порушення ч.2 ст. 264 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог, оскільки самостійно визначив тариф, який необхідно застосувати при здійсненні перерахунку. В апеляцій скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять змінити рішення суду та зобов`язати здійснити відповідача перерахунок вартості послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2016 року до 01 листопада 2018 року із застосуванням тарифу встановленого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1171 від 31.03.2015 року, а саме 814,59 грн./Гкал. Вважають, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме такі обставини, як фактичний строк (тривалість) дії Постанови КМУ №315 (з 30 04.2016 року по 01.11.2018 року), а також ідентичність ціни на газ для виробників теплової енергії, що встановлена постановою КМУ № 187 та постановою КМУ №315. Суд не навів аргументів щодо відмови у перерахунку вартості послуги у період з 01.04.2017 року по 01.11.2018 року. Вважають , що постанова КМУ № 315 від 27.04.2016 року та відповідні зміни до неї постановою №758 діяли в період з 30.04.2016 року по 01.11.2018 року. Відзиви на апеляційні скарги не надходили. В судове засідання з`явилися ОСОБА_1 та представники ОКП «Донецьктеплокомуненерго» Штанько С.В. та Авчиєв Т.О.. ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення повістки (а.с.154,160,162). Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що нормами чинного законодавства закріплено можливість перерахування тарифів шляхом коригування саме тих складових частин їх структури, ціни на які змінилися, та лише під час дії зазначених тарифів. Оскільки підвищення ціни на природний газ було визначено у постанові Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016 року, яка скасована рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва, то у зазначений у постанові Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 року період її чинності (а саме з 01.10.2015 року до 01.04.2017 року) тариф на послугу з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії ОКП «Донецьктеплокомуненерго» має становити 814,59 грн/Гкал. Такий висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам та суперечить нормам матеріального та процесуального права. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого водопостачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії. Статтею 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, завданням якої, в тому числі, є здійснення державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках шляхом формування і забезпечення прогнозованості цінової і тарифної політики на ринках, які перебувають у стані природної монополії, та суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін. Указом Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014NT було утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - Положення). Відповідно до пункту 3 Положення основними завданнями НКРЕКП, зокрема є державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів; забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін. Пункт 4 Положення передбачає, що НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, установлює тарифи на комунальні послуги для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП. Таким чином, НКРЕКП, як національна комісія регулювання природних монополій, що утворена та функціонує відповідно до Закону України «Про природні монополії» наділена повноваженнями по встановленню тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, що використовується для потреб населення. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 826/16994/15 та Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 826/15733/15. Судом першої інстанції встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 виробничою одиницею «Слов`янськтепломережа» обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» відкрито на обслуговування особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 .. За зазначеною адресою зареєстрована також ОСОБА_1 .. Структуру одноставкових тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» визначено у додатку 37 до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 31 березня 2015 року №1171(а.с.68,69). Обґрунтовуючи позовну заяву позивачі посилалися на те, що на підставі пункту 16 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визначено, що регульована ціна для виробників теплової енергії в період з 01.04.2016 року по 31.03.2017 року встановлюється окремим рішенням Кабінету Міністрів України. 27.04.2016 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 315, якою внесено зміни до Положення, затвердженого постановою №

758. Зокрема, було змінено п.16 Положення, який викладено в такій редакції: "НАК "Нафтогаз України" у період з 01.05.2016 року по 31.03.2017 року (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню в розмірі 4942 грн. за 1000 куб.м. Внаслідок прийняття постанови № 315 від 27.04.2016 року ціна на газ, який придбавається виробниками теплової енергії у НАК "Нафтогаз України" з метою надання послуг із опалення та постачання гарячої води населенню, була збільшена на 3098,72 грн., тобто в 2,68 разів. Після прийняття постанови № 315 середня ціна Гкал теплової енергії збільшилася з 678,92 грн. до 1303,36 грн., а фактична ціна, за якою відповідачем нараховано вартість послуги з опалення збільшилася з 814,59 грн. до 1433,30 грн.. Оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 року у справі № 826/9665/16 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року № 758» з моменту її прийняття, а саме з 27.04.2016 року , то вважали, що відповідач повинен провести розрахунки вартості послуги з опалення не з 1433,30 грн., а з 814,59 грн.. Вирішуючи спір,суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Пункт 4 Положення передбачає, що НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, установлює тарифи на комунальні послуги для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП. Відповідач не має повноважень жодним чином коригувати чи змінювати ці тарифи самостійно. Такий висновок узгоджується з положеннями Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що встановлення тарифів не входить до їх компетенції заслуговують на увагу. Разом з тим, частково задовольняючи позовні вимоги та зобов`язуючи відповідача зробити перерахунок вартості послуги з централізованого опалення, суд першої інстанції помилково виходив із того, що не існує норми права якою б було визначено можливість переглядати діючі раніше тарифи та оскаржувати рішення Комісії. Суд першої інстанції вважав,що оскільки підвищення ціни на природний газ було визначено у постанові Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016 року, яка скасована рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва, то у зазначений у постанові Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 року період її чинності тариф на послугу з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії ОКП «Донецьктеплокомуненерго» має становити 814,59 грн/Гкал . Зазначений висновок не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Згідно з пунктом 13 Положення рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об`єднань споживачів і громадськості. Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями та є обов`язковими до виконання суб`єктами природних монополій. Ці рішення можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку. В період, за який позивачі просять здійснити перерахунок (з 30.04.2016 року по 01.11.2018 року) діяли такі затверджені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг тарифи: Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 року було встановлено тариф на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання води, що надаються населенню ОКП «Донецьктеплокомуненерго»: з централізованого опалення - 814,59 грн/Гкал (з ПДВ), з централізованого постачання гарячої води - за умови підключення рушникосушильника - 49,10 грн. за 1 куб.м. (з ПДВ), за відсутності рушникосушильника - 45,46 грн. за 1 куб.м. (ПДВ). Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1101 від 09.06.2016 року «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетик та комунальних послуг, від 31.03.2015 року №1171 для ОКП «Донецьктеплокомуненерго» було встановлено тариф для населення: з централізованого опалення - 1433,30 грн/Гкал (з ПДВ), з централізованого постачання гарячої води - за умови підключення рушникосушильника - 86,40 грн. за 1 куб.м. (з ПДВ), за відсутності рушникосушильника - 80,01 грн. за 1 куб.м. (ПДВ). Відповідні зміни в постанови НКРЕКП щодо визначення тарифів не вносилися, зазначені постанови не оскаржувалися, на що не звернув уваги суд першої інстанції. І Саме по собі скасування постанови Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016 року, якою передбачалося підвищення ціни на природний газ, не свідчить про те, що не підлягає застосуванню і постанова НКРЕКП щодо визначення тарифів за спірний період. Зазначивши, що відповідач не має повноважень жодним чином коригувати чи змінювати тарифи самостійно,суд першої інстанції зобов`язав його здійснити перерахунок вартості послуги з централізованого опалення, нарахованої за період з 01 травня 2016 року до 01 квітня 2017 року з застосуванням тарифу 814,59 грн/Гкал за особовим рахунком позивача, чим допустив в рішенні протиріччя. При цьому судом визначено тариф самостійно, що не входить до компетенції суду. За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) беруться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. ОКП «Донецьктеплокомуненерго» проводить нарахування відповідно до встановлених та затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг тарифів. За таких обставин передбачених законом підстав для зобов`язання ОКП «Донецьктеплокомуненерго» здійснити перерахунок вартості послуги з централізованого опалення, нарахованої за період з 01 травня 2016 року до 01 квітня 2017 року з застосуванням тарифу 814,59 грн/Гкал за особовим рахунком позивача, не має. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Так як позовні вимоги не підлягають задоволенню, то відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги позивачів. Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог і задоволенні апеляційної скарги ОКП «Донецьктеплокомуненерго», то є підстави для зміни розподілу судових витрат. При подачі апеляційної скарги ОКП «Донецьктеплокомуненерго» згідно платіжного доручення №2687 від 20.12.2019 року сплачено судовий збір в сумі 1152,60 грн. Позивачі звільнені від сплати судових витрат відповідно до Закону України »Про захист прав споживачів», а тому судовий збір за подання відповідачем апеляційної скарги в сумі 1152,60 грн має компенсуватися за рахунок держави. Керуючись ст. ст.368, 376, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» задовольнити. Рішення Слов`янського міськрайонного суду від 13 грудня 2019 року скасувати. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг з централізованого опалення за період з 01.05.2016 року по 01.11.2018 року відмовити. Сплачений судовий збір в сумі 1152,60 гривень компенсувати Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: