LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд240/12540/19

від 01.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/12540/19 Головуючий у 1-й інстанції: Семенюка М.М. Суддя-доповідач: Гонтарук В. М. 01 квітня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Курка О. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року (ухвалена в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ Гранресурс" про припинення права користування надрами, В С Т А Н О В И В : в грудні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ Гранресурс" про припинення права користування надрами. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч.1 ст.240 КАС України. При прийнятті оскаржуваної ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач без поважних причин не прибув в судове засідання, оскільки не надав доказів на підтвердження обставин викладених в заяві про перенесення розгляду справи, крім того, зазначив, що клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції подано поза межами строку визначеного ст.195 КАС України. Не погоджуючись з цією ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 березня 2020 року, з урахуванням ст. 296, ст.311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, з огляду на таке. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У п. 8 ст. 4 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Наслідки неприбуття у судове засідання особи, яка бере участь у справі визначено ст. 205 КАС України. Так, частиною 5 статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Наведена вище норма кореспондується із закріпленим у п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Аналізуючи доводи апелянта, що оскаржувана ухвала прийнята всупереч нормам чинного законодавства, суд зауважує наступне. Як свідчать матеріали справи, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено відкрите судове засідання у справі з викликом учасників справи на 23 січня 2020 року о 10:00 год. Вказана ухвала була отримана позивачем 09 січня 2020 року. Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 22 січня 2020 року від Державної служби геології та надр України до Житомирського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з надмірною завантаженістю та у зв`язку із розглядом ряду справ. Крім того, позивач просив суд провести судове засідання в режимі відеоконференції. Також, просив завчасно повідомити Державну службу геології та надр України про дату, час та місце розгляду справи. Тобто, вказане підтверджує дотримання позивачем вимог статті 240 КАС України, а тому відсутні підстави вважати, що останній не прибув в судове засідання без поважних причин. Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС. Крім того, колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції щодо порушення позивачем строку подання до суду клопотання про розгляд справи в порядку відеоконференції, оскільки зі змісту вказаного клопотання вбачається, що позивач просить саме про розгляд справи в режимі відеконференції наступного судового засідання. Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Отже, зважаючи на викладене, з метою недопущення ситуації позбавлення особи права допуску до правосуддя, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що дану справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. За таких обставин, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому є всі підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду. Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ Гранресурс" про припинення права користування надрами скасувати. Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»