Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 160/2592/23

Головуючий І інстанції: Бабаєв А.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2023 р. Справа № 160/2592/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2023, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.09.23 по справі № 160/2592/23 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова , Слобідського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: З Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Харківського окружного адміністративного суду передано справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби особового складу Збройних сил України військової частини НОМЕР_1 . Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 року залучено в адміністративній справі № 160/2592/23 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова, Військової частини НОМЕР_1 , в якості відповідача Слобідський об`єднаний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки міста Харкова (пр. Героїв Харкова, 96-а, м.Харків). Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року залучено в адміністративній справі № 160/2592/23 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова, Військової частини НОМЕР_1 , Слобідського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, в якості відповідача Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова, Слобідського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представник були належним чином повідомлені судом про призначення підготовчого судового засідання, чотири рази (повторно) не прибули у судове засідання без повідомлення поважних причин неявки та заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивачем на зазначену вище ухвалу подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, дану справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. У своїх доводах апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про залишення позову без розгляду через неявку позивача чи його представника, оскільки така неявка не перешкоджала розгляду справи. До того ж, скаржник зазначає, що ані позивач, ані його представник не отримували повісток про виклик до суду, через що не мали можливості з`явитися у судове засідання. Вказує, що позивач є військовослужбовцем, що ускладнює процес його явки у судове засідання. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав. У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Правові підстави для залишення адміністративного позову без розгляду визначені, зокрема, у ст.ст. 205, 240 КАС України. Процесуальні наслідки неявки позивача в підготовче засідання визначаються ст.181 КАС України, в якій зазначено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу ІІ цього Кодексу ( Розгляд справи по суті ) з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. Так, відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. Згідно з п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Колегія суддів звертає увагу на те, що положення ч.5 ст.205 КАС України встановлює правові наслідки повторного неприбуття позивача у судове засідання, а п.4 ч.1 ст.240 КАС України - правові наслідки неприбуття у підготовче засідання чи у судове засідання. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що підставою для залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду стало, як вже було зауважено вище неприбуття чотири рази належним чином повідомлених позивача та його представника в підготовче судове засідання, без повідомлення причин такого неприбуття. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Між тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не були дотримані вищенаведені вимоги, зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не встановлював наявність неможливості подальшого розгляду справи по суті за відсутності позивача та його представника, що є обов`язковою складовою при вирішенні питання щодо залишення адміністративного позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України. Крім того, всупереч приписам ст. 205 КАС України, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не було вказано обставин неможливості подальшого розгляду справи без участі позивача чи його представника, не наведено які саме фактичні обставини та докази суд не міг врахувати та встановити без участі позивача чи його представника, тощо. Також, необхідно зауважити, що явка позивача або його представника до суду, обов`язковою судом першої інстанції не визнавалась, а лише призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження не є беззаперечним свідченням цього. Апеляційний суд враховує, що в силу приписів п.4 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. З даного приводу, колегія суддів зауважує, що доводи скаржника про неповідомлення представника позивача про розгляд справи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, адже матеріалами справи підтверджується факт належного повідомлення представника позивача про дату, час та місце розгляду справи підтверджується матеріалами справи, шляхом доставлення до його електронного кабінету в ЄСІТС «Електронний суд» судової кореспонденції, в тому числі судових повісток. Однак, при цьому, як вже було вказано вище, оскаржувана ухвала не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача. Крім того, колегія суддів наголошує, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду. Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. При цьому колегія суддів зазначає, що не можуть бути розглянуті вимоги Слобідського ОРТЦК та СП м. Харкова щодо скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду про залучення його відповідачем по справі, оскільки такий апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не подавав. З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, які спростовують висновок суду першої інстанції, що неявка позивача або його представника перешкоджала суду першої інстанції розглянути справу по суті на підставі наявних у справі доказів, в тому числі і додатково витребуваних судом за потреби визначеної ним. Підсумовуючи усе наведене вище у сукупності, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не з`ясовано наведені обставини та залишаючи позов без розгляду, допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення передчасної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Відповідно до вимог ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 по справі № 160/2592/23 скасувати. Справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко